2. To emerge, emergency -

to emerge: - to come out, appear, become known - появитися, з'явитися (як щось нове в процесі еволюції), випливати, виходити, вибиратися, з'ясовуватися, вилуплюватися (to emerge from desolation/ignorance/ poverty/slavery).

to issue: - to come, go, flow, out - видавати, випускати (газету і под.), випливати, виходити, походити, пускати в обіг; бути наслідком чогось, народитися, походити від.

emergency: - serious happening or situation needing prompt action - непередбачений випадок, крайня необхідність, критичне становище, аварійна ситуація, невідкладна допомога, термінова робота (to cause/create/declare an emergency; a grave/serious/life-and-death/life-threatening/national emergency; a state of emergency, in case of emergency, emergency actions).

juncture: - state of affairs - cтан справ, за таких обставин (at this juncture).

contingency: - uncertainty of occurrence; event that happens by chance - непередбачена обставина, можливість, ймовірність, випадковість, випадок (to provide for every contingency; a contingency arises; an unforeseen contingency).

pinch: - if there is need and if there is no other way - крайня потреба, вирішальний момент, складне становище (in/at a pinch)

crisis: - turning point in illness, life, history; time of danger or anxiety about the future - переломний момент, криза, критична ситуація (crisis care center, crisis conditions, crisis combusted).

3. To hint -

to suggest: - to propose, put forward for consideration; bring the idea into mind, come into mind - пропонувати, радить, викликати, наводити на думку, казати про, напрошуватися (to suggest an idea/theory/hypothesis/price, to suggest itself, I suggested to them waiting).

to imply: - to make a suggestion; involve the truth (of smth. not definitely stated) - означати, включати в себе, припускати, натякати, виражати непрямо, дати розуміти (She implied to us that she knew more than she had told).

to intimate: - to make known; show clearly - повідомляти, доводити до відома, натякнути, дати зрозуміти (She intimated her wishes to us).

to insinuate: - to suggest unpleasantly and indirectly; to make way for oneself gently and craftily - пробратися, втертися, поступово навіювати, змушувати сумніватися, сіяти сумніви, інсинуювати (to insinuate into one's favour; she insinuated to us that her partner had embezzled funds).

4. To rattle -

to embarrass: - to make to feel awkward or ashamed; cause mental discomfort or anxiety - непокоїти, бентежити, збивати з пантелику, утруднювати, обмежувати, ускладнювати, спричиняти фінансові труднощі, обтяжувати боргами (to become embarrassed - розгубитися; embarrassing questions/situation - нескромні питання, делікатна обставина).

to discomfit: - to baffle, confuse, embarrass - розладнувати, руйнувати, зривати (плани), викликати замішання, бентежити.

to abash: - (passive only) to cause to feel self-conscious or embarrassed - конфузити, збентежувати.

to faze: - турбувати, надокучати, засмучувати.