Суб'єкти міжнародного права. Інститути міжнародно-правового визнання та правонаступництва держав

Суб'єкти міжнародного права — учасники міжнародних відносин, врегульованих нормами міжнародного права, які є незалежними й здатними самостійно виконувати обов'язки, визначені цими нормами.

Суб'єктами міжнародного права є:

Основні: держави, а також нації та народи, які реалізують право на самовизначення (борються за незалежність);

Учасники окремих видів міжнародно-правових відносин (за згодою держав): уряд у вигнанні; повстала сторона; воююча сторона.

Похідні (вторинні): міжнародні міжурядові організації; державоподібні утворення (вільні міста, Ватикан тощо).

Міжнародно-правове визнання — визнання існуючими державами відповідно до міжнародного права нових держав, урядів чи інших органів з метою встановлення з ними офіційних або неофіційних, повних або неповних, постійних або тимчасових відносин.

Є три теорії визнання у міжнародному праві:

Конститутивна теорія, згідно з якою вирішального значення набуває акт визнання, що є повним суб'єктом міжнародного права.

Декларативна теорія, згідно з якою міжнародне визнання не створює нового суб'єкта міжнародного права, держава стає суб'єктом міжнародного права внаслідок свого існування, наявність акта визнання не впливає на її міжнародну правосуб'єктність

Дискримінаційна теорія, згідно з якою відбувається разове визнання (за офіційного невизнання) держави, що можливо у разі необхідності укласти контракт з економічних, спортивних чи інших питань.

Визнання відбувається такими способами:

• встановлення дипломатичних відносин;

• укладення міжнародного договору;

• встановлення консульських відносин;

• надсилання дипломатичної ноти.

Правонаступництво— перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого у зв'язку з набуттям правоздатності та дієздатності. У міжнародному праві правонаступництво — це заміна однієї держави іншою у несенні відповідальності за міжнародні відносини відповідної території і у здійсненні прав та обов'язків, що існували до цього часу.

Підставами для виникнення правонаступництва є такі: об'єднання держав, їх поділ, відокремлення від держави частини території, передавання частини території однієї держави іншій, утворення нової незалежної держави.

Види правонаступництва держав:

1. За суб'єктами

• утворення нової незалежної держави

• держави, утвореної в результаті об'єднання

• держави, утвореної в результаті поділу держави

• частини території, переданої однією державою іншій

• частини території, відокремленої від держави

2. За об'єктами

• державної території

• населення держави

• кордонів держави

• міжнародних договорів та інших нормативних актів

• державної власності

• державних боргів

• державних архівів

• членства в міжнародних організаціях і органах

3. За строком дії: постійне, тимчасове.

4. За обсягом прав і обов'язків: у повному обсязі, часткове.

5. За способом входження в правонаступництво:

• за повідомленнями про правонаступництво;

• за умовою ратифікації, прийняття або затвердження;

• насильне (в результаті революції або національно-визвольної боротьби);

• добровільне (на основі договору).