Словник основних понять теми

1. Відповідальність – визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини, змісту моральних норм, її обов’язку, з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх виконання.

2. Любов – морально-етичне почуття, яке базується на емоційно-духовному переживанні, зацікавленості, симпатії, що виражається у цілеспрямованій прихильності до предмета любові, у безкорисливому і самовідданому прагненні до нього.

3. Моральна норма – найпростіша форма суперечливої єдності сущого (реального) і належного (ідеального) у моралі, визначає поведінку у типових ситуаціях, складність життєвих ситуацій.

4. Моральна свідомість – складний, суперечливий феномен духовної культури, що має свої рівні, форми, структуру. Характеризується універсальністю, здатністю все зробити об’єктом свого судження й оцінки з позицій абстрактних принципів людяності.

5. Моральний ідеал – гіпотетичний образ морально досконалих суспільства і людини, кінцева мета, до якої спрямовано моральний розвиток.

6. Моральний принцип – узагальнене вираження моральних вимог до людини, що спрямовують її діяльність у певній сфері життя, визначають головну лінію її поведінки, життєвої орієнтації.

7. Обов’язок – це сукупність моральних зобов’язань людини перед суспільством.

8. Совість – категорія етики, що характеризує здатність особистості здійснювати самоконтроль, усвідомлювати моральні суспільні обов’язки, вимогам від себе їх виконання і виробляти самооцінку здійснених вчинків.

9. Справедливість – загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб’єктами, визначає міру, співмірність, відповідність між правами і обов’язками людей, заслугами і їх визнанням, злочинними діями і покаранням.

СЕМІНАР № 3

Тема 4-5. Основні етичні проблеми сучасності

Кількість годин: 2

План

1. Проблема сенсу людського життя.

2. Щастя як моральна цінність та категорія етики.

3. Основні морально-психологічні принципи спілкування.

4. Моральна проблема діалогу «батьків і дітей».

5. Сучасна сімейна етика.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарського заняття

У першому питанні рекомендується розглянути проблему сенсу життя людини через існування мети та цілі життя. Людина осмислює (наділяє сенсами) все, що її оточує, а також власні дії, вчинки, моральне значення своєї діяльності. На певному рівні соціально-психологічної зрілості особистості у структурі самосвідомості виникає потреба, задоволення якої являє собою складне і необхідне завдання – осмислення буття людини і визначення сенсу власного життя, свого призначення, покликання. Сенс життя зумовлює провідні ціннісні орієнтації та стратегічні цілі як граничні підвалини вибору способу життя.

При розгляді даного питання слід простежити зміст сенсу життя у залежності від змін соціальних ролей, досвіду, набутого роками; визначити свій сенс життя.

У другому питанні доцільно наголосити, що щастя – це вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Без усвідомлення смислу людського буття неможливо зрозуміти, яким чином людина може бути щасливою.

Варто проаналізувати історичне становлення проблеми щастя: судження Сократа (щастя – у внутрішньому стані душі, у володінні чеснотами), Платона (щастя – доброчинність; справедливість – ключ до щастя), Епікура (щастя – явище земне, прижиттєве), трактування щастя християнською релігією (щастя – в потойбічному житті), гуманістами доби Відродження (щастя – у створенні ідеальних законів та досконалому вихованню), філософами Нового часу (щастя – обов’язок; пов’язане з призначенням людини), філософами сучасності (щастя – почуттєво-емоційна форма можливостей самореалізації особистості).

У третьому питанні наголосимо на тому, що спілкування – це особлива форма людської взаємодії та міжособистісних взаємин, комунікативна діяльність.

Розглянемо зміст спілкування, охарактеризуємо його типи (етикетний, діловий, товариський, приязний, інтимний, спілкування із самим собою).

Проаналізуємо, у чому полягає моральна культура спілкування, яка невід’ємна від моральної культури особи, випливає з неї та являє собою ступінь засвоєння морального досвіду попередніх поколінь у вигляді знань, умінь, навичок, почуттів, установок.

Студентам слід засвоїти основні моральні принципи спілкування, уміти дати їх визначення та характеристику (рівність, любов, співчуття, доброзичливість, альтруїзм, повага, толерантність, уміння вислухати, делікатність, тактовність, довіра).

Четверте питання необхідно розглянути через призму “діалогу поколінь” – батьків та дітей. Простежити суть цієї проблеми. Проаналізувати, чи можливе уникнення непорозумінь, конфлікту.

Розгляд п’ятого питання слід розпочати з характеристики визначень сім’я, шлюб. Розкрити значення і роль сім’ї у соціалізації індивіда. Охарактеризувати ті соціальні функції, які сім’я традиційно виконує (продовження роду, виховання дітей, піклування про старших (батьків), ведення домашнього господарства, організація дозвілля, рекреативна функція). За сучасних умов пріоритетну роль починають відігравати господарсько-виробнича або економічна функція та функція накопичення капіталу. Визначити, у чому полягає моральна цінність сім’ї (у задоволенні різноманітних потреб людини, у дружбі, любові, турботі, материнстві, батьківстві, різнобічному спілкуванні).