1.2.Фактори територіальної організації туристської діяльності

Складний діалектичний процес територіальної організації туристської діяльності відбувається в умовах дії об’єктивних факторів, кожний з яких специфічно впливає на розміщення туристських об’єктів,підприємств супутних галузей.

Змістовна характеристика факторів формування і розвитку територіальної організації туристської діяльності представлена в численних роботах радянських і українських вчених- В.І.Азара, Є.А.Котлярова, А.Х.Абукова, П.Н.Зачиняєва, Н.С.Фальковича, М.С.Міроненко, І.Т.Твердохлєбова, Н.П.Крачило, В.А.Квартальнова, В.К.Федорченка.

Значну увагу географічному аспекту факторів, що впливають на розвиток міжнародного туризму приділено в роботах П.Н.Зачиняєва, Н.С.Фальковича.Вони пропонують окремо виділяти географічні фактори:фізико-географічні і економіко-географічні, які проявляють свою дію в сукупності з політичними, соціально-економічними та демографічними.

Н.П.Крачило пропонує поділяти комплекс факторів, що зумовлює розвиток туризму і включає природно-географічні, соціально-економічні, політичні, історичні, демографічні, на дві групи:

- внутрішні, до яких віднесено природно-географічні і соціально-економічні, причому останні є основними;

- зовнішні, як конкретні умови, в яких здійснюється туристський рух і обмін послугами з різними країнами.

Конструктивні схеми систематизації найбільш активних факторів, що визначають формування територіального зосередження туристської діяльності запроповані чехословацьким географом П.М.Маріотом і радянським географом І.В.Зоріним. Вони пропонують розрізняти:

1) фактори, що генерують потребу в створенні туристської системи. Вони пов’язані з процесами, що відбуваються в суспільно-географічній суперсистемі, і визначають необхідність і доцільність формування окремого спеціалізованого комплексу на певній тереторії.

2) фактори, що реалізують рекреаційні, туристські потреби. Вони пов’язані як з природними і культурно-історичними(“сировинними”) ресурсами, так і з комплексом соціально-економічних можливостей.

Як генеруючі, так і реалізуючі фактори можуть бути територіально-локалізуючими нелокалізуючими. Нелокалізучі фактори визначають вплив на галузь, як таку. Дія ж локалізуючих факторів просторово деференційована і закріплює територіальний поділ праці в сфері відпочинку і туризму.

Поєднуючи вищєзазначений підхід з розробками щодо змістовної характеристики факторів формування і розвитку територіальної організації туристської системи відповідного рангу пропонується виділяти

1. Локалізуючі генеруючі фактори.

2. Локалізуючі реалізуючі фактори.

Основними в першій групі виступають суспільні рекреаційні потреби, що визначаються дією соціально-економічних факторів. Їх проявом є територіальна нерівномірність попиту, яка чітко корелюється з системою розселення країни,особливо з системою міського розселення. Фактично, потреба стає формуючим фактором в залежності від можливостей суспільства, насамперед економічних і визначає роль території у функціонуванні туристського ринку, тобто обсяги, просторову орієнтацію,структуру туристських потоків, що зароджуються на даній території і спрямовані до неї.

Важливе значення в цій групі має також рівень суспільно-економічного розвитку території. Суттєвий вплив в цьому аспекті має і територіальна деференціація рівня життя населення як інтегральне поняття, що характеризує демографічні процеси в суспільстві, рівень розвитку виробничих сил, маштаби суспільних накопичень, ступінь соціального забезпечення населення тощо.

До другої групи доцільно віднести:

1.Турисько-географічне положення території(положення по відношенню до туристських ринків і регіонів прийому туристів до неспокійних в політичному аспекті районів і “гарячих точок планети”, взаємовіносини з сусідніми країнами і державами, по території яких проходять комунікації, якими користується переважна більшість туристів).В данному аспекті важливою складовою виступає характеристика доступності території з точки зору існуючих і перспективних комунікацій різних видів транспорту.

2.Багатство і різноманітність туристських ресурсів. Змістовно ця група факторів включає характеристику трьох складових.

Підгрупа фізико-географічних факторів включає наявність комфортних або екзотичних природних, погодно-кліматичних умов, ладшафтної, пейзажної естетики поверхні тереторії, екологічний стан і різноманітність цікавих, унікальних природних явищ та об’єктів.

Підгрупа соціально-економічних факторів визначає забезпеченість території культурно-історичними ресурсами, їх привабливість і розвиток загальногосподарської інфраструктури, забезпеченість трудовими ресурсами. Для цієї підгрупи факторів проявляється через взаємозв’язки галузі з агропромисловим комплексом, широким колом галузей невиробничої сфери, розселенням тощо.

Слід відзначити також, що територіальна структура ресурсів країни, під якою розуміють ступінь кількісної та якісної диференціації в забезпеченості ними тереторії, різноманітність їх в цілому і від місцевості до місцевості, їх територіальна концентрація,наявність територіальних поєднань і доступність,значно впливає на територіальну структуру та територіальну організацію в цілому.

3. Рівень розвитку туристської галузі на певній тереторії, виражений через ступінь забезпеченості закладами туристського господарства, його територіальну диференціацію, ефективність діяльності уристських підприємств,економічну роль туризму для даної тереторії (розмір прибутків і витрат на туризм, туристський баланс; мысце туризму серед ынших галузей господарства тощо).

Чітко виражена ресурсна орієнтація туристської діяльності приводить до того, що елементи територіальної структури не можуть покривати значні тереторії повністю, а прив’язані до місць концентрації ресурсів (при чому необхідно відзначити високу вибірковість попиту щодо ресурсів, які залучаються до реалізації туристської діяльності), що визначають спрямованість туристських потоків і зосередження підприємств , які їх обслуговують. Лише в окремих випадках значного зосередження зазначених об’єктів, що найхарактерніше для приморських територій, може йти мова про ареальну форму розміщення.В цілому ж регіональний тип територіальної структури, що утворюється в результаті сукупної дії локалізуючих факторів, найчастійше комбінований з елементів лінійно-вузлової, радіальної, багатоядерної конфігурації тощо.

Звичайно, що наведені характеристики різних аспектів організаціної діяльності в туристській сфері в практиці туристського обслуговування, координації і регулювання цієї діяльності мають значно більший спектр проявів. Однак, урахування ключових положень, ознак і характеристик виступає підгрунттям прикладної інтерпритації органзаційної діяльності в залежності від конкретного стану і проявів функціонування індустрії туризму на певній тереторії, певних виробничих одиниць у відповідних економічних умовах. [2]