- •Лекція 16. Електронна комерційна (торгова) діяльність
- •16. 1. Основні визначення
- •16.2. Категорії електронної комерції
- •1. Бізнес-бізнес
- •16.3. Моделі електронної комерції
- •16.4. Інтернет комерція в Україні
- •16.5. Основні проблеми, що стоять на шляху до успішної Інтернет комерції і варіанти їх вирішення
- •16.6. Електронно-цифрова форма договору
- •7. 7. Проблематика поняття електронного підпису Законодавчий аспект поняття електронного підпису
- •7. 8. Технічний аспект поняття електронного підпису
- •7. 9. Законодавство в області електронної комерції
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
В Україні робота над створенням правових основ електронної комерції почалася влітку 2000 року з виходом Наказу Президента України №928/2000 від 31.07.2000 р. «Про заходи для розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні». Відповідно до Наказу, були підготовлені закони України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи й електронний документообіг».
При розробці законодавства України в цій сфері варто враховувати принцип технологічної нейтральності (держава не може віддавати перевагу якомусь одному устаткуванню, що забезпечує обмін електронними повідомленнями), і принцип прозорості, обумовлений як «забезпечення загальнодоступності відповідної інформації про умови доступу до використання мереж і послуг загального користування», згідно статті 4 Додатка про комунікації GATS.
Крім прийняття цих законів залишається цілий комплекс неурегульованих відносин, пов'язаних з використанням електронної інформації в таких областях: митниця і податки, електронні платіжні системи, захист інтелектуальної власності, безпека, конфіденційність і ін.
Як показує сучасна міжнародна практика регулювання торгівлі, головний підхід до врегулювання правовідносин — саморегулювання. Протягом всієї історії бізнес створює свої правила гри (особливо в нових областях) з метою уникнути і розв'язати можливі конфлікти, а також створити довіру між сторонами. Непотрібне втручання держави тільки шкодить загальному розвиткові і викликає роздратування і недовіру, як до влади, так і до нових сфер діяльності.
7.11. Зразок електронного контракту
Для того щоб створити довірчі відносини між сторонами в електронній комерції, Європейська економічна комісія ООН розробила і у 2000 році прийняла Угоду про електронну комерцію, що є зразком електронного контракту, застосування якого становить практичний інтерес в умовах відсутності детального регулювання правовідносин у сфері електронної комерції національним законодавством. Угода містить набір правил, що належать до умов електронного контракту: мінімально необхідну інформацію про сторони відносин; метод комунікації, обраний сторонами; технічні стандарти зв'язку; яке програмне забезпечення застосовується; указівки на інформаційних посередників; процедури оферти й акцепту; час відкликання оферти і прийняття акцепту. Угода складається з двох частин — механізму оферти і механізму акцепту. При цьому електронний контракт полягає в результаті комбінації механізмів оферти й акцепту.
Серйозним гальмом переходу від «паперового» бізнесу до електронного бізнесу є відсутність однозначної термінології. У зв'язку з цим цікавим представляється проект Міжнародної торговельної палати E-terms — архів термінів, що використовуються в електронних контрактах (подібно INCOTERMS). Проект задуманий як он-лайнова служба допомоги при укладанні контрактів. Прийнятим термінам відповідають унікальні посилання, так що сторони можуть легко включати ці терміни у свої контракти.