5 Охорона праці

5.1 Характеристика виробництва і його шкідливих і небезпечних чинників

Металургійне підприємство є одним з великих джерел шкідливих і небезпечних чинників. Це пов’язано зі специфікою технології, застосуванням обладнання і трудових процесів. Робота в мартенівському цеху пов'язана з виплавкою сталі різних марок, а також вживанням електроструму, небезпечного для життя напруги і сили, токсичністю продуктів, дією теплового випромінювання та шкідливого пилу якого в цеху багато.

Чорна металургія – єдина промисловість, де людині потрібно працювати в умовах особо шкідливих та небезпечних факторів (шум, вібрація, аерозолі пилі і хімічні інгредієнти, великі навантаження на м’язовий апарат та високі розумові навантаження).

Виробництво на металургійному комплексі відноситься до виробництва з важкими та шкідливими умовами праці. Головними шкідливими факторами, перевищуючими санітарні норми, на працюючих містах є пил, загазованість (оксид азоту, сірки, марганцю, сірководню) і шум.

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники - це чинники, дія яких на працюючих в умовах виробництва приводить до травми або захворювання.

Природний газ, який застосовується для обігріву мартенівських печей на виробництві є небезпечним, тому що він може викликати отруєння або вибух.

Характер впливу на організм людини основних хімічних речовин, що потрапляють в атмосферу та повітря робочої зони, приведений нижче.

Одним з найбільш небезпечних газів є оксид вуглецю (CO₂). У результаті взаємодії з гемоглобіном крові, він утворює небезпеку отруєння та викликає запаморочення, в’ялість, апатію. У випадку гострого отруєння порушується робота нервової системи: спостерігається порушення координації руху; глибока втрата свідомості; судоми.

Сірководень (H₂S) надає як місцеву (на слизисті оболонки), так і загальнотоксичну дію. При концентраціях близько 1,2 мг/л і вище спостерігається блискавична форма отруєння. Смерть наступає унаслідок кисневого голодування, яку викликається блокуванням тканинного дихання в зв'язку з пригнобленням клітинних окислювально-відновних процесів. При концентраціях сірководня в межах від 0,02 до 0,2 мг/л і вище наголошуються симптоми отруєння з боку нервової системи, органів дихання і травлення. З'являється головний біль, запаморочення, безсоння, загальна слабкість, зниження пам'яті, чхання, кашель, ускладнення дихання й в окремих випадках гострий набряк легенів із смертельним наслідком. Спостерігаються гіперсалівація, нудота, блювота, пронос. Характерний поразка слизистої оболонки очей — кон'юнктивіт, світлобоязнь. Суміш сірководня з повітрям, що містять від 4 до 45 об'ємних відсотків цього газу, вибухонебезпечні.

Оксиди азоту (NO₂). При контакті оксиду азоту з вологою поверхнею легень утворяться азотні кислоті, що уражають альвеолярну тканину, що призводить до набряку легень. Крім цього, може відбутися ушкодження еритроцитів,що призводить до кисневої недостатності.

Діоксид сірки (SO₂). Дратує верхні , а при більш сильному впливі також і глибокі дихальні шляхи. Діоксид сірки робить загальну дію, порушуючи загальні і ферментні процеси.

Робоче місце сталевара пічного проліту характеризується високим вмістом пилі і газів у повітрі робочої зони.

Робоче місце міксерного відділення із-за відсутності газоочистки і вентиляції, характеризуються збільшеним вмістом пилі у повітрі робочої зони, для покращення санітарно-гігієнічного стану на даному робочому місці використовується СІЗ.

На робочому місці розливальника розливного проліту періодично відмічається перевищення концентрації пилу, що говорить про необхідність правильного дотримання технологічного процесу, яке приведе до стабільності санітарного стану робочого місця.

Всі робочі місця мартенівського цеху характеризуються перевищенням рівня шуму. Вказані перевищення зв’язані з роботою виробничого обладнання з незміною технологією.

Головне джерело шуму і вібрації – 150 тонна електропіч.

Джерелом шуму і вібрації у інших поміщеннях являється працюючі вентилятори і димососи.

