Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Полные шпоры.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
03.12.2018
Размер:
923.65 Кб
Скачать
  1. Маркетинговий менеджмент на основі партнерських стосунків.

МПС — це безперервний процес визначення та створення но­вих цінностей разом з індивідуальними покупцями, а потім спіль­не отримання і розподіл вигоди від цієї діяльності між учасни­ками взаємодії. Він включає розуміння, фокусування уваги й управління поточною спільною діяльністю постачальників та об­раних покупців для спільного створення і використання ціннос­тей через взаємозалежність та адаптацію організацій.

МПС виходить із принципів традиційного маркетингу, проте значно відрізняється від нього. Так, маркетинг можна визначити як процес визначення та задоволення потреб покупців краще, ніж це роблять конкуренти, для задоволення цілей організації. МПС базується на цьому ж, але має ще шість параметрів, які по суті розходяться із класичним визначенням маркетингу.

МПС:

  • намагається створити нову цінність для покупця, а потім розподілити її між виробником і споживачем;

  • визнає роль індивідуальних клієнтів не тільки як покупців, а й у визначенні тієї цінності, яку вони хочуть отримати. Тож цінність створюється разом із покупцями, а не тільки для них;

  • вимагає від компанії, щоб вона у відповідності із своєю ді­ловою стратегією і концентрацією уваги на споживачах створю­вала та узгоджувала свій бізнес-процес, комунікації, технологію і підготовку персоналу для забезпечення тієї цінності, яку бажає отримати покупець;

  • це тривала спільна розробка покупця і продавця, яка функ­ціонує в реальному часі;

  • визнає цінність постійних покупців вище, ніж тих, які мі­няють партнерів за кожної купівлі;

  • намагається створити ланцюжок взаємовідносин усередині організації для створення тієї цінності, яку хоче отримати поку­пець, і між організацією та її основними партнерами на ринку, зокрема постачальниками, посередниками й акціонерами.

На сьогодні відомі два різновиди маркетингу партнерських сто­сунків:

  • англосаксонська модель — в основі короткотермінова вза­ємодія товаровиробника та споживача, разові угоди;

  • англо-німецька модель (визнається також у скандинавських країнах і в Японії) — тривалі стосунки між товаровиробниками та споживачами.

  1. Соціально-етична концепція маркетингового менеджменту.

Соціально-етична концепція маркетингового менеджменту її виникнення пов'язане з тим, що маркетингу потенційно прита­манні кілька проблем:

  • він не завжди гарантує етичність поведінки підприємця, оскільки так чи інакше має на меті отримання прибутку;

  • він може порушувати права якоїсь частини споживачів (то­вари для одних задовольняють потреби, для інших — створюють проблеми);

  • він може завдавати шкоди суспільству (погіршення стану природного середовища, дефіцитність деяких видів природних ре­сурсів, зубожіння населення, безробіття, занедбаність сфери со­ціальних послуг тощо).

Згідно з етичним кодексом Американської асоціації маркетин­гу, той, хто займається маркетингом, повинен дотримуватись і стимулювати порядність, честь та гідність маркетингової діяль­ності, демонструючи чесність у взаємовідносинах із споживача­ми, клієнтами, співробітниками, постачальниками, дистриб'юто­рами, фомадськістю та державою.

Крім цього, в Кодексі наводяться зобов'язання стосовно кож­ного компоненту комплексу маркетингу:

  • товар (послуга): забезпечення безпеки, повідомлення про можливі ризики, всі чинники, які можуть призвести до ризиків чи зміни характеристик товарів;

  • розподіл: не примушувати купувати; не створювати штуч­ного дефіциту для підвищення рівня цін;

  • просування: запобігати брехливості й оманливості реклам­них повідомлень, відкидати тактику нав'язливого збуту, маніпу­лювання споживачами;

  • ціноутворення: не встановлювати фіксованих чи грабіжни­цьких цін;

  • споживачі: вирішувати справедливо питання щодо претен­зій споживачів.

Отже, соціально-етична концепція маркетингового менеджмен­ту передбачає:

  • по-перше, дотримання підприємством етики стосунків як зі своїми співробітниками, так із суб'єктами бізнес-довкілля;

по-друге, задоволення не лише власних потреб і потреб своїх споживачів, а й потреб суспільства в цілому (охорона природ­ного середовища, здоров'я людей, боротьба з голодом тощо).