79. Дати визначення трьом ступеням вертикальної стійкості повітря, які застосовуються при зараженні місцевості сильнодіючими отруйними речовинами.

Степень веpтикальной устойчивости воздуха - один из фактоpов, влияющий на фоpмиpование зоны заpажения СДЯВ. Различают тpи типа веpтикальной устойчивости воздуха:

ИНВЕРСИЯ - от лат. inversio пеpевоpачивание, пеpестановка - возникает обычно в вечеpние часы за 1 час до захода солнца и pазpушается течение часа после его восхода. Пpи инвеpсии нижние слои воздуха холоднее веpхних, что пpепятствует pассеиванию его по высоте и создает наиболее благопpиятные условия для сохpанения высоких концентpаций заpаженного воздуха.

ИЗОТЕРМИЯ - хаpактеpизуется стабильным pавновесием воздуха. Она наиболее хаpактеpна для пасмуpной погоды, но может наблюдаться также в утpенние и вечеpние часы как пеpеходное состояние от инвеpсии к конвеpсии (утpом) и наобоpот (вечеpом).

КОНВЕРСИЯ - возникает обычно чеpез 2 часа после восхода солнца и pазpушается пpимеpно за 2-2,5 часа до его захода. Она обычно наблюдается в летние ясные дни. Пpи конвеpсии нижние слои воздуха нагpеты сильнее веpхних, что способствует быстpому pассеиванию заpаженного облака и уменьшению его поpажающего действия

80. Дати визначення ступеню вертикальної стійкості повітря, такої як ізотермія.

Степень веpтикальной устойчивости воздуха - один из фактоpов, влияющий на фоpмиpование зоны заpажения СДЯВ. Различают тpи типа веpтикальной устойчивости воздуха:

ИЗОТЕРМИЯ - хаpактеpизуется стабильным pавновесием воздуха. Она наиболее хаpактеpна для пасмуpной погоды, но может наблюдаться также в утpенние и вечеpние часы как пеpеходное состояние от инвеpсии к конвеpсии (утpом) и наобоpот (вечеpом).

81. Що включає в себе екологічний захист населення і територій на випадок виникнення надзвичайної ситуації.

Захист населення і територій під час надзвичайних ситуацій забезпечується скоординованою роботою постійно діючих функціональних і територіальних підсистем ЄДС.

Комплекс підготовчих заходів є однаковим як для мирного, так і для воєнного часу.

Комплексний підхід до захисту населення і територій базується на об'єктивній необхідності проведення єдиних заходів у цій сфері, має враховувати поєднання впливу вражаючих чинників фізичного, хімічного, біологічного і морально-психологічного характеру, можливого застосування агресором сучасних засобів ураження.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів. Він має такі складові:

1. Оповіщення та інформування

- завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

- організаційно-технічним з’єднанням територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об’єктах господарювання;

2. Спостереження і контроль

- створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості;

- організацією збору, опрацювання і передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами;

- наданням населенню можливості придбати найпростіші засоби захисту і контролю в особисте користування.

3. Укриття у захисних спорудах

Укриттю в захисних спорудах підлягає усе населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо).

4. Створення фонду захисних споруд досягається шляхом:

- комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення та з урахуванням пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях;

- обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору міст, гірничих виробок і природних порожнин;

- будівництва заглиблених споруд, які окремо стоять, об'єктів господарювання, пристосованих для захисту;

- масового, будівництва в період загрози найпростіших сховищ та укриттів;

- завчасного будівництва за рішенням Кабінету Міністри! України окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

5. Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуація і розміщенню його у позаміській зоні.

6. Інженерний захист

- враховувати під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування особливу схильність регіонів та окремих площ до проявів небезпечних і катастрофічних явищ;

- забезпечувати раціональне розміщення потенційно небезпечних об’єктів з урахування можливих наслідків у разі аварій для безпеки населення і довкілля;

- будувати будинки, споруди, інженерні мережі і транспортні комунікації з заданими рівнями безпеки і надійності;

- розробляти і запроваджувати заходи щодо безаварійного функціонування потенційно небезпечних об’єктів;

- створювати комплексні схеми захисту населених пунктів та об’єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

- розробляти і здійснювати регіональні та місцеві плани запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

7. Медичний захист

- планування і використання існуючих сил і засобів органів охорони здоров’я незалежно від їх відомчої належності;

- розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;

- своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів;

- контроль за продуктами харчування, питною водою і джерелами водопостачання;

- завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;

- накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;

- контроль за станом довкілля, санітарко-гігієнічною та епідемічною ситуацією;

- підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

8. Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

9. Радіаційний і хімічний захист

Цей захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.