Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МОДУЛЬ 3 -- ТЕХНІЧНЕ КРЕСЛЕННЯ. СТАФАЖ ТА АНТУР....doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
12.1 Mб
Скачать

3. 2. Зелені насадження

Твір дизайнера або архітектора не можна сприймати окремо від навколишнього середовища, від місцевості, де він розміщений. Озеленення, природне й створене додатково, — один з основних елементів, за допомогою яких формується життєве середовище для людини. У даному розділі окремо не змальовано озеленення будівельних об'єктів і парків. Воно приведене як складова частина технічного малюнка — показані прийоми його зображення. На технічному малюнку не слід показувати озеленення в його реальному вигляді. Спосіб зображення дерев і газонів повинен передати графічну та естетичну єдність їх з твором архітектури та допоміжними елементами, відтворити атмосферу середовища, що зображується. Зелені насадження сприяють здійсненню композиційного задуму проекту, тому вони не повинні бути його пасивним доповненням.

Копіювання — механічний переклад візерунків природи на креслення — зазвичай не передає задуму автора. Тому необхідно спрощувати зображення озеленення — абстрагувати його. Ступінь стилізації залежить від масштабу об'єкту, який зображується. Спрощувати зображення зелених насаджень доречно, наприклад, в інтер'єрах (стилізація листя, квітів тощо), в ескізних проектах будівель (стилізація крон дерев, гілок, стовбурів) і в містобудівних пропозиціях, як, наприклад, генплани, детальні забудови, силуети, панорами (озеленення тут зображують як суцільну поверхню або масив).

Масу зелені використовують як зоровий бар'єр, за допомогою якого створюють замкнутий простір, — інтер'єр у природному середовищі. Окремі групи дерев стилізують так, щоб вони займали певне положення в просторі, тобто відповідали принципам перспективного бачення (дерево на передньому плані видно чітко, на задньому плані деталі відсутні; спрощуються цілі масиви або площі). У результаті графічне зображення повинне вийти цілісним, завершеним.

На технічному малюнку окремі будови, що мають різну форму, врівноважують графічно простими зеленими поверхнями. А там, де будівлі або споруди невиразні, їх доповнюють химерними формами озеленення. Необхідно правильно поєднувати ці два компоненти. Це відноситься також до принципів композиційної відповідності озеленення об'єкту (див. відповідні рисунки).

На початку параграфу, присвяченого зеленим насадженням, наведено декілька зображень дерев, що часто зустрічаються. Для полегшення сприйняття їх характерної будови дерева зображені без листя (масштаб 1:200). Ці приклади можна використовувати для вправ з малювання, вони можуть слугувати основою послідовної стилізації.

Характеристику — вид того або іншого дерева — передають різними способами. При виконанні в чорно-білому варіанті найчастіше застосовують такі виразні засоби: креслення пером, коли крім обкреслювання контурів зображують різні площинні структури точками, кружечками, смужками, а також креслення пензликом і різні технічні растри. Частина цього параграфу містить приклади методичного переходу від реальної форми до абстрактної та зразки графічного зображення озеленення, вживаного в технічних малюнках, які не слід використовувати для точного перемальовування (копіювання). Вони повинні допомогти створенню власного почерку, який можна виробити тільки наполегливими вправами.

Приклади зображення деяких дерев, що зустрічаються в природних умовах або вирощуються у парках наведено на Рис. 3.32. Вивчення їх характерної будови слугує передумовою успішної стилізації малюнка, який при графічному виконанні є складовою частиною проекту. Дерева зображені в масштабі 1:200.

Стовбур і гілки, їх взаємне розташування та довжина визначають форму дерева в цілому, форма крони залежить від кута відхилення гілок від стовбура. Вона може бути геометричної (лантух, конус, циліндр) або неправильної форми.

У хвойних дерев, особливо ялини, стовбур разом з системою горизонтальних правильно розкинутих гілок утворює форму конуса.

Рис. 3.32. Приклади зображення деяких паркових дерев:

1 — дуб простий (quercus robur);

2 — береза (betula verrucosa);

3 — граб звичайний (carpinus betulus);

4 — липа крупнолисна (tilia plaiyphyllos);

5 — верба крихка (salix fragilis);

6 — тополя (populus fastigiata).

Рис. 3.33. Приклади зображення деяких дерев листяного лісу:

1—явір (acer saccharinum);

2 —клен (асег pseudoplatanus);

3 — бук звичайний (fagus silvatica);

4 — верба крихка (salix fragilis);

5—осика (populus tremula);

6 —платан (platanus acerifolia).

