Ноосфера як етап розвитку людства, вклад в.І.Вернадського в розвиток науки про носферу.

Зміни умов середовища під впливом господарської діяльності досягли таких розмірів, що починають впливати на здоров'я людини, продуктивність праці, розвиток окремих екологічних районів. На величезних ділянках суші природні біоенергетичні комплекси замінені штучними. Під антропогенним впливом опинився газовий склад атмосфери, надходження сонячної енергії, тепловий і енергетичний баланс планети.

Спроби теоретично осмислити, пояснити і виправдати втручання людини в існування планети мають довгу історію.

Один з перших, хто звернув увагу на всезростаюче втручання людини в природні біохімічні цикли був український натураліст, видатний науковець В.І.Вернадський. У своїх працях вчений обґрунтував наступне: роль людини в розвитку біосфери; про живу речовину і її організованість; еволюцію біосфери і неминучості її переходу в ноосферу; основні етапи розвитку людської культури та її подальшу долю. Ноосфера (з грецької noos – розум і сфера) – новий еволюційний стан біосфери, при якому розумна діяльність людини стає вирішальним фактором її розвитку.

Цілеспрямованість дії людини на природу зумовлює не тільки позитивний вплив, а й призводить до негативних наслідків. Тому сьогодні вкрай необхідна стратегія охорони довкілля, широке екологічне виховання населення. Захист природи від знищення постає сьогодні як головна проблема людства на Землі за умов росту технічного потенціалу й промислового виробництва. Тому існує потреба цілеспрямованого та глибокого вивчення механізмів функціонування природних основ життя на державному, регіональному рівнях, а також в окремих екосистемах.

Екологія, як біологічна наука, вивчає організацію життя рослин та тварин, займається вивченням взаємодії живих організмів з оточенням, умовами існування, способом життя.

Важливим об’єктом вивчення екології є біосфера. Біосфера – оболонка землі, у межах якої існує життя. Основним елементом біосфери є людина.

Проблема "людина – біосфера" має два основних аспекти:

– техніко-економічний, пов’язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо;

– екологічний, пов’язаний із забрудненням навколишнього середовища та порушенням біологічної рівноваги у системі людина – біосфера.

За останні 500 років людство знищило біля 60% лісів. Нині людство включило в сферу виробництва 70% всієї родючої землі, 70% основних популяцій риб, 10% води. На кожного мешканця індустріально розвинутих країн, щорічно, із надр Землі видобувається близько 30 т корисних копалин; 1-1,5% цієї сировини приймає форму продукту, що споживається, а 98,5% - становлять відходи виробництва, більшість з яких шкідливі для людини.

Вчені підрахували: якщо виробництво буде нарощуватися такими ж темпами, то заліза людству вистачить на 250, олова на 35, цинку на 30, міді на 29 років. До 2500 р. людство використає запаси всіх металів, що є на нашій планеті.

Біосфера включає в себе три складових: рідку (гідросферу), газоподібну (атмосферу), тверду (літосферу). Від стану забруднення кожної зцих складових залежить здоров’я і життя людини.