Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методитчка_нова.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
283.14 Кб
Скачать

Практичне заняття № 3

ТЕМА. Слова категорії стану як повнозначна частина мови

МЕТА: узагальнити знання студентів про слова категорії стану як самостійну невідмінювану частину мови, яка сформувалася на семантико-синтаксичній основі.

Основні знання, які студенти повинні набути під час вивчення теми: знати визначення слів категорії стану, семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки СКС; лексико-семантичні групи СКС; Проблему статусу СКС у теоретичному мовознавстві.

Основні вміння, які студенти повинні набути під час вивчення теми: уміти виділяти СКС у тексті; розрізняти СКС та омонімічні граматичні форми; визначати семантичну групу СКС, визначати синтаксичні функції СКС у реченні; розрізняти СКС і омонімічні слова; уміти виконувати морфологічний, морфемний, словотвірний аналіз СКС.

План

1. Проблема статусу слів категорії стану у теоретичному мовознавстві.

2. Загальне поняття про категорію стану як самостійну невідмінювану частину мови.

3. Лексико-семантичні групи слів категорії стану.

Література

а) основна

Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. – М.: Учпедгиз, 1947. – С. 399-422.

Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989. – С. 165-169.

Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – С. 236-241.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С. 318-320.

Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. – К.: Вища школа, 1983. – С. 244

Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – С.440-443.

б) додаткова

Буланин Л.Л. Трудные вопросы морфологии. Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1976. – С. 174-181.

Горяний В.Д. Предикативи в українській мові // Українська мова і література в школі. – 1982. – №3. – С. 40-43 (законспектувати).

Исаченко А.В. О возникновении и развитии категории состояния в славянских языках. // Вопросы языкознания. – 1955. – № 6. – С.48-65.

Поспелов Н.С. В защиту категории состояния // Вопросы языкознания. – 1955. – № 2. – С. 25-26.

Прислів’я та приказки. – К.: Наук. думка, 1989. – 480 с.

Рискаль Н.М. Синтагматичні і парадигматичні відношення слів категорії стану // Мовознавство. – 1993. – № 4. – С. 53-57 (законспектувати).

Шапиро А.Б. Есть ли в русском языке категория состояния как часть речи? // Вопросы языкознания. – 1955. – № 2. – С. 23-24.

Практичні завдання

1. Напишіть твір-мініатюру “Зимовий ранок”. При написанні твору використовуйте такі СКС: жаль, сніжно, вітряно, тепло, холодно, морозно, легко, радісно, приємно, бадьоро та ін.

2. Випишіть 10 речень (прислів’я та приказки), у структурі яких є СКС. Зразок: Темно в хаті, як у горобину ніч.

Методичні рекомендації

  1. Перед виконанням письмових завдань опрацюйте теоретичний матеріал. Обов’язково повторіть тему “Прислівник”.

  2. Законспектуйте рекомендовані статті.

  3. До кожного теоретичного положення доберіть приклади речень із художньої літератури.

  4. Перепишіть і вивчіть напам’ять схему морфологічного аналізу СКС.

  5. При визначенні лексико-семантичної групи звертайте увагу на контекст, оскільки СКС може виражати і психічний стан людини, і стан середовища, може мати модальний відтінок тощо. Пор.: Надворі було тепло (стан природи) – У хаті тепло, у вусі (стан середовища).

Схема морфологічного аналізу СКС

1. Аналізоване слово. 2. Початкова форма (для СКС, що мають ступінь порівняння). 3. Лексичне значення (психічний та фізичний стан істоти, стан природи, оточення, стан із модальним забарвленням, оцінка стану з боку часу або простору). 4. Ступінь порівняння. 5. Аналітична форма часу. 6. Походження. 7. Синтаксична функція.

Зразок морфологічного аналізу СКС

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Тяжко – слово категорії стану, виражає психічний стан, прислівникового походження, головний член односкладного безособового речення.

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення станівника.

  2. Як розглядається питання про СКС у науковій літературі ?

  3. На які лексико-семантичні групи поділяються СКС ?

  4. З’ясуйте категоріальне значення, морфологічні ознаки і синтаксичні властивості СКС.

  5. Охарактеризуйте питання про історію дослідження СКС.

  6. Чим СКС відрізняється від прислівника?

  7. На базі яких частин мови сформувалися СКС?

Самостійна робота № 2

Тема. Морфологічний, морфемний, словотвірний розбір СКС

План

  1. Морфологічний розбір СКС.

  2. Морфемний розбір СКС.

  3. Словотвірний розбір СКС.

Методичні рекомендації

  1. Повторіть схеми розборів.

  2. Виконайте практичні завдання.

Практичні завдання

Вправа 1. Випишіть слова категорії стану і виконайте морфологічний, морфемний і словотвірний розбори.

1. “Мені жаль рвати їх, соромливо зізналася Ольга” (В. Симоненко). 2. “Ой, як мені важко, тату, – казала Ониська” (В. Симоненко). 3. І нам було прекрасно і весело (В. Симоненко). 4. Рятуватись треба, поки не пізно (О. Довженко). 5. Неприємно ходить босому по стерні або сміятись у церкві, коли зробиться смішно (О. Довженко). 6. Зелено у лісі, – пташкою співай (Олександр Олесь). 7. Чи не гріх тобі казати, щоб і я гуляла? (Олександр Олесь).

Вправа 2. Складіть речення зі словами добре, тихо, весело, легко, страх, червоно, гріх, пізно, далеко, слід. Речення записуйте колонками, у першу – приклади зі словами категорії стану, а в другу – речення з омонімічними прислівниками чи іменниками. Порівняйте категоріальне значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції омонімічних слів.

Зразок:

Льон цвіте синьо.

Зелено, синьо, рожево, було коло хати.

Синьо – (як?) прислівник, означальний, якісно-означальний, прикметникового походження, у реченні виконує синтаксичну функцію обставини способу дії.

Синьо – слово категорії стану, означає стан середовища, дієслівна частка було вказує на аналітичну форму минулого часу дійсного способу, прислівникового походження, головний член односкладного речення.