- •8.1.Загальна характеристика розвитку світового господарства.
- •8.2.Чинники та особливості господарського розвитку провідних капіталістичних країнах.
- •8.3.Господарський розвиток українських земель у складі російської імперії.
- •9.1.Економічні передумови виникнення кейнсіанства.
- •9.2.Кейнсіанська революція в економічній теорії та економічна політика.
- •9.3.Еволюція кейнсіанства.
- •10.1.Економічні прогрими відбудови та реформи після іі світової війни.
- •10.3.Лондонська школа неолібералізму.
- •10.4.Паризька школа.
- •11.1. Неоконсервативні концепції
- •11.2.Вплив неоконсервативних концепцій на госп.Практику
- •2)Політика Маргарет Тетчер:
- •12.1Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму, його напрями
- •12.2 Неоінституціоналізм
- •13.1. Трансформаційні процеси
- •13.2. Глобалізація світового господарства
- •14.1.Політикак воєнного комунізму та її наслідки
- •14.2.Неп. Змішана економіка
- •14.3.Консервація адміністративно – командної системи
- •14.4.Реформування радянської економіки
- •14.5.Розвиток економічної науки в радянський період
- •15.1. Основні чинники економічної кризи 1990-х років в Україні
- •15.2.Економічні перетворення 1990-х років та їх результати
11.2.Вплив неоконсервативних концепцій на госп.Практику
У 80-их роках ідеї неоконсерваторів набули практичного втілення і політиці провідних країн світу, зокрема:
1)політика Рональда Рейгена (США) – була основана на теорії економіки пропонування з викор.практичних пропозицій Фрідшена. Вона передбачала:
- ліквідацію неконкурнтоздатних п-ств і галузей
- под.реформу в напрямку зниження под.тиску
- заст..стримуваної монетарної політики
- реалізацію концепції нового федералізму, яка передбачала
децентралізацію фінансів та упр., розвиток самоврядування
2)Політика Маргарет Тетчер:
- обмеження держ.підприємництва шляхом приватизації
держ.п-ств та житлового фонду
- перегулювання та дебюракритизацію
- реформа бюджетної си-ми (скорочення видатків та податків,
скасування под.пільг)
- обмеження впливу профспілок
- бореться з інфляцією за рах.жорсткого контрою грош.маси
та % ставки
12.1Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму, його напрями
Інституціоналізм – один з напрямів сучасної екон. Думки, об”єктами дослідження якого є певні інструменти, а також психологічні, правові та морально етичні аспекти.
Основні положення:
-
основою аналізу є не лише екон. Проблеми, а й проблеми соціальні, політичні, етичні, правові тощо
-
критика абстрактних методів класиків, які відірвались від реальності і відмовились від аналізу поведінки людини як особисті, котра перебуває в певному суспільному середовищі.
В рамках раннього інституціоналізму сформувались три основні напрями:
1)Соціально-психологічний
2)соціально-правовий
3)емпіричний (кон”юнктурно-статистичний)
Т. Верлен – засновник психологічної школи. „Теорія бездіяльного класу: економічні дослідження інституцій”:
1)сприймав історію як боротьбу двох антагоністичних класів (бізнесменів і підприємців)
2)ввів у науковий оборот поняття „показне споживання”
3)до рушійних сил розвитку виробництва і суспільства відносин такі інституції як: батьківські почуття, інститут майстерності, задоволення від виконаної роботи, потяг до знань праці
4)заснував технологічний детермінізм будучи прихильником технократичної революції
Дж. Коммонс – засновник соціально- правового напрямку. „Правові основи капіталізму”, „Інституціональна економія”:
1)розробив юридично-мінову концепцію суспільного розвитку на основі відносин обміну, зображуючи їх як юридичні
2)найбільшу увагу приділяв розвитку трьох соц. Інститутів, а саме: корпорацій, профспілок, політичних партій.
3)вихідної економічною категорією вважав правові угоди, за доп. яких можна цілком розв”язати будь-які соц.-екон. Чи політичні конфлікти
Леслі Мітчел – засновник емпіричного напряму. „Економічні цикли”, „Лекції про типи економічних теорій”:
1)головним завданням науки вважав збір статистичних даних
2)політичну економію вважав наукою про інститути, які забезпечують норми поведінки укорінені в звичках та інститутах
3)зясував взаємозв’язок численних економічних тпа неекеономічвних чинників
4) одним з перших поставив питання про необхідність державного антициклічного регулювання на основі індикативного планування та прогнозування.