Словник основних понять теми

1. Естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетичну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.

2. Естетична діяльність – це атрибут будь-якої соціальної діяльності, породжує досконалий предмет, досконалий твір, досконалу ідею.

3. Естетична культура – сукупність естетичних цінностей, засобів їх створення та застосування.

4. Естетична свідомість – одна з форм духовного життя суспільства, яка відображає довкілля, різноманітну діяльність людини, її результати (художні твори, почуттєві образи), що усвідомлюються та оцінюються у судженнях естетичного смаку.

5. Естетичне – це поняття, яке характеризує чуттєвий бік всесвітньо-історичної практики людства.

6. Естетичне почуття – це духовне утворення, яке означає певний рівень соціалізації індивіда, піднесення його потреб до істинно людських.

7. Естетичний ідеал – відображення найглибшої сутності предмета, яка містить найвищу форму розвитку реальності, що дана емоційно.

8. Естетичний смак – здатність до індивідуальної оцінки та добору естетичних цінностей, яка визначає можливість до саморозвитку.

9. Комічне – категорія естетики, яка пов’язана зі свободою людини та суспільства, із звільненням їх від різних вад; є також ствердженням прекрасного, але через заперечення всього, що заважає вдосконаленню життя.

10. Піднесене – категорія естетики, яка відображає сукупність природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за своїми кількісно-якісними характеристиками, завдяки чому вони виступають як джерело глибокого естетичного переживання.

11. Прекрасне – це найвища естетична цінність, яка збігається з уявленням людини про досконалість або про те, що сприяє вдосконаленню життя.

12. Трагічне – категорія естетики, яка відображає діалектику свободи та необхідності, втілюючи найбільш гострі життєві протиріччя (зокрема, між історичною необхідністю та практичною неможливістю її здійснення).

СЕМІНАР № 5

Тема 7-9. Основні естетичні концепції хіх – хх ст. Мистецтво хх століття в контексті європейської естетики. Основні положення постмодерністської естетики Кількість годин: 2 План

1. Становлення та розвиток естетичної думки України.

2. Естетичні теорії сучасності.

3. Системи мистецтва та види мистецтва.

4. Основні положення постмодерністської естетики.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарського заняття

У першому питанні слід загострити увагу на розгляді розвитку естетичної думки України як невід’ємної частини світової естетичної думки.

Простежити основні етапи розвитку естетичного знання, починаючи з доби Київської Руси (пантеїзм, міфологія), періоду феодальної роздробленості (релігійна ідеологія); ХVІІІ ст. – естетичні ідеї набувають найбільш регулярного та послідовного розвитку, у ХІХ ст. з’являється перший систематизований твір з естетики, вона набуває рис професійної діяльності, ХІХ – ХХ ст. – розгляд естетики з точки зору місця, яке вона займає в цілісності духовного буття; ХХ ст. – концепція структуралізму, головним є вчення про естетичну функцію та естетичну норму.

Простежити вплив та місце естетики на творчість Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського.

Друге питання стосується розгляду естетичних теорій сучасності. На практику розвитку європейського мистецтва ХХ ст. значний вплив зробив позитивізм (О.Конт) і неопозитивізм. Натуралізм (Г. де Мопассан, Е.Золя) спирався на неопозитивізм. Близьким до натуралізму був веризм (з лат. – щирий, правдивий). Яскравим проявом натуралізму у 60-х рр. ХХ ст. можна вважати гіперреалізм (Е.Уорхолл). 70-ті рр. ХХ ст. – фігуративне мистецтво (І.Клейн), естетика філософської орієнтації (А.Бергсон, М.Пруст) – повний відрив мистецтва від дійсності.

Психоаналіз (З.Фройд) у поєднання з мистецтвом створив такі форми як експресіонізм (Б.Брехт, І.Бергман) і сюрреалізм (П.Пікассо, С.Далі, А.Бретон, С.Беккеш).

