259. Моделі фінансових відносин країн з розвиненою ринковою економікою.

У країнах з ринковою економікою моделі фінансових відносин будуються та розділяються відповідно до держ. централізації ВВП. Існує 3 моделі:

Американська модель, яка заснована на максимальному рівні самозабезпеч. фізичних і самофінансув. юридичних осіб, характеризується незначним рівнем бюджетної централізації 25—30%. Фін. втруч. в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви насел., які не в змозі обійтися без держ. допомоги. Дана модель притаманна США, Канаді.

Модель створює максимальну фін. стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого — вимагає цього. Це досить жорстка і жорстока модель, але вона водночас і високоефективна, оскільки заснована, по суті, на примусовій фінансовій стимуляції.

Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті  35—45%. За рахунок вищого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, насамперед у галузі освіти. Сутність моделі зводиться до паралельного функціонув. держ. і комерційних установ у соціальній сфері. Притаманна дана модель майже всім європейським країнам: Франція, Швейцарія, Польша тощо).

Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюд­жетної централізації ВВП — 50—60%. Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як у галузі освіти, так і охорони здоров’я. Вона створює клімат упевненості й соц. врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов, по-перше, високого рівня ВНП на душу насел., який забезпечує високий рівень і сусп., і індивідуального спожив., і, по-друге, високого рівня культури та свідомості народу, відповідного ставл. до праці й поваги до держ. сектора (Японія, Китай тощо).

259. Боргова політика розвинених країн.

В економічно розвинутих країнах протягом останніх років Держ. борг зростає дуже швидко, тоді як темпи зрост. ВВП знижуються . У такому випадку залуч. позикових коштів не тільки втрачає свій позитивний ефект, а й навпаки, може призвести до негативних наслідків, таких як зменш. обсягів золотовалютного резерву, девальвації нац. валюти та зрост. рівня інфляції, а разом з цим і до втрати інвестиційної привабливості країни.

Зараз достатньо швидко зростає як рівень загального зовнішнього боргу, який включає всі боргові зобов’яз. резиденттів перед нерезидентами, так і рівень суверенних зовнішніх запозичень в економічно розвинутих країнах. Це спричиняє певну невизначеність на міжнародному ринку держ. боргових цінних паперів.

Майбутня динаміка боргового навантаж. держав залежатиме від таких факторів, як темпи економічного зрост., характер грошово-кредитної та бюджетно-податков. політики уряду.

З огляду на зрост. зовнішньої заборгованості в країнах з розвиненою економікою в найбільшій мірі зумовлено тим, що їх виробництво скоротилося і, як наслідок, знизилася дохідна частина бюджету, а його витрати навпаки зросли. Видатки зростають як внаслідок старіння насел. країн, що потребує додаткових соціальних витрат, так і через те, що уряди за останні роки активно підтримували внутрішню економіку. У зв’язку з цим з’явилися надмірні бюджетні дефіцити, які покриваються шляхом зовнішніх запозичень. За таких умов економіка відчуває достатньо велике боргове навантаж..

Особливо небезпечна ситуація в тих країнах, яким зараз необхідне рефінансув. за попередніми борговими зобов’яз.ми, оскільки реальний сектор економіки не забезпечує достатніх надходжень для того, щоб погасити накопичені борги без залуч. нових позик.

Найбільші проблеми серед розвинутих економік на сьогодні відчувають такі європейські країни, як Греція, Італія, Іспанія, Португалія та Ірландія. Певні фінансові труднощі можуть виникнути і в Японії. В зону ризику потрапляють й інші держ., темпи зрост. боргового портфеля яких перевищують темпи зрост. їх економіки.

При негативному розвитку подій можуть постраждати також країни-контрагенти.

Існує декілька причин, за якими подальше зрост. держ. боргу для економічно розвинутих країн може бути небезпечним:

– чим більше поточне суверенне боргове навантаж., тим дорожчим буде його обслуговув. в майбутньому (якщо зростає урядовий валовий борг, то відповідно збільшуються і ризики, пов’язані з управлінням ним). Така ситуація небезпечна тим, що уряду доведеться збільшувати витрати держ. ресурсів на покриття виплат за своїми борговими зобов’яз.ми, а статті витрат необхідно буде скорочувати.

– збільш. процентних ставок за міжнародними суверенними облігаціями стимулює загальне підвищ. відсоткових ставок в країні, оскільки зростає вартість залученого капіталу для корпоративного сектора, що призводить до зниж. темпів економічного зрост.;

– якщо дохідність за облігаціями значно зростає, відбувається перетік. капіталу з реального сектора, оскільки інвесторам вигідніше вкладати кошти у фінансові інструменти, адже дохідність за ними достатньо висока.