Рис. 3.34. Хвойні дерева:

1 — ялина звичайна (picea abies);

2 — сосна чорна (pinus nigra);

3 — ялина біла (abies alba);

4 — ялина (picea pungens);

5 — туя західна (thuja occidentalis);

6 — ялівець (juniperus communis);

7 — лімба (pinus cembra);

8 — модрина (larix decidua);

9 — сосна звичайна (pinus silvestris);

10 — тіс звичайний (taxus baccata).

Різні способи зображення хвойних дерев наведено на Рис. 3.35. На прикладах показане спрощення форми від реальної до абстрактної. Використання тієї або іншої форми залежить від прийому зображення об'єкту і його масштабу.

Рис. 3.35. Спрощення форми від реальної до абстрактної

При складних проектних формах використовують прості форми дерев, і навпаки, там, де на малюнку переважають прості проектні форми, можна застосовувати складніші форми озеленення. При малих масштабах проектованих об'єктів озеленення треба максимально абстрагувати. В інтер'єрах та екстер'єрі, де окремі деталі сприймаються зблизька, ступінь стилізації вибирають так, щоб враження від озеленення підсилити.

Рис. 3.36. Стилізація хвойних дерев

Рис. 3.37. Деталі сосни.

Рис. 3.38. Спосіб зображення дерев і характер місцевості

Хвойні дерева вписані в навколишнє середовище. Спосіб їх графічного вираження відповідає характеру місцевості, що зображується.

Рис. 3.39. Дерева (від реального до абстрактного) у плані й вертикальному розрізі.

Рис. 3.40. Зв'язок форми листя і загальної будови дерева

Щоб загальна будова та структура дерева були показані правильно навіть у спрощеному графічному вираженні, звертають увагу на форму листя, яка зазвичай є основною «будівною» одиницею, органічно пов'язаною з формою дерева; форми листя та крони дерева тотожні (серцеподібна форма листка липи подібна до загального контуру дерева).

Рис. 3.41. Приклади озеленення, стилізованого за допомогою лінії.

Рис. 3.42. Зелені насадження в плані та у вертикальному зображенні

А — зразок графічного зображення озеленення, при якому газон підкреслює пластичність дерев.

В —приклад передачі простору за допомогою озеленення. Деталі та суцільні зелені смуги вписані в простір.

Дуже важливо поєднувати високе й низьке озеленення. За планом важко визначити різницю у висоті зелених насаджень. Невиразна різниця між висотою зелених насаджень зустрічається також у тих випадках, коли зображення дерев і газонів схожі або тотожні.

Приклади окремих видів зелених насаджень (від деталі до просторового угрупування) показано на Рис. 3.43.

Складна поверхня, окрім просторового сприйняття, строгим, ритмічним, іноді навіть одноманітним малюнком створює середовище для технічного твору, що виражає відповідні уявлення.

Рис. 3.43. Деталі та просторове групування зелених насаджень

Рис. 3.44. Зображення дерев у плані та вертикальній площині — деталі.

Рис. 3.45. Деталі графічного зображення дерев

Рис. 3.46. Стилізація крон дерев.

На Рис. 3.47 наведено приклади максимальної стилізації зелених насаджень у вертикальній площині та плані. Ступінь стилізації граничить з декорацією.

Рис. 3.47. Максимальна стилізація зелених насаджень

Рис. 3.48. Приклад незвичайного графічного скорочення, площин озеленення, вживаного при відповідному способі графічної подачі проекту.

Рис. 3.49. Графічне зображення крон дерев різного формування.

Рис. 3.50. Зображення зелених насаджень у плані та вертикальній площині; різнорідність графіки велика — від реалістичності до орнаменту.

Рис. 3.51. Графічне зображення дерев у плані.

Позначення газонів у плані показано на Рис.3.52. Використання того або іншого зображення залежить від масштабу плану і його графічної подачі. Структура поверхні озеленення повинна відповідати масштабу архітектурних деталей у плані. Газони підкреслюють планувальне рішення.

Рис. 3.52. Позначення газонів у плані.

Рис. 3.53. Композиційні принципи зображення та розташування дерев в залежності від форми будівельного об'єкту:

А — неправильно, В — неправильно (на осі об'єкту), C — правильно (асиметричне розміщення дерева), D — неправильно (форма розташування дерев повторює форму об'єкту), Е — правильно (врівноважені форми об'єкту правильним розміщенням дерев), F — неправильно (форма дерев не контрастує з формою об'єкту), G — правильно (дерева композиційно врівноважують технічні форми), H— неправильно (при переважаючих горизонтальних лініях об'єкту неправильно вибрана горизонтальна форма крони дерева), I — правильно (з горизонтальними лініями об'єкту добре контрастує вертикальна форма дерева).

Правильним зображенням і розміщенням зелених насаджень і людських фігур можна зробити виразнішим твір та досягти просторової глибини.

Рис. 3.54.