Заокруглені до 0,01 м поправки δX і δу записують над відповідними приростами координат (графи (6 і 7).

Приклад: x_-= - м,

δу_V-V= + м.

Ув'язані прирости координат обчислюють за формулами :

х_ув.= х + δx ,

y_ув.= y + δy . (2.13)

Контроль: х_ув.=0,

y_ув.=0. (2.14)

2.3.5 Обчислення координат точок

Координати точок теодолітного ходу обчислюють послідовно, використовуючи координати точки І і ув'язані прирости координат:

x_II=x_I+х_ув.I-II ,

y_II=y_I+y_ув.I-II . (2.15)

……………………

……………………

Контроль: x_I=x_V+х_ув.V-I ,

y_I=y_V+y_ув.V-I .

Приклад: x₂=+105,10+36,36 =+141,46 м,

y₂=-83,12+37,02=-46,10 м,

……………………

……………………

x ₁=+84,02+21,08=+105,10 м,

y₁=-60,14-22,98=-83,12 м.

2.4 Побудова топографічного плану

2.4.1 Побудова та оцифрування координатної сітки

На аркуші ватману (формат A3) проводять діагоналі, на яких відкладають довільні,але однакові відрізки. З'єднавши одержані точки, одержують прямокутник, який є основою для побудови координатної сітки (рисунок 1).

На сторонах прямокутника будують сітку квадратів (довжина сторони

10 см). Сітку оцифровують у масштабі 1:500, тобто кратно 50 м, відповідно до значень координат точок. Сітка повинна бути побудована й оцифрована так, щоб усі точки теодолітного ходу помістились на аркуші і при цьому план розміщувався приблизно посередині аркуша. Крім того, у зв’язку з тим, що на цьому ж аркуші буде будуватись частина плану за результатами тахеометричної зйомки, необхідно, щоб навколо точки IV ще залишалось чисте місце в радіусі приблизно 6 см.

Рисунок 1  До побудови координатної сітки і нанесення точок теодолітного ходу (координати точки I: x_I = 105.10 м, y_I = -83.12 м)

2.4.2 Нанесення точок знімальної основи

Нанесення на план точок теодолітного ходу виконують за допомогою циркуля і масштабної лінійки у такій послідовності (рисунок 1):

1.Знаходять квадрат, де повинна розміщуватись точка.

2.На протилежних сторонах квадрата за напрямком осі x відкладають у масштабі відрізки, які дорівнюють різниці абсциси точки й оцифрованої сітки.

3.З'єднують одержані при відкладанні точки і на цій лінії за напрямком осі у відкладають у масштабі різницю ординати точки та оцифрованої сітки.

4.Точку наколюють голкою циркуля, обводять колом діаметром 1,5 мм і зліва підписують номер точки.

Правильність нанесення точок контролюють за такими параметрами: точки теодолітного ходу повинні розташовуватись на плані за годинниковою стрілкою; довжини ліній, виміряні на плані, з точністю масштабу мають дорівнювати відповідним горизонтальним прокладенням; дирекційні кути, виміряні на плані, повинні збігатися з їх відповідними значеннями, які використовувалися при обчисленнях.

2.4.3 Нанесення ситуації та оформлення плану

Точки теодолітного ходу з'єднують лініями. За допомогою масштабної лінійки, циркуля і транспортира, використовуючи числові дані абрису свого варіанта, наносять ситуацію. Спосіб нанесення окремої точки ситуації на план відповідає способу зйомки цієї точки: перпендикулярів, створів, полярних координат, лінійної й кутової засічок.

Усі допоміжні лінії витирають, на плані залишаються тільки точки теодолітного ходу, перетини сітки координат і наявні елементи ситуації, зображені умовними знаками (додаток Е).

План оформляють кульковими ручками (чорний, зелений кольори), вулицю відмивають рожевим кольором, зарамочне оформлення плану – згідно з додатком Д.