20. Сталість грошей і механізм її забезпечення.

Сталість грошей – постійність купівельної спроможності грошових знаків протягом відносно тривалого часу. Є важливою якісною характеристикою грошей, яка забезпечує їх нормальний обіг та виконання інших функцій. Сталість грошей забезпечується збалансованістю економіки, високими ефективністю та динамізмом розвитку виробництва. Протилежністю сталості є знецінення грошей, яке зумовлюється інфляцією. Проявляється сталість грошей в тривалій незмінності чи зниженні індексу цін на товари та тарифів на послуги при повному товарному забезпеченні платоспроможності попиту. Важливою умовою економічного зростання є забезпечення фінансової стабільності в широкому розумінні як забезпечення, в першу чергу, зменшення дефіциту бюджету, низького рівня інфляції, стабільності грошової одиниці, подолання платіжної кризи, дефіциту платіжного балансу. Це є також і передумовою здійснення соціального захисту населення, пожвавлення інвестиційного процесу і зупинення спаду виробництва. Державна політика щодо фінансової стабілізації здійснюється шляхом економічного обґрунтування грошової маси і цінних паперів в обігу, застосування комплексу економічних і правових заходів регулювання економіки. Дуже важливо всіляко стимулювати приватні заощадження, зокрема - через продаж населенню державних цінних паперів, при твердій гарантії їх повернення з відповідними процентами у банківських структурах. Для цього необхідно: реально комерціалізувати діяльність Ощадного банку, щоб він мав можливість виплачувати депозитні проценти, які були б не нижчими від середньоринкових (оскільки тільки цей банк має організаційно-технічні можливості обслуговувати все населення країни); забезпечити вільни доступ всіх видів приватних заощаджень на ринок цінних паперів, у тому числі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), та створити достатню заінтересованість населення у вкладанні своїх коштів в державні цінні папери; створити на законодавчому рівні систему надійних гарантій фізичним та юридичним особам, щодо таємниці їх банківських вкладів. З метою подолання дефіциту бюджету як найважливішого фактора фінансової стабілізації необхідно удосконалювати бюджетний процес у таких напрямах: забезпечення своєчасної розробки, експертизи всебічного обговорення та затвердження Верховною Радою проекту закону “Про державний бюджет” не пізніше жовтня кожного поточного року на черговий рік. І вже навіть це є немаловажним фактором зміцнення бюджетної дисципліни і порядку в формуванні та використанні бюджетних коштів. Надалі економічно доцільніше було б перейти на новий порядок розробки, розгляду і затвердження державного бюджету не на наступний рік, а на рік уперед, щоб повніше і точніше враховувати тенденції в змінах фінансових потоків і ринкової кон”юктури, адекватно формуючи доходні та видаткові статті бюджету.

21. Механізм поповнення маси грошей в обігу

В умовах обігу неповноцінних банківськ. гр. зміна гр. маси є прерогативою банк. сис-ми, а саме ЦБ і ком. банків. ЦБ емітує готівкові та безгот. Гр., а ком банки – тільки безготівк. ЦБ монополіст в області емісії готівк. Ком. банки купують готівку у ЦБ при невзмозі покриття клієнтські гр. з каси. Випуск готівки ЦБ здійснюється такими способами: 1) надання позичок ком. банкам через їх рефінансування; 2) через купівлю у ком. банків цін. паперів. 3) через купівлю у ком банків інвалюти для поповнення золотовалютного резерву. Після цього збільшуються запаси коштів на коррахунках ком. банків  ком. банки погашають заборгованість перед ЦБ  вилучення безгот. гр. з обороту. При перевищені випуску – покупці залучають гр. до свого обороту за допомогою позичкових інструментів (сертифікати, облігації). Сектор опосередкованого фін-ня - зв’язок між продавцем та покупцем гр. через фін. посередників, які спочатку акумулюють в себе гр. кошти, а потім їх продають від своєї особи, створюючи нові зобов’язання та нові вимоги. Це банки, страх., інвестиц. КО тощо. Банки – ключові посередники тому що вони не тільки можуть акумульовувати кошти, а й створювати депозитні гр. Вони здійснюють розрах-касов обслуговування фін-кредитн. інститутів, тому можуть мобілізувати і використовувати вільні кошти.