- •Первісний лад та основні риси періодизації первісної доби
- •Господ. Діяльність в первісній історії України, Трипільська або Черняхівська культури( одну обрати)
- •3. Заг. Риси господ. Розвитку країн Старод. Сходу.
- •4. Заг. Характер. Економ. Думки Сх.Цивілізації
- •5. Осьовий час, порівн. Аналіз Зх. Та Сх. Цивілізацій. Форми рабовласництва у Зх. Та Сх. Цивілізації.
- •6. Зх. Цивілізація та господ. Розвиток античних держав (заг. Характеристика)
- •7. Стародавня Греція: господ. Розвиток та економ.Думка
- •8. Стародавній Рим: господ. Розвиток та економ. Думка
- •9. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
- •10. Періодизація Середньовіччя та особливості кожного з етапів цієї доби
- •11. Розвиток ремесел і міст у період Середньовіччя
- •12. Відобр.Господ.Розвитку Зх.Європи та Київ.Русі у документальних та літ.Джерелах Середн.
- •13. Економ.Думка Середньовіччя
- •14. Господ.Розвиток країн Європи та сша у період розкладу феодалізму і генезису індустр.Суспільства (XVI-XVIII ст)
- •15. Істор.Передумови виникнення , сутність та етапи еволюції меркантилізму
- •16. Особл.Мануфактурного періоду в розвитку промисл.В країнах Зх.Європи, сша
- •17. Вгв , їх соц.-економ.Причини та наслідки
- •18. Економ.Розвиток Франції, Англії та Нім.В XI – XV ст.
- •19. Структура феод.Сусп., суть рентних відносин та їх види
- •20. Особл.Європ.Торгівлі в сер.Віки, розвиток банк.Системи та кредитів.
- •21. Меркантилізм – і економ.Концепція доринкової економ.Теорії
- •22. Суть промисл.Перевороту та його наслідки у розв.Країнах.
- •23. Передум., осн.Етапи наслідки промисл.Перевороту в Україні
- •24. Реформи 1848 та 1861 років. Особл.Промил.Розвитку України в пореформений період.
- •25. Виникнення та осн.Постулати класичної політ.Економії
- •26. Гол.Погляди а.Сміта та д.Рікардо
- •27. Розвиток ідей кпе
- •28. Марксизм та маржиналізм як два альтерн.Напрямки продоження ідей класичної політ.Економії
- •29. Осн.Постулати маржиналізму
- •30. Економ.Розв.Провідних країн світу (кін. Хіх – поч. Хх ст.) – перхід від вільної конкуренції до монополії
- •31. Кембриджська школа неоклас.Політекономії та започаткув.Економ.Аналізу.А.Маршалл
- •32. Господ.Провідних країн світу на поч. Хх ст. І в період і світ.Війни. Становлення сист.Регульованого капіталізму. Завершення формув.Світ.Господ.
- •33. Світ.Економ.Криза 1929-1933рр., її причини та наслідки
- •34. Кейнсіанство : передумови виникн.Та осн.Постулати
- •35. Школа монетаризму м. Фрідмена та її розвиток
- •36. Нові ліберальні доктрини – теорії «економ.Пропозиції» та «рац.Очікувань»
- •37. Розвиток інституціоналізму
- •38. Інтеграційні процеси в економіці
- •39. Динаміка світ.Господ.Розвитку 2-ої пол.Хх – поч.Ххі ст.
- •40. Осн.Форми і напрями розвитку міднародних економ.Відносин, осн.Центри економ.Суперництва світ.Господ.
- •41. Форми і методі господ.У період неПу в Україні. Різні оцінки впровадження неПу в економ.Думці
- •42. Реформа 1985р. Курс на прискорення. Економ.Політика у роки «перебудови»
4. Заг. Характер. Економ. Думки Сх.Цивілізації
5. Осьовий час, порівн. Аналіз Зх. Та Сх. Цивілізацій. Форми рабовласництва у Зх. Та Сх. Цивілізації.
6. Зх. Цивілізація та господ. Розвиток античних держав (заг. Характеристика)
Греція- Повільніше розвивалося сільське господарство, в якому переважало двопілля. Розвиток ремесел привів до спеціалізації виробників. З'явилися художники, різьбярі, малярі, ливарники і т. д. Спеціалізація стала характерною ознакою розвитку господарства. Зокрема, в Мілеті виробляли тканини, в Корінфі — кераміку, панцирі, у Халкідяні — зброю. Бурхливий розвиток ремесел, торгівлі, сільського господарства змінив економічний базис Греції, її суспільний устрій. Дедалі ширше в сільському господарстві й ремеслах використовувалася праця рабів. Суспільство розпалося на два стани — вільних громадян і невільників Найяскравішим прикладом такої рабовласницької держави була Спарта - наймогутніший у військовому відношенні поліс Стародавньої Греції.
РИМ Економічна думка Стародавнього Світу отримала подальший розвиток і завершення у Стародавньому Римі. Вона стала відбитком вищого ступеня еволюції рабовласництва, нових форм організації рабовласницького господарства, характерної для них більш жорсткої експлуатації рабів, загострення протиріч і посилення боротьби в умовах розкладу рабовласницького суспільства. Найважливішою проблемою стародавньоримської літератури залишалася проблема рабства, його виправдання, організації і методів ведення великих рабовласницьких господарств.
7. Стародавня Греція: господ. Розвиток та економ.Думка
-
землеробство. Вирощування ячміня, винограда та маслин.
-
Торгівля.
-
Розвиток зовн. торгівлі
-
Поява обмінних пунктів - трапез
-
Проведення торговий операцій
-
Розв. лихварства
ремесла (виробн. Зброї, гончарство, ковальство, виробн. Міді, пізніше бронзи та заліза, прядіння, рибальство, суднобуд.)
скотарство (розводили невелику рог.худобу, кіз, овець, ослів)
Економічна думка Греції:
- "Іліада та Одіссея" Гомера
- "Турботи і дні" Гесіода
- Екомонічні закони Лікурга
- "Держава", "Закони" Платона
- реформи Солона
- реформи Перікла
- "політика", "економіка" Арістотеля
- "Економікос" Ксенофонта
8. Стародавній Рим: господ. Розвиток та економ. Думка
-
с/г ( форми зем.власності – вілли, латифундії)
-
ремесла ( мали географ. та галузеву спеціалізвцію; робітники об’єдн. у колегії за спеціальностями)
-
торгівля (внутр. торгівля; розвит. морської торгівлі)
Економ. думка:
- «Закон 12 таблиць»
- трактат «Землеробст» Мара Катона
- трактат про с/г
- криза рабовласницького ладу.Її причини
9. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
Причини занепаду рабовласницького ладу:
-
нашестя варварів (готів, франків), які захоплювали міста та знищували велику античну культуру
-
значні витрати на утримання армії та постійні війни руйнували економіку
-
економічна нестабільність та неефективність рабовласницького господ.
-
повстання рабів та загострення класової боротьби
-
всезагальне зубожіння та скорочення населення, падіння моральних принципів
-
зародження протофеодальних відносин
Колонат – форма поземельних відносин між великим землевласником та безпосереднім виробником – колоном; колони – у Стародавньому Римі – це дрібні земельні орендатори.
СТАТУС КОЛОН:
-
належність до колон юридично оформлювалася конституціями імператорів
-
колони стають спадковими
-
заборонялося колонам покидати помістя, біглих повертали рабовласникам
-
колони перетворюються у людей, залежних від землевласників
-
колони навічно прикріплювалися до землі та втрачали можливість звільнення
-
колони платили ренту власнику землі, державні поземельні та подушні податки, виконували різні повинності