Екзистенціалізм грунтується на концепції абсурдності життя (А.Камю,

Ж.-П.Сартр, М.Хайдеггер).

Модернізм відстоював войовниче заперечення традицій, вироблених культурою Нового часу. У середині 1970-х рр. модернізм вичерпав себе і відкрив у такий спосіб новий період історії культури – “постмодернізм”.

Студентам необхідно охарактеризувати основні естетичні теорії сучасності, підготувати про кожну з них повідомлення.

Третє питання необхідно розглянути через призму мистецтва як чіткої, цілісної системи, до якої належать такі елементи, як окремі види мистецтва, які, у свою чергу, мають складну структуру. Треба розуміти, що система мистецтва – це відкрита система, яка постійно розвивається та поповнюється новими видами мистецтва.

Кожен вид мистецтва – це окрема система, в якій можна виділити роди, жанри, матеріал, зображувально-виражальні засоби, стилі.

З’ясувати, які критерії лежать в основі класифікації видів мистецтва.

Проаналізувати класифікацію видів мистецтва, простежити, які з них з’явилися в давнину та існують до сьогодні.

Четверте питання присвячене новому періоду мистецтва – постмодернізму, який розпочався у середині 1970-х рр., характеризується взаємопроникненням стилів, еклектичним змішанням художніх мов, вторинністю образів, іронічним відношенням художника до них і самоіронічним – до себе.

З’ясувати, що означає термін “постмодернізм” сьогодні, якою є його структура. Довести, що постмодернізм – це початок нової великої епохи розвитку художнього процесу, що сягає в перспективі у третє тисячоліття.

Проаналізувати основні положення естетики постмодернізму.

Теми рефератів

1. Естетичний світогляд Т.Шевченка.

2. Місце естетики символізму у творчій спадщині Лесі Українки.

3. Естетичні ідеї Д.Дідро.

4. Естетична спадщина філософів-постмодерністів.

5. Особливості синтетичних видів мистецтва.

6. Класифікація видів мистецтва.

Список рекомендованої літератури

1. Эстетика. – К., 1991. – С. 82-94, 101-138.

2. Українська культура: історія і сучасність. Навч. посібн. – Л., 1994.

3. Українська культура / Лекції за ред. Д.Антоновича. – К., 1993.

4. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Л., 1994.

6. Естетика / за ред. Т.Левчук. – К., 1997. – С. 246-366.

Питання та проблеми для обговорення

1. Визначити художні напрями в мистецтві VІІ – ХХ ст.

2. Проаналізувати сучасне мистецтво ХХІ ст.

3. Назвати художні методи, стилі, що їм притаманні.

4. Які критерії лежать в основі класифікації видів мистецтва?

5. Що об’єднує і в чому різниця літератури і музики; архітектури і музики; живопису і архітектури?

6. Охарактеризувати сучасну класифікацію видів мистецтва.

Словник основних понять теми

1. Вид мистецтва – окрема система, в якій виділяють роди, жанри, матеріал, зображувально-виражальні засоби, стилі.

2. Гіперреалізм – прояв натуралізму; фолографічна, документальна точність того, що зображується, фіксація, в першу чергу, зовнішніх ознак предметів.

3. Модернізм (новітній, сучасний) – напрямок, який характеризується войовничим запереченням традицій, вироблених культурою Нового часу.

4. Натуралізм – естетична теорія ХХ ст., характеризується неупередженим, «об’єктивним» відтворенням реальності.

5. Постмодернізм (той, що після модерну) – характеризується взаємопроникненням стилів, еклектичним змішанням художніх мов, вторинністю образів, іронічним відношенням художника до них і самоіронічним – до себе.

6. Система мистецтва – відкрита система, яка постійно розвивається і поповнюється новими видами мистецтва.

7. Стиль – сукупність головних ідейно-художніх особливостей творчості майстра, які виявляються у типових для нього темах, ідеях, характерах, конфліктах, а також у різноманітності виражальних засобів, художніх прийомів.