Поширення принципів імовірнісного аналізу безпеки (іаб) на інші сфери життєдіяльності

Проблеми ризику і людського чинника найбільш детально й обґрунтовано розробляються в галузях з високою ціною помилки при виникненні надзвичайних ситуацій, насамперед, в авіації й атомній енергетиці. Зокрема, в авіації концепція забезпечення без­пеки польотів є основною метою діяльності Міжнародної асоціації цивільної авіації. Виходячи з єдиного теоретичного базису визначення ризику виникнення надзвичайних ситуацій на виробництві і в побуті, ці концепції одержали визнання в розвинутих країнах, зокрема в США, при вирішенні проблем безпеки в суспільстві. Теорія ризику досить повно розроблена для спеціальної техніки і процесів. Однак у практику в Україні вона не ввійшла. Наявність окремих друкованих видань – скоріше виняток, що не поліпшує ситуації. Внаслідок цього суспільство несе надзвичайно великі збитки, люди розплачуються власним життям і здоров’ям, знижується якість їхнього життя. Тому широке впровадження теорії і практики безпеки провідних технологій у різні сфери громадського життя матиме значний соціально-економічний ефект.

Для повеней унаслідок опадів, можна побудувати діаграму «імовірність – наслідки» в осях: імовірність (Р) – евакуйовані (потерпілі) (Е). Як припустимі тут можуть бути, наприклад, такі паводки, з якими населення може справитися за допомогою аварійно-рятувальної служби МНС. Вибір припустимого ризику – не проста задача. Пропоноване рішення – взяти за основу ризик, з яким справляється місцева служба МНС, – може бути першим наближенням для розрахунку припустимих ризиків для всіх потенційно небезпечних ситуацій, тому що в цьому випадку ми враховуємо життєвий досвід і сформовану практику.

Отже, відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні, таким може бути «НС 2041» – загроза життю людей, коли потрібна термінова евакуація до 500 осіб. Допускаємо таку ситуацію 1 раз на 2 роки, тобто з імовірністю 0,5. Тоді припустимий ризик евакуації буде таким:

R_е = Р · Е = соnsт = 250 осіб.

З таким припустимим ризиком ми одержимо, що евакуація (Е) 25 тис. осіб можлива з імовірністю (Р) 0,1, або 1 раз на 10 років (рис. 1.3).

Якщо фактична ймовірність великих паводків значно більша (наприклад, Р = 0,2, тобто 1 раз на 5 років), то тоді умова прийнятого нами припустимо­го ризику не виконується і повинні бути прийняті заходи щодо розробки і посилення захисних систем, наприклад, побудовані дамби. Це і є управління ризиком. Коли держава ставить завдання управління ризиком, вона гарантує громадянам захист і збереження здоров’я при впливі шкідливих чинників.

Рис. 1.3. Діаграма «імовірність - наслідки» для повеней

Сучасні проблеми життєдіяльності.

Можна виділити цілий ряд важливих проблем, що постійно знаходяться в полі зору людства для забезпечення нормальних умов життя та праці.

1. Підтримка параметрів середовища життя в необхідних межах. Це одна із складних проблем, які стоять перед населенням Землі. Це пов’язано з тим, що наслідки трудової діяльністі людей з року в рік більше впливають на довкілля. Виникає проблема технологічної безпеки суспільства, тому що на даному етапі розвитку суспільства існує очевидна невідповідність якості і складності технологічних процесів рівню освіти та культури того чи іншого суспільства.

Це означає, що збільшується навантаження на усі структурні частини навколишнього середовища, стає очевидною небезпека виснаження природних ресурсів, незворотні забруднення, зміни середовища життя, тобто створюються реальні умови для виникнення техногенних катастроф.

2. Забезпечення населення усіма видами енергоресурсів ( електроенергією, газом, нафтопродуктами, тощо). Енергетична криза в теперішній час торкнулась багатьох країн, в яких хронічно не вистачає енергоресурсів, що суттєво впливає не життєдіяльність людей

3. Забезпечення людей усіма параметрами штучного середовища життя. Гострою проблемою для багатьох людей в різних країнах є житло, транспорт, суспільні споруди, спортивні комплекси, медичні заклади, інш.

4. Проблема забезпечення продуктами харчування є фізіологічною основою життєдіяльності. Із збільшенням чисельності населення ця проблема постає особливо гостро. Якщо людство не розробить нових технологій виробництва продуктів харчування, своєчасно не адаптується до них, воно буде через певний час поставлене перед загрозою загального голоду, тобто може виникнути надзвичайна ситуація глобального масштабу.

5. Наявність і раціональне використання питної води. Кількість прісної води в навколишньому середовищі повинно залишатись постійною. Мова йде про те, щоб зберегти прісну воду від забруднення, котре може призвести до непридатності її використання для потреб населення. Звідси випливає важливість завдань очистки води, боротьба з промисловим та побутовим забрудненням .

6. Ліквідація, переробка або використання відходів виробництва. Особливо небезпечними є відходи атомних, хімічних, біологічних виробництв.

7. Перспективною проблемою для людей Землі є освоєння нових просторів та світів.

Таким чином, основні проблеми життєдіяльності зводяться до комплексу заходів по захисту, раціональному використанню і відновленню живої (рослинний та тваринний світ) і неживої (ґрунт, вода, атмосфера, надра, клімат, інш. ) природи.