- •Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво: Лекцій – 8 годин, практичних - 8 годин, самостійних –108 годин.
- •Шкала рейтингової оцінки знань студентів з дисципліни
- •Самостійна робота студентів
- •Розподіл тематики та часу самостійної роботи студентів
- •Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво
- •1. Однорічні трави
- •Бобові однорічні трави
- •Вика яра
- •Кормовий горох (пелюшка).
- •Сераделла
- •Злакові однорічні трави
- •Суданська трава
- •Райграс однорічний (пажитниця)
- •2. Багаторічні трави
- •Люцерна посівна або синя
- •Конюшина лучна
- •Еспарцет
- •Грястиця збірна
- •Тимофіївка лучна
- •Стоколос безостий
- •1. Загальна характеристика нетрадиційних (нових) кормових культур
- •2. Амарант
- •3. Борщівник Сосновського
- •4. Гірчак Вейріха
- •5. Сильфія пронизанолиста
- •6. Маралячий корінь (рапонтик сафлоровидний)
- •7. Мальва
- •8. Живокіст шорсткий
- •9. Щавель кормовий
- •Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність та технологія вирощування хрестоцвітих (капустяних) рослин
- •Суріпиця озима
- •Редька олійна
- •Кормова капуста
- •2. Соняшник
- •Поняття зеленого конвеєру
- •Структура раціону при силосному типі годівлі (% по поживністю)
- •2. Складання зеленого конвеєра
- •3. Розрахунок потреби в культурах зеленого конвеєра
- •3. Потреба в культурах зеленого конвеєра в Степу для молочного поголів’я (на 1 корову)
- •1. Наукові основи силосування кормів
- •2. Біохімічні та мікробіологічні процеси під час силосування
- •3. Основні силосні культури та силосні добавки
- •4. Технологія заготівлі силосу
- •5. Силосні споруди
- •6. Заготівля силосу у плівкових мішках
- •7. Комбінований силос
- •8. Якість силосу та критерії його оцінки
- •Як приготувати силос високої якості
- •Оптимальні фази вегетації за силосування різних культур
- •Квадратом Пірсона
- •2. Солома
- •4. Інші грубі корми (полова, стрижні качанів кукурудзи, кошики соняшнику та ін.)
- •Завдання до виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання Номери питань контрольної роботи
- •Перелік питань контрольної роботи з дисципліни
- •Контрольні питання до іспиту Модуль і. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво
- •Модуль іі. Рослинні корми та їх характеристика
- •Список рекомендованої літератури
Райграс однорічний (пажитниця)
Це найбільш скоростигла рослина. Дає 2-3 укоси зеленої маси з урожайністю 200-400 ц/га. В 100 кг зеленої маси міститься 20 к. о., сіна – 52 к. о. Кормова цінність висока, добре поїдається худобою. Сіють як покривну культуру багаторічних трав, як ущільнюючу рослину.
Сорти: Еней, Ореол, Росавій.
Сіють рано навесні рядковим способом. Глибина загортання насіння 1-2 см. Норма висіву – 20-25 кг/га. На зелену масу збирають у фазі колосіння – початок цвітіння. За запізнення із збиранням зменшується інтенсивність відростання і врожайність отави.
Рис. 4. Суданська трава |
Рис. 5. Могар: 1 – рослина, 2 – колосоподібна волоть, 3 ‑ насіння |
2. Багаторічні трави
Багаторічні трави належать до родини бобових і злакових.
З бобових трав найбільш цінні у кормовиробництві: люцерна посівна і жовта, конюшина червона, рожева, біла, еспарцет посівний, піщаний закавказький, лядвенець рогатий, буркун.
Із злакових найбільш поширені – тимофіївка лучна, вівсяниця (костриця) лучна, стоколос безостий, житняк, пирій безкореневищний, райграс високий, грястиця збірна та ін.
Зелена маса бобових трав за поживною цінністю посідає перше місце серед кормових рослин. З багаторічних бобових трав виготовляють трав’яне борошно, сіно, сінаж, силос, білково-вітамінні концентрати.
Бобові відіграють важливу роль у поліпшенні родючості ґрунтів:
-
Зв’язують вільний азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій і збагачують грунт на азотні сполуки;
-
Поліпшують структуру ґрунту, збагачують орний шар ґрунту на фосфор, калій, кальцій, поліпшують його хімічні властивості;
-
Закріплюють орний шар і захищають грунт від прояву будь-якої ерозії ґрунту.
Злакові багаторічні трави – є основою лучного кормовиробництва та важливою складовою польового травосіяння. Тварини на злаковому пасовищі дістають усі необхідні поживні речовини в достатній кількості. Урожайність