28. Тимчасові маркетингові структури.

Крім стаціонарних форм побудови відділу маркетингу, можуть існувати і тимчасові форми. Вони створюються на період, необхідний для розв'язання певних актуальних маркетингових проблем (розроблення маркетингових стратегій, прийняття рішень щодо елімінування продукту чи нововведень тощо), складаються з однієї чи кількох груп працівників різних підрозділів основної організації.

До тимчасових маркетингових структур належать:

—ради з маркетингу —спеціальні структури при керівникові організації, куди входять його заступники і провідні фахівці підприємства;

—цільові групи — спеціальні групи фахівців, які створюються на певний проміжок часу для розв'язання суто конкретних маркетингових проблем;

- ділові наради: учасниками таких нарад є співробітники марктеингових та ін служб пі-ства, які проводять ситуаційний аналіз, розглядають поставлені завдання і проблеми, які можуть зробити неможливим їх виконання.

Різновидом цільових груп є так звані венчурні групи, що створюються для опрацювання цікавих, але водночас і ризикованих маркетингових ідей.

Для створення тимчасових маркетингових структур необхідно чітко сформулювати їх основне завдання, визначити відповідальність кожного працівника, організувати планування роботи, призначити керівника

29. Особливості сучасної організації маркетингового менеджменту.

сучасна організація маркетингу на підприємстві має створюватися виходячи з такого:

• маркетинг — це не лише одна із функцій підприємства, а філософія всієї його діяльності, а звідси становлення, розвиток і збереження стосунків зі споживачами є найважливішим завдан­ням усіх підрозділів і працівників компанії;

• ефективна організація маркетингу на підприємстві неможлива без правильної оцінки сутності власного бізнесу, дієвої системи стра­тегічного, бізнесового та маркетингового планування діяльності;

• на ринково орієнтованому підприємстві окремі відділи мар­кетингу можуть бути відсутні, оскільки маркетингові функції ви­конуються всіма його підрозділами;

• децентралізація маркетингу потребує поширення маркетинго­вої інформації всередині фірми, потужної системи міжфункціональ-ної координації, інтеграції всіх функцій бізнесу в єдиний процес;

• особлива увага організацій має приділятись управлінню біз­нес-процесами (розробкою нових товарів, створенням і корегу­ванням ланцюжків поставок тощо) на відміну від управління фун­кціональними дільницями;

• маркетингові організаційні структури повинні бути гнучкими, адаптивними, здатними до навчання й орієнтованими на ринок;

• виникає потреба у фахівцях більш високого рівня і кваліфі­кації, обізнаних із сучасними підходами та методами маркетингу і маркетингового менеджменту, таких, які орієнтуються в системі сучасних маркетингових знань, що пропонуються різними марке­тинговими школами.

Маркетинг — динамічна структура. Вчасно помітити і вико­ристати ті зміни, які пропонуються сучасним життям, прореагу­вати на виклики ринку — одна з головних умов успіху. Це перед­усім стосується організаційних питань як передумов досягнення підприємством його цілей