5.2 Пропозиції що до заходів з покращення умов праці у мартенівському цеху

З встановленням нових технологій виявлення і вилучення таких факторів повинне стати пріоритетним, тому що збереження здоров’я робітника необхідне для його повної реалізації в суспільстві і в сім'ї. У таблиці 5.1 наведена характеристика замірів і перевищень основних шкідливих факторів за 2008 – 2010 р. р.

Таблиця 5.1 - Характеристика вимірів і перевищень основних шкідливих факторів за 2008 – 2010 р. р.

Назва шкідливих фізичних і хімічних факторів	Роки
	2008			2009			2010
	Кіл-ть вимірів	Кіл-ть пер-нь	% пер-нь	Кіл-ть вимірів	Кіл-ть пер-нь	% пер-нь	Кіл-ть вимірів	Кіл-ть пер-нь	% пер-нь
Шум	208	80	38,5	224	87	38,8	256	102	39,8
Вібрація	92	13	14,1	92	14	15,2	108	18	16,7
Пил	392	306	78	386	161	41,7	437	64	14,7

Продовження таблиці 5.1

Азота діоксин	130	0	0	132	0	0	138	0	0
Ангідрид сірчистий	105	3	2,2	103	0	0	100	0	0
Сірководень	36	0	0	36	0	0	36	0	0
Оксид вуглецю	185	0	0	179	8	4,5	173	6	3,5

У таблиці 5.1 видно зниження перевищень головних шкідливих хімічних факторів, що впливають на робітника. Тому, санітарний стан робочих місць зростає. Зниження вмісту шкідливих факторів на робочих містах, таких як пил, азоту діоксин, ангідрид сірчистий, сірководень, оксид вуглецю зумовлено суворим дотриманням технологічних процесів, ефективністю роботи вентиляційних і аспіраційних установок, а в деяких цехах зі зміною технологічного процесу.

Зниження перевищень по вібрації досягнуто заходами, розробленими і проведеними в цехах, направленими на покращення умови праці. Фактор шуму має стабільні перевищення. Головним захистом працюючих від його шкідливого впливу залишається ІСЗ.

З веденням КВОС на робочому місці сталевара печі-ковша запиленість і вміст газів стало нижче санітарних норм. Це зв’язано з тим, що при ведені печі-ковша трапилось виділення одної із операцій процесу виплавки сталі в окреме виробництво. Робоче місце сталевара перенесено в закриту, герметичну кабіну з дистанційним управлінням, тому вплив шкідливих хімічних факторів відсутній. Хоча на робочій площадці у печі-ковша рівень шуму значно перевищує допустимий, тобто рівень шуму з веденням КВОС збільшився.

В цей час розроблений проект установки графітоуловлення і пилепридушення у міксерному відділені.

Методи та шляхи покращення умов праці:

1. Потрібно провести реконструкцію міксерного відділення, оснастити його аспіраційною установкою.

2. Потрібно замінити мартенівське виробництво сучасним сталеплавильним виробництвом.

Виробництво сталі в великотоннажних електродугових печах приведе до зниження виділення пилу і газів у повітрі робочої зони. Але при цьому збільшиться нервово-емоційне і шумове навантаження на працюючих, що в подальшому потребує здійснення кімнат психологічної розгрузки і змінення режиму роботи.

В сталеплавильному виробництві боротьба з шумом складається також і в забезпечені потрібної густини повітряпроводів, газопроводів і запорної арматури.

Всі робочі поміщення і пульпи управління покриваються всередині звукозахисними матеріалами і виносяться у частини цеха з мінімальним рівнем шуму і вібрації.

Вище перераховані заходи зможуть знизити рівень шуму до нормативних ГОСТом 12. 1. 003 – 83 «Шум. Загальні вимоги безпеки».

Для зменшення рівня шуму, проникаючого у виробничі поміщення, вентиляційне устаткування встановлюється або у окремих поміщеннях із звукоізоляційними стінами, або покриваються кожухами, облікованими всередині звукопоглинутим матеріалом.

Для зниження рівня впливу шуму і вібрації до нормативних значень:

- Установка гибких установок на всасі і вихлопі тягодутєвих машин;

- Вибір тягодутєвих машин з оптимальними окружними швидкостями;

- Розміщення вентиляційних установок у ізоляційному приміщені;

- Управління димососами із приміщень КІП.

5.3 Розрахунок заземлення

Захисним заземленням називається навмисна електрична сполука з землею чи еквівалентом металевих неструмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою при замиканні на корпус і з інших причин.

