72. Приклад офіційного звернення змі до державних органів влади.

Звернення житомирської газети «20 хвилин» до Генпрокурора України Віктора Пшонки http://ord-ua.com/2010/11/06/zvernennya-zhitomirskoyi-gazeti-20-hvilin-do-genprokurora-ukrayini-viktora-pshonki/?lpage=1

39. Приклад недотримання зу «Про інформацію».

54. Приклад незаконного обмеження доступу до інформації співробітникам змі.

21 жовтня журналістів газети та сайту «Коло» не пустили на сесію Полтавської міської ради, чим порушили відразу кілька законів України.

Журналіст дочекалася закінчення сесії під дверима зали

У прес-службі міської ради пояснили це відсутністю акредитації у конкретного журналіста.

– На сьогоднішню сесію ви не потрапите, – повідомив Віктор Кікоть, керівник прес-служби міської ради Денису Скрилю, журналісту «Кола». – Бо ви не акредитований. Ваше видання акредитоване, але ви, як журналіст – ні. Для акредитації ваше видання повинне зробити подання до міськвиконкому.

Коли через годину до міської ради прийшла інший журналіст, яка має акредитацію, її на сесію також не пустили. Охорона, яка стояла перед дверима зали засідань, мотивувала свою заборону тим, що нібито сесія вже закінчилась. Хоча сесія ще продовжувалась. Чому журналістку не пускають, вони порадили запитати у керівника прес-служби Віктора Кікотя. Віктор Кікоть знаходився у залі засідань на сесії. Покликати його охорона відмовилась.

– Поговорите з ним після закінчення сесії, – відповів охоронець.

Крім цього, чоловіки у костюмах вказали журналісту на табличку на дверях «Без запрошення у залу засідань не заходити». Але ж журналіст, по-перше, має право бути присутнім на сесії і без акредитації та особливого запрошення, а по-друге, акредитованим ЗМІ прес-служба повинна надсилати такі запрошення. І те, і інше прес-службою Полтавської міської ради проігноровано.

Керівник прес-служби після сесії заявив, що журналіст не мав права бути присутнім на сесії через відсутність акредитації. Мотивував Віктор Кікоть це Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування». Чому у зал не пустили акредитовану журналістку, Віктор Кікоть не відповів.

Представники інших ЗМІ міста були присутні на сесії.

Журналіст має право бути присутнім на сесії міської ради, навіть якщо він не має акредитації.

– Акредитація, її наявність чи відсутність, не є причиною того, щоб допускати чи ні журналіста на сесію. Журналіст має право бути присутнім на сесії, адже вона є гласною та відкритою. Відповідно до закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» у будь-якому випадку журналісти мають право бути присутнім на сесії, – повідомила Тетяна Котюжинська, президент Української Асоціації Медіа-Юристів, секретар Національної спілки журналістів України.

«Сесії ради проводяться гласно». Стаття 46, пункт 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

«Обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється законом». Частина 3 статті 29 Закону України «Про інформацію».

«Право висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантується Конституцією, цим Законом та іншими законами України». Частина 3 статті 2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

«Журналіст має право на вільне одержання відкритої за режимом доступу інформації». Пункт 1 статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

«Журналіст має право відвідувати державні органи влади, органи місцевого самоврядування та бути прийнятими їх посадовими особами». Пункт 2 частини 2 статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Прес-служба міської ради порушує Закон України «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні». Адже якщо редакція «Коло» акредитована, то прес-службою за законом повинні надсилатись запрошення, додаткова інформація щодо заходів, зокрема сесій міської ради. Цього зроблено не було.

Акредитація – це право, а не обов’язок друкованого ЗМІ, тому надання інформації не залежить від надання акредитації. Це підтверджується законом: «Редакції мають право за погодженнями з державними органами безкоштовно акредитувати при них своїх журналістів». Частина 1 статті 27 ЗУ «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні»

Мета акредитації журналістів – організаційно та технічно сприяти роботі журналістів, а не обставина, що дає право на отримання інформації. «Органи, при яких акредитовано журналіста, сприяють йому у здійсненні професійної діяльності, попереджують про проведення нарад та інших заходів, забезпечують стенограмами, протоколами та іншими матеріалами». Частина 2 статті 27 Закону України «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні». Зазначених обов’язків, відповідно, прес-служба щодо редакції газети «Коло» не виконувала.

Державам-членам Комітету Міністрів Ради Європи слід забезпечити, щоб здійснення журналістами їхніх функцій і журналістських свобод не залежало від акредитації, а акредитація не використовувалась для обмежень доступу журналістів до інформації». Рекомендація №R (96) 4 Комітету Міністрів Ради Європи «Про захист журналістів за умов конфліктів і тиску».

Журналісти намагались зафіксувати порушення їхніх прав на відео у приміщенні Полтавської міської ради. Охоронці заборонили користуватись камерою і примінили фізичну силу, щоб вимкнути техніку.

– Полтавська міська рада – це не режимний об’єкт, в якому потрібно спеціальний дозвіл на відеозйомку. Це відкрита територія для відвідування громадянами, і, тим більше, журналістами, тим більше, акредитованого видання. Дії охоронників перешкоджали журналістській діяльності, крім цього становили загрозу пошкодження апаратури, яка є майном редакції, – говорить Леся Костенко, юрист. http://kolo.poltava.ua/2010/10/21/u-poltavi-pered-viborami-miska-vlada-porushuye-prava-zhurnalistiv/