1.3 Резерви під стандартну заборгованість .

Банки здійснюють розрахунок резервів під стандартну та не-стандартну заборгованість упродовж місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки здійснюють що-місячно відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за ра-хунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.

При розрахунку резерву під кредитні ризики, як уже зазнача-лося, банк на підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення визначає чистий кредит-ний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування. А саме:

Кредитна операція Коефіцієнт резервування, %

Стандартна 2

Під контролем 5

Субстандартна 20

Сумнівна 50

Безнадійна 100

При визначенні розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з врахо-ваної вартості векселя.

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за кош-тами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнів-ною заборгованістю за цими коштами, використовується встано-влений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетні однієї з провідних світових рейтингових компаній.

Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділя-ються за групами відносно рейтингу країни (рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, дово-диться до відома комерційних банків НБУ).

Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого бан-ку, на відповідний коефіцієнт резервування. А саме:

№ групи Коефіцієнт резервування, %

1 0

2 2

3 10

4 20

5 30

6 40

7 50

8 100

До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), які ви-знані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських ра-хунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1—2, вважаються «стандартними», а віднесені до груп 3—8 — «неста-ндартними».

Резерв під кредитні ризики розраховується та формується го-ловним банком та його філіями.

Джерелом формування резерву під стандартну заборгованість є прибуток минулих років, відрахування до цього резерву прова-дяться щоквартально. За кредитами, що віднесені до інших груп — під контролем, субстандартними, сумнівними і безнадійними, — створюється спеціальний резерв, відрахування до якого відно-сяться до витрат комерційного банку.

Згідно з чинним податковим законодавством 40% від обсягу нарахованого резерву включається до валових витрат і не оподатковується, а решта підлягає оподаткуванню.

Отже, величина спеціального резерву, віднесена на витрати банку, зменшує прибуток і, відповідно, базу оподаткування. Це створює для банків стимул для адекватної оцінки якості кредит-ного портфеля та формування резерву в повному обсязі. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порі-вняно з попередньою звітною датою внаслідок поліпшення яко-сті кредитного портфеля або в разі повернення попередньо спи-саного кредиту надлишкова сума резерву чи одержана компенсація спрямовується на збільшення доходів. Кредитну заборгованість за рахунок загального і спеціального резервів списують за рішенням правління комерційного банку та згідно з чинним законодавством.