Структура собівартості і чинники, що її визначають

Під структурою собівартості розуміється її склад по елементах або статтям і їхня частка в повній собівартості продукції, виражена у відсотках.

Чинники, що впливають на структуру собівартості :

1. Специфіка підприємства. Виходячи з цього розрізняють: трудомісткі підприємства, матеріалоємкі, фондоємкі, енергоємкі.

2. Прискорення науково-технічного прогресу. Цей чинник впливає на структуру собівартості багатопланово. Але основний вплив полягає в тому, що під впливом цього чинника частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці в собівартості продукції збільшується.

3. Рівень концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування і диверсификації виробництва.

4. Географічне місце знаходження підприємства.

5. Інфляція і зміна процентної ставки банківського кредиту.

Структуру собівартості продукції характеризують наступні показники:

• співвідношення між живою та уречевленою працею;

• частка окремого елемента або статті в повних витратах;

• співвідношення між постійними і перемінними витратами, між основними і накладними витратами, між виробничими і комерційними, між прямими і непрямими та ін.

Систематичне визначення та аналіз структури витрат на підприємстві мають дуже важливе значення, у першу чергу для управління витратами на підприємстві з метою їхньої мінімізації. Структура витрат дозволяє виявити основні резерви по їхньому зниженню і розробити конкретні заходи щодо їхньої реалізації на підприємстві (рис.13.2 ).

За останні роки структура витрат істотно змінилася, на що вплинули наступні чинники:

• Інфляційний процес. Вартість матеріальних ресурсів, основних фондів, робочої сили змінювалася неадекватно, відносно одне одного, це і відбилося на структурі витрат;

• випередження процесу вибуття основних фондів над процесом їхнього введення, що призвело до зниження частки амортизації. Вплинув і той факт, що кількаразова переоцінка основних фондів не відповідала рівню інфляції;

• збільшення процентних ставок по кредитах;

• істотне підвищення ролі досліджень, просування товарів в т.ч. реклами, а отже, більше коштів витрачається на маркетингові заходи.

Управління витратами на підприємстві в сучасних умовах

Будь-яке підприємство повинно прагнути до підвищення ефективності своєї діяльності. Загальновідомо, що ефективність - це співвідношення результату і витрат. Виходить, підвищення ефективності можна забезпечити: збільшуючи результат при попередніх витратах; забезпечити попередній результат при зменшених витратах або коли ріст результату перевищує ріст витрат. Виходячи з цього, зниження собівартості продукції не може бути основною метою діяльності підприємства. Зараз, кажуть, про оптимізацію собівартості, тобто про досягнення такого рівня витрат, який би забезпечував ріст конкурентноздатності продукції. При цьому можливий ріст витрат, якщо при цьому ріст якості продукції забезпечує можливість реалізації продукції по більш високій ціні та у результаті відбувається зростання рентабельності продукції.

Все ж таки основним напрямком управління витратами на підприємстві є зниження витрат. Для вирішення проблеми зниження витрат виробництва і реалізації продукції на підприємстві повинна бути розроблена загальна концепція (програма),яка повинна щорічно корегуватися з урахуванням обставин, що змінилися на підприємстві. Ця програма повинна носити комплексний характер, тобто повинна враховувати всі чинники, що впливають на зниження витрат.