Глобалізація. Глобальні проблеми сучасності

Глобалізація – загальноцивілізаційний процес, стосовно якого виділяють чотири підходи, що тлумачать глобалізацію як:

1. Процес зміцнення зв’язків між найбільш віддаленими куточками планети;

2. Процес поширення єдиних технологій, культури, способу життя;

3. Виникнення спільних проблем;

4. Інтеграція, об’єднання, зрощення національних економік різних держав з метою подолання протиріч в економічному розвитку.

Глобалізація є процесом, який дослідники оцінюють неоднозначно: крім позитивних моментів, вони вбачають у ньому загрозу самобутності держав світу.

Антиглобалізм – повне неприйняття глобалізації як об’єктивного і закономірного етапу розвитку людства. Поширений у країнах, що розвиваються.

Альтерглобалізм – напрям антиглобалізму; критика окремих тенденцій у процесах глобалізації, методів, що використовуються суб’єктами цих процесів, і напрямків, що ними задаються. Об’єктивність інтеграції сучасного світу не заперечується, але не приймаються негативні наслідки нинішньої моделі здійснення. Поширений у розвинених країнах.

Термін глобальні проблеми вперше з’явився на Заході у 1960-х рр. До основних ознак глобальних проблем відносять:

1. Планетарний, загальносвітовий характер, що стосується інтересів усього людства;

2. Невирішеність цих проблем загрожує людству регресом;

3. Потребують негайного вирішення;

4. Вимагають колективних зусиль з боку усієї світової спільноти.

Існують такі підходи до розуміння часу виникнення глобальних проблем:

1. Останнє десятиріччя ХХ ст.

2. Генезис цих проблем відбувався протягом усієї історії людства, але глобальними вони стали у ХХ ст.

3. Визначилися як глобальні у XVII – XVIII ст.

На особливу вагу заслуговує концепція глобальних проблем Римського клубу – міжнародної організації, що об’єднує науковців і політиків багатьох країн світу. У межах цієї концепції глобальні проблеми тлумачаться як світові і розуміються як невпорядковане поєднання багатьох взаємопов’язаних труднощів і проблем, що сформували ту непросту ситуацію, у якій зараз знаходиться людство. Їх розв’язання можливе у межах “світового вирішення”, тобто узгодженої одночасної спроби вирішити якомога більше проблем, що входять до світової проблематики. Пріоритетними тут є такі проблеми:

1. Конверсія військової економіки – роззброєння та контроль над торгівлею зброєю;

2. Проблеми енергетики і потепління клімату;

3. Проблема бідності, передусім зовнішньої заборгованості слаборозвинутих країн.

Римський клуб акцентує увагу на соціально-психологічному аспекті глобальних проблем, складовими якого є: нігілізм як пануюча світоглядна установка; загроза тривіалізації загальних проблем (до них звикають і перестають помічати); труднощі формування світоглядних позицій у молоді.

Основні групи глобальних проблем

Пов’язані з взаємодією людини і природи	Пов’язані з взаємодією людини і суспільства	Пов’язані зі сферою міжнародних відносин
Екологічна Енергетична Сировинна Продовольча Демографічна	Боротьба з голодом і недоїданням Розв’язання проблем освіти та культури Боротьба з хворобами, епідеміями Захист від “забруднення” духовного середовища життя людини	Проблема збереження миру Боротьба з міжнародними екстремізмом і злочинністю Подолання економічної відсталості держав Заборона зброї масового знищення