13 Методи стимулювання і мотивації навч. Діял. Учнів.

Методи стимулювання– методи,спрямовані на формування позитивних мотивів учіння,що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією. 1.Методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності учнів: - Метод навчальної дискусії– суперечка,обговорення будь-якого питання навчального матеріалу практичного аналізу,поваги до думки інших. - Метод забезпечення успіху в навчанні– метод,який передбачає допомогу вчителя відстаючому учневі,розвиток у нього інтересу до знань,прагнення закріпити успіх. -Метод пізнавальних ігор– спеціально створена захоплююча діяльність,яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань,набуття умінь і навичок. - Метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу– використання цікавих пригод,гумористичних уривків,тощо якими легко привернути увагу учнів. - Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу– передбачає,що у процесі викладання вчитель прагне окреслити нові знання,якими збагатилися учні. - Метод опори на життєвий досвід учнів – полягає в тому,що за межами школи вони спостерігають різноманітні факти,явища,процеси,з якими учні знайомляться під час вивчення шкільних предметів. 2.Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні: - переконання в значущості навчання; - висунення вимог; - вправи з виконання вимог; - заохочення і покарання.

15. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.

Головною функцією цих методів є контрольно-регулювальна. Це означає, що контроль не повинен відокремлюватися від навчального процесу, а бути компонентом, який виконує навчальні, виховні, розвиваючі, спонукаючі функції. Метод усного контролю. Усний контроль здійснюється шляхом індивідуального і фронтального опитування. При індивідуальному опитуванні учитель ставить перед учнем декілька запитань, при фронтальному — серію логічно пов'язаних між собою питань перед усім класом. Правильність відповідей визначається учителем, коментується. За підсумками контролю виставляються оцінки. Метод письмового контролю. Здійснюється за допомогою контрольних робіт, творів, переказів, диктантів, письмових заліків і под

Метод лабораторного контролю спрямований на перевірку вмінь учнів користуватися лабораторним обладнанням (амперметром, вольтметром, термометром, психрометром та ін.), яке буде використовуватися на уроці. До контрольних лабораторних робіт включають також письмові та графічні роботи, розв'язання експериментальних задач, які потребують проведення дослідів. Метод машинного (програмованого) контролю. Здійснюється за допомогою електронно-обчислювальної техніки і контролюючих программ

Метод тестового контролю. Може бути безмашинним і машинним. В основі такого контролю лежать тести — спеціальні завдання, виконання (чи невиконання) яких свідчить про наявність (або відсутність) у школярів певних знань, умінь. Метод самоконтролю. Передбачає формування в учнів уміння самостійно контролювати ступінь засвоєння навчального матеріалу, знаходити допущені помилки, неточності, визначати способи ліквідації виявлених прогалин.