- •Київський університет Права національної академії наук україни
- •Кафедра кримінального права та процесу навчально-методичний комплекс з курсу навчальної дисципліни «кримінальний процес»
- •Вступ Мета і завдання навчальної дисципліни «Кримінальний процес».
- •2.1. Студент повинен знати (засвоїти):
- •2.2. Студент повинен вміти:
- •3. Місце дисципліни у структурно-логічній схемі
- •Навчально-тематичний план дисципліни «Кримінальний процес України» Загальна частина
- •Особлива частина
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Предмет, завдання і система кримінального процесу
- •Тема 2. Принципи кримінального процесу України
- •Тема 3. Суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •Тема 4. Доказування і докази в кримінальному процесі
- •Тема 5. Заходи процесуального примусу
- •Тема 6. Порушення кримінальної справи
- •Тема 7. Загальні положення досудового розслідування
- •Тема 8. Слідчі дії
- •Тема 9. Притягнення особи як обвинуваченого.
- •Тема 10. Зупинення і закінчення досудового розслідування. Судовий контроль за досудовим слідством.
- •Тема 11. Підсудність кримінальних справ.
- •Тема 12. Загальні умови судового розгляду
- •Тема 13. Порядок судового розгляду
- •Тема 14. Апеляційне провадження
- •Тема 15. Виконання вироку
- •Тема 16. Касаційне провадження
- •Тема 17. Нововиявлені обставини.
- •Тема 18. Особливі форми провадження у кримінальному процесі
- •Тема 19. Кримінальний процес зарубіжних країн
- •Плани лекцій
- •Тема 1. Предмет, завдання і система кримінального процесу
- •Тема 2. Принципи кримінального процесу України
- •Тема 3. Суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •Тема 4. Доказування і докази в кримінальному процесі
- •Тема 5. Заходи процесуального примусу
- •Тема 6. Порушення кримінальної справи
- •Тема 7. Загальні положення досудового розслідування
- •Тема 8. Слідчі дії
- •Тема 9. Притягнення особи як обвинуваченого.
- •Тема 10. Зупинення і закінчення досудового розслідування. Судовий контроль за досудовим слідством.
- •Тема 11. Підсудність кримінальних справ
- •Тема 12. Загальні умови судового розгляду
- •Тема 13. Порядок судового розгляду
- •Тема 14. Апеляційне провадження
- •Тема 15. Виконання вироку
- •Тема 16. Касаційне провадження
- •Тема 17. Нововиявленні обставини
- •Тема 18. Особливі форми провадження у кримінальному процесі
- •Тема 19. Кримінальний процес зарубіжних країн
- •ПлаНи практичних занять та завдання для самостійної роботи
- •Тема 1. Предмет, завдання і система кримінального процесу
- •Тема 2. Принципи кримінального процесу
- •Тема 3. Суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •Тема 4. Доказування і докази в кримінальному процесі
- •Тема 5. Заходи процесуального примусу
- •Тема 6. Порушення кримінальної справи
- •Тема 7. Загальні положення досудового розслідування
- •Тема 8. Слідчі дії
- •Тема 9. Притягнення особи як обвинуваченого.
- •Тема 10. Зупинення і закінчення досудового розслідування. Судовий контроль за досудовим слідством.
- •Тема 11. Підсудність кримінальних справ.
- •Тема 12. Загальні умови судового розгляду
- •Тема 13. Порядок судового розгляду
- •Тема 14. Апеляційне провадження
- •Тема 15. Виконання вироку
- •Тема 16. Касаційне провадження
- •Тема 17. Нововиявлені обставини.
- •Тема 18. Особливі форми провадження у кримінальному процесі України
- •Тема 19. Кримінальний процес зарубіжних країн.
- •Перелік питань до заліку
- •Список нормативно-правових актів та рекомендованої літератури до навчальної дисципліни Нормативно-правові акти Закони України
- •Міжнародні документи
- •Рішення Конституційного Суду України
- •Постанови Пленуму та рішення Верховного Суду України
- •Підзаконні нормативно-правові акти
- •Підручники
- •Основна література
Тема 5. Заходи процесуального примусу
Завдання для практичних занять
(2 години)
Теоретична частина:
1. Поняття, призначення та види заходів кримінально-процесуального примусу.
2. Підстави і мета застосування запобіжних заходів.
3. Порядок обрання, зміни і скасування запобіжного заходу.
Практична частина:
Завдання та задачі.
Застосовувати запобіжні заходи до обвинуваченого мають право:
1) орган дізнання;
2) слідчій;
3) рокурор;
4) суддя (суд);
5) судові розпорядники.
Запобіжні заходи застосовуються з метою:
1) запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду;
2) запобігти перешкодити встановленню істини у кримінальній справі;
3) запобігти продовжити злочинну діяльність;
4) забезпечення виконання процесуальних рішень;
5) погіршення становища підозрюваного або обвинуваченого.
Розмір застави встановлюється з урахуванням:
1) майнового стану заставодавця;
2) майнового стану обвинуваченого;
3) обставин справи органом, який застосував запобіжний захід;
4) думки потерпілого;
5) курсу долара на світовому ринку.
Розв'язати задачі:
1. 16-річний Шевченко, затриманий за підозрою у вчиненні крадіжки, ювелірних виробів з квартири Максимової просив слідчого не повідомляти про його затримання батькам та по місцю навчання, в гімназію № 32.
1. Чи може слідчий задовольнити таке прохання підозрюваного?
2. Яке рішення має прийняти слідчий за цим клопотанням?
2. Взятий під варту, за вчинення особливо злісного хуліганства Мірзоєв, повідомив слідчого, що вдома у нього залишилось троє дітей дошкільного віку, німецька вівчарка. Дружина ж перебуває на стаціонарному лікуванні у кардіологічному центрі. Родичів у м. Києві у нього та у дружини немає. Його керівник по роботі готовий внести заставу.
1. Яких заходів у зв’язку з цими обставинами має вжити слідчий?
2. Чи можливо при таких обставинах змінити запобіжний захід – тримання під вартою, на який небудь інший?
Завдання для самостійної роботи студентів
(6 годин)
Теоретична частина:
1. Взяття під варту як запобіжний захід.
2. Строки тримання під вартою та порядок їх продовження.
3. Прокурорський нагляд та судовий контроль за законністю застосування запобіжних заходів.
4. Застава.
5. Підписка про невиїзд.
6. Особлива порука.
Практична частина:
Завдання та задача.
Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання:
-
у вигляді позбавлення волі на строк від 1 року до 15 років
-
у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки;
-
у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років;
-
у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років;
-
у вигляді обмеження волі.
Тримання під вартою під час досудового розслідування не повинно тривати більше:
-
одного місяця;
-
двох місяців;
-
п’яти місяців;
-
десяти місяців;
-
вісімнадцяти місяців;
-
двадцяти чотирьох місяців.
У випадках, коли у визначений законом строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м’який немає, він може бути продовжений:
1) до чотирьох місяців;
2) до дев’яти місяців;
3) до вісімнадцяти місяців;
4) до двадцяти місяців;
5) до трьох років.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту:
-
взяття під варту;
-
винесення постанови слідчим про притягнення як обвинуваченого;
-
винесення судом обвинувального вироку;
-
порушення кримінальної справи;
-
визнання особою своєї вини.
Розв’язати задачу. Зуб, який обвинувачувався за ч. 1 ст. 121 КК України порушив підписку про невиїзд і виїхав з міста Києва у невідомому напрямі. У зв’язку з цим слідчий виніс постанову про зупинення досудового слідства, оголошення розшуку обвинуваченого, зміну запобіжного заходу на тримання під вартою обвинуваченого.
1. Оцініть рішення слідчого.
Скласти:
подання про обрання для підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та постанови про обрання запобіжного заходу (підписки про не виїзд, застави).
Нормативний матеріал та судова приктика:
1. Конституція України; від 28 червня 1996 р.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України ( глава 13 статті 148- 165³).
3. Закон України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 р.
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. (т.зв. «Європейська конвенція»). Протокол № 1, 2, 4, 6, 7, 11 до неї (Закон України про ратифікацію від 17 липня 1997 р. Набрала чинності для України 11 вересня 1997 р.) (Протокол № 11- 1 листопада 1998 р.).
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 р. «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу».
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина».
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства».
Література: 5, 26, 41, 46, 47, 48, 49, 51, 55, 98, 103, 110.