Вовк і лисичка

«Вовк» присів і начебто копає ямку. До нього підходить «лисичка», за яку тримаються одне за одного «лисенята», і «Лисичка» приказує:

Тричі, двічі обкручусь,

Вовку в вічі подивлюсь.

А тоді заводить розмову з «вовком»:

• Вовче! Вовче! Дай води.

• До колодязя піди.

• Боюсь гадюк.

• Так налякай.

• Не вмію.

• А ти так: пулі, пулі! Лясь, лясь! Показуючи, б'є в долоні. За ним і «лисенята» так само.

А «лисичка» знову просить:

• Та ні,вовче, дай води!

• Піди до верби.

Додаток 4

РУХЛИВІ ІГРИ

• Боюся жаб.

• Так потопчи.

• Не вмію.

• А ти так: тупу, тупу!

Тепер усі: і «лисенята», й «лисичка» — починають тупотіти ногами. А «вовк» кидається, щоб когось зловити, примовляючи:

• А до моря жаб їсти!

«Лисичку» він не чіпає. Оббігає. А котрого з «лисенят» упіймає, тому бути «вовком».

У вовка

Діти стають у коло, вибирають «вівцю» та «вовка». «Вовк» стає за колом, а вівця в середині кола. Ті, хто в колі, співають:

Пасу, пасу вівці

До самої Трійці.

Вовк за горою,

А я за другою.

А я вовка не боюся —

Коцюбою одженуся.

Щітка, гребінка,

Вовкова жінка.

В цей час «вовк» намагається прорватися в коло, а діти його не пускають. Лише після закінчення пісні «вовк» може потрапити в коло. Діти «вівцю» пропускають, вовка — не завжди. Якщо «вовк» піймає «вівцю», то обирають інших «вовка» та «вівцю» і починають все спочатку.

П'ять вовчаток вийшли з дому,

Спершу стали по одному,

Потім – в пари, топчуть сніг,

Хто без пари – геть побіг!

Сірий вовчик вирвав травку

І поклав її на лавку.

Хто травичку цю візьме,

Той зовсім від нас піде.

Сірий вовчик лісом гуляє,

Всіх до гурту закликає:

Гей, хто хоче погуляти,

Мусить пісню заспівати.

1,2,3,4,5-

Що ти хочеш заспівать?

Додаток 5 лічилки

1, 2, 3, 4, 5 –

Вийшов вовчик погулять.

Як нам бути, що робити?

Треба вовчика зловитти.

Будем знову рахувать: 1,2,3,4,5!

Їхав вовк через ліс,

Поламав п’ять коліс.

Треба стать, порахувать,

Скільки йому грошей дать:

1,2,3,4,5-будеш ти рахувать.

Список використаних джерел:

1. Богуш А. М., Богуш Л. В., Клюєва Г. Г. Відгадай! Загадки, прислів’я, приказки та скоромовки. – Київ: Радянська школа, 1981.

2. Боярська О. Свійські та дикі тварини. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2002.

3. Веселка. Книга для читання в дошкільних закладах. – Київ: Радянська школа, 1989.

4. Від «А» до «Я» (загадки, скоромовки, чистомовки). – Київ: Сеста, 1997.

5. Вільчковський Е. С. Рухливі ігри. – Київ:Радянська школа, 1989.

6. Горохова скриня/ Упорядник В. Пепа. – Київ: Веселка, 1993.

7. Казки народів СРСР/ Упорядник В. Гримич. – Київ: Веселка, 1989.

8. Калуська Л.В. Дивокрай. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.

9. Манилюк Ю. С. Плануємо залюбки: Орієнтовні розробки тематичних циклів. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.

10. Тваринний світ/ Ілюстрована енциклопедія. – Харків: Промінь, 2005.

11. Українські народні казки/ Упорядник Л. Ф. Дунаєвська. – Київ: Веселка, 1988.

12. Храпач Г. Я. Сто загадок. – Хмельницький: Поділля, 1996.