Задача захисного заземлення – усунення небезпеки поразки струмом у випадку дотику до корпуса й іншим струмоведучими металевими частинами електроустановки, які виявилися під напругою.

Принцип дії захисного заземлення – зниження напруги між корпусом, яка є під напругою, і землею до безпечного значення.

Металеві частини устаткування і механізмів, що не знаходяться під напругою (корпуси електродвигунів, пускових приладів, щитків, складок і т. д.), але які можуть виявитися під ним унаслідок пошкодження ізоляції, мають бути заземлені відповідно до Правил пристрою електроустановок. Контроль заземлюючого контуру ведеться постійно.

Якщо корпус електроустаткування не заземлений і він виявився в контакті з фазою, то дотик до такого корпуса рівносильно дотику до фази. У цьому випадку струм, що проходить через людину (при малому опорі взуття, пола й ізоляції проводів щодо землі), може досягати небезпечних значень.

Якщо ж корпус заземлений, то струм, що проходить через людину можна визначити по формулі:

де U_ф – фазова напруга (U_ф = 380 В);

R_л – опір тіла людини (R_л = 1000 Ом);

R_із – опір однієї фази щодо землі (R_із = 5000 Ом).

Вихідні дані для розрахунку пристрою, що заземлює:

- опір установки R_доп = 4 Ом;

- довжина заземлителя l = 2 - 3 м;

- діаметр заземлителя d = 0,1 м;

- відстань між заземлителями а = 4 – 8 м;

- довжина сполучної смуги l₁;

- ширина сполучної смуги d₁ = 0,08 – 0,1 м;

- глибина закладення смуги h₁;

- відстань від поверхні землі до середини заземлителя.

Визначимо розрахунковий питомий опір ґрунту:

де R_ізм – питомий опір ґрунту, для глини R_ізм = 100 Ом;

φ – кліматичний коефіцієнт, φ = 1,2.

Визначимо опір одного заземлителя:

;

Визначимо кількість паралельно з'єднаних заземлителей:

де  - коефіцієнт використання групового заземлителя; приймаємо  = 0,8.

Отримана кількість заземлителей округлимо до найближчого більшого цілого числа n = 12.

Для сполуки вертикальних заземлителей використовуються електроди у виді стельных смуг, розташованих горизонтально.

Визначимо довжину електрода:

Визначимо опір сполучної смуги:

Визначимо результуючий опір пристрою, що заземлює:

де _{підлога} – коефіцієнт використання смуги, _{підлога} = 0,7 – 0,8.

Визначимо струм, що проходить через людину, по формулі:

;

Даний струм безпечний для людини.

5.4 Розрахунок витяжної вентиляції

Процес одержання сталі супроводжується виділенням великої кількості пилу, тому приміщення обов'язкове повинно бути оснащене вентиляцією. Найбільш ефективної в даному випадку буде приточно-витяжна вентиляція.

Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні, де відбувається пресування, передбачена приточно-витяжна і природна вентиляція, що здійснюється за рахунок передбачених у конструкції будинку вентиляційних ліхтарів.

Кількість повітря, що подається в приміщення при боротьбі зі шкідливими виділеннями, визначається по формулі:

де L – повітрообмін, м³/година,

g – кількість шкідливих виділень, що виділяються за 1 годину,

К₂ – гранично припустима концентрація пилу, К₁ = 20 г/година,

К₁ – гранично припустима концентрація шкідливості в зовнішнім повітрі,

м³/год.

Отже, при проектуванні необхідно забезпечити в системі вентиляції даної ділянки подачу чистого повітря в кількості 7143 м³/год.

Визначимо сумарні втрати тиску воздуховода:

;

де Р_т – утрати тиску при терті повітря об стінки воздуховода,

Z – утрати тиску в місцевій частині воздуховода.

,

де  - коефіцієнт тертя, що залежить від шорсткості стінок,

 - щільність повітря,  = 1,3 кг/м³,

l – довжина воздуховода, l = 10 м

d – діаметр воздуховода, м,

V – швидкість руху повітря

,

де F – гідравлічний радіус поперечного переріза воздуховода,

м/з

Па

За знайденим значенням Р и L визначимо ККД вентилятора:  = 0,76

Визначимо потужність вентилятора:

2,85 кВт

5.5 Пожежна безпека

В усіх випадках виникнення пожежі на підприємстві чи появи гару й інших ознак горіння обслуговуючий персонал цеху чи установки зобов'язана вжити заходів для ліквідації вогню, використовуючи наявні в наявності засобу пожежогасіння, і по встановленому зв'язку викликати пожежну охорону. Пожежний зв'язок поділяють на зв'язок оповіщення, ціль якого – своєчасний виклик на пожежу, диспетчерську – для керування силами і засобами пожежогасіння і зв'язок на пожежі – для керівництва пожежними підрозділами при гасінні пожежі. Ці види зв'язку забезпечують телефонами, радіопередавачами і пожежною сигналізацією.

До електричної пожежної сигналізації відносять систему оповіщення, що подає (автоматично ручним включенням) сигнал про пожежу, приймальню станцію, що одержує сигнали про пожежу від оповіщеної системи і мережі, що з'єднують прийомну станцію із системою оповіщення.

Вогнегасні засоби можуть бути рідкими (вода, розчини солей), газоподібними (водяники пари, газоподібна вуглекислота), пінотипними, твердими (суха земля, пісок, тверда вуглекислота). Найбільш розповсюдженим способом боротьби з вогнем є вода, що застосовують для гасіння більшості пожеж.

Для посилення вогнегасних властивостей води в неї додають кислотно-лужний порошок. У цьому випадку утвориться хімічна піна, при введенні якої в зону вогню виникає хмара інертного газу, що перешкоджає доступу повітря в сферу вогню. Хімічну піну використовують для гасіння всіх нафтопродуктів (з температурою спалаху до 45 ⁰С) і твердих пальних речовин.

Кожен працівник повинний дотримувати наступні правила пожежної безпеки:

- проведення тимчасових вогневих робіт на території й у приміщенні цеху, розведення багать і інших випадків застосування відкритого вогню дозволяється тільки після оформлення плану проведення вогневих робіт і твердження його головним інженером заводу.

- постійні вогневі роботи проводити у встановлених наказом директора місцях і виробництвах.

- при роботах у пожежонебезпечних і вибухонебезпечних місцях користатися інструментом не дає іскріння.

- не курити на території й у приміщеннях цеху. Курити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

- забороняється зберігати обтиральні матеріали в дерев'яних шухлядах, купах. Дозволяється їхнє збереження тільки в металевих шухлядах, призначених спеціально для цих цілей.

- забороняється сушити на обігрівальних приладах (радіаторах, трубах парового опалення) легкозаймисті матеріали, одяг і інші спаленні предмети.

- територія цеху, приміщення і робочі місця повинні міститися в чистоті, постійно очищатися від різного сміття, виробничих відходів, розливів, мастильних матеріалів.

- не допускати захаращення проходів і під'їздів до засобів пожежогасіння.

- первинні засоби пожежогасіння на робочих місцях повинні бути в наявності і міститися в чистоті і справності, передаватися по зміні.

- забороняється застосовувати бензол, бензин, розчинники й інші легкозаймисті рідини для миття рук, підлог, стін вікон і чищення спецодягу в приміщеннях цеху.

- систематично стежити за герметичністю устаткування, апаратів і комунікацій, не допускаючи витоку пар, рідин.

- стежити за справністю електропроводки й електроустаткування, заземлення, не допускати їхні іскріння й оголення. Не допускати улучення води й інших хімічних продуктів на електроустаткування.

- збереження гасу, бензину, мастильних матеріалів, карбіду кальцію дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

- балони з газом установлювати удалині від джерел тепла.

- категорично забороняється працювати з кисневими балонами в промаслених рукавицях і спецодязі, чи забрудненими олією руками.

- категорично забороняється гасити електроустаткування водою, піною, пінними вогнегасниками.

- при загорянні усередині приміщення негайно зупинити виробництво, відключити вентиляційні системи, електропостачання.

- використання пожежного устаткування й інвентарю для виробничих, господарських і інших нестатків, не зв'язаних з пожежогасінням, забороняється.

- для внутрішнього висвітлення апаратів, цистерн, ємкостей під час їхнього огляду, чищення і ремонту повинні застосовуватися тільки вибухозахищенні акумуляторні переносні лампи напругою не вище 12 В з захисними ковпаками і сітками.