3. Ціна на продукцію, види цін

Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (сума витрат виробництва і середній прибуток) й одночасно відображає споживчі властивості (корисність) товару, його конкурентоспроможність, купівельну спроможність грошової одиниці та інші суб’єктивні моменти.

Ціна виконує ряд функцій:

• обліково-аналітичну – забезпечує облік результатів господарювання та їхнє прогнозування;

• стимулюючу – сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту для забезпечення необхідної прибутковості;

• розподільчу – впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів в суспільстві;

• регулюючу – здійснюється збалансування між окремими виробництвами, попитом і пропозицією.

Ціна одиниці продукції (послуги) формується з відповідних складових, що відображають структуру відповідних видів цін, що використовують різні суб’єкти господарювання:

Види цін за окремими класифікаційними ознаками:

І. В залежності від особливостей купівлі-продажу і сфери економіки:

• світові ціни – це грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються на світовому ринку (визначаються рівнем цін країни-експортера або цінами провідних країн світу);

• оптові (відпускні) ціни встановлюються виходячи з: фактичних витрат на виробництво (собівартості) продукції; прибутку підприємства; величини податку на додану вартість (ПДВ); суми акцизів (для товарів, що обкладаються акцизним збором); суми ліцензійного збору (для алкогольних продуктів). Це ціни, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям.

• закупівельні ціни застосовуються постачальницько-збутовими, заготівельними організаціями, оптово-посередницькими фірмами, підприємствами (організаціями) оптової торгівлі та іншими юридичними особами, які здійснюють торгівельну діяльність відповідно до свого статуту. Крім оптової (відпускної) ціни підприємства-виробника, ПДВ, акцизного та ліцензійного зборів, вони включають також: витрати зазначених підприємств (організацій) для закупівлі, збереження, фасування, транспортування й реалізації продукції та прибуток, необхідний для нормальної діяльності;

• роздрібні ціни визначаються самостійно торгівельними організаціями, підприємствами громадського харчування та іншими юридичними особами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню;

• кошторисні ціни та розцінки використовуються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконструкції будівель та споруд;

• тарифи – це плата за перевезення вантажів та пасажирів, яку беруть транспортні підприємства та плата за побутове обслуговування населення, послуг банків і зв’язку, юридичних, консультаційних та інших видів послуг, що надаються фізичним та юридичним особам.

ІІ. За рівнем встановлення та регулювання цін:

• централізовано-фіксовані та регульовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень та динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги) підприємств-монополістів;

• договірні ціни формуються на засаді домовленості між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем);

• вільні ціни – це ціни, що їх визначає підприємство (організація) самостійно.

Проте держава певною мірою впливає на договірні та вільні ціни, проводячи антимонопольну політику, регулюючи умови оподаткування та кредитування суб’єктів господарювання.

Сучасне ціноутворення передбачає систему франкування цін. Розрізняють:

• ціни "франко – станція відправлення" – витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання несе покупець товару, а відтак транспортні витрати продавець не включає в оптову ціну товару;

• ціна "франко – станція призначення" включає транспортні витрати, які відшкодовує оптово-збутова організація чи виробник продукції;

У сучасній практиці господарювання застосовують також ринкові ціни:

• ціна базисна – ціна товару з фіксованими в прейскурантах параметрами якості, розміру, хімічного складу;

• ціна демпінгова – штучно занижена ціна продажу товару, застосовувана як засіб витиснення конкурентів з ринку;

• ціна лімітна – верхня межа рівня ціни, що встановлюється на проектовані вироби;

• ціна номінальна – ціна товару, зазначена в прейскурантах, біржова котировочна ціна на товар;

• ціна паритетна – ціна, яка регулює рівень цін на основні види сільськогосподарської продукції;

• ціна тверда – встановлюється в момент підписання контракту і не змінюється протягом його дії.