17. Механізми поповнення грошей в обігу. Причини додаткової емісії грошей.

Банки можуть в певнiй мiрi можуть впливати на масу грошей в обiгу: ЦБ через емiсiю, КБ через грош.-кред. мультипл., небанкiвськi - через створення власних фiн. iнструментiв. Роль КБ полягає у тому, що вони залучують кошти на депозити, потiм, залишаючи обов'язкову норму резерва, пускають цi ж грошi в оборот у виглядi кредита i т.п.. Наступний банк робить теж саме. Таким чином однi й тi ж грошi збiльшують грошовий оборот; виникає ефект грошового мультиплiкатора.

18. Гроші у міжнародних відносинах

Світові Гр – це функція, в якій гр. обслуговують рух вартості в міжнародн. ек. обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Історичне виведення цієї функції пов’язано з виникненням держави – суб’єкта ек. відносин. Тут гр. виконують ф-ції загального плат. засобу, загальн. купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Функціонування Гр обмежене їх нац. кордонами. При виході держ. на світ. ринок їм потрібні інші Гр. Якщо світ. гр використовуються для погашення боргів, то вони виконують ф-цію засобу платежу, для негайної купівлі товарів – функція купівельного засобу, але тут повинно бути попереднє нагромадження гр. Також св. гр функціонують як міра варт та рахункові одиниці, оскільки нац. ціни країн не задовольняють потреби світ. ринку, на ньому формується своя система цін. В сучасних умовах св. Гр, як платіжні та купівельні засоби, виступають в вигляді нац. гр певних країн з причин того, що: 1) існує широкий св. ринок із його суб’єктами, з їх кредитн. і банк. відносинами. Тут св. гр функціонують миттєво, повноцінні гр. вже не потрібні. 2) ек. потенціал деяких країн досяг величезних розмірів. Гр цих держав забезпечили довіру нац. гр, як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнар. ринках. 3) співробітництво між державами регулює ек. гр. відносини, довіри до нац валюти ($), створюють нац. валюти (ЕКЮ, ЄВРО) Платежі по цим валютам будуть доти, поки суб’єкти ринку можуть купувати за них товари, не вимагаючи золота, поки є вільне конвертування валют. Тобто, ф-цію сучасних гр в умовах обігу повноцінних гр виконують драг. метали в формі злитків або ж драг монета, яка приймалася до платежу за вагою. В умовах обігу неповноцінних гр. функцію світових гр. виконують національні гр. ($-ще й як резервний фонд).

19. Грошова маса і її вимірювання.

Грошова маса – сукупність усіх грошових засобів, які знаходяться в народному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу й накопичення. Залежно від ступеня ліквідності різних форм грошей виділяють різні показники грошової маси. У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої належать кошти, що реально обслуговують господарський обіг, і пасивна частина, що включає грошові нагромадження, залишки на рахунках, що потенційно можуть служити розрахунковими коштами. У структуру грошової маси включаються й такі компоненти, які не можна безпосередньо використовувати як купівельний або платіжний засіб. Мова йде про кошти на термінових рахунках, ощадних вкладах у комерційних банках, інших кредитно-фінансових установах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, що вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов’язання, і т.п. У фінансовій статистиці промислово розвинених країн для визначення грошової маси застосовується наступний набір основних грошових агрегатів: агрегат М-1 – включає готівку в обігу (банкноти, монети) і кошти на поточних банківських рахунках; агрегат М-2 – складається з агрегату М-1 плюс термінові й ощадні вклади в комерційних банках (до чотирьох років); агрегат М-3 – містить агрегат М-2 плюс ощадні вклади в спеціалізованих кредитних установах; агрегат М-4 – складається з агрегату М-3 плюс депозитні сертифікати великих комерційних банків. Депозити – внески грошових коштів юридичних і фізичних осіб у банки. Для розрахунку сукупної грошової маси в обігу в Україні передбачені такі грошові агрегати: агрегат М-0 – готівка; агрегат М-1 – дорівнює агрегатові М-0 плюс розрахункові поточні та інші рахунки (розрахункові рахунки, спеціальні рахунки, рахунки капітальних вкладень, акредитиви і чекові рахунки, рахунки місцевих бюджетів, рахунки бюджетних, профспілкових, суспільних та інших організацій, фонд довгострокового кредитування); плюс внески в комерційних банках; плюс депозити до запитання в Ощадбанку; агрегат М-2 – дорівнює агрегатові М-1 плюс строкові вклади в Ощадбанку; агрегат М-3 – дорівнює агрегатові М-2 плюс депозитні сертифікати й облігації державних позик. Використання різних показників грошової маси дозволяє диференційовано підійти до аналізу стану грошового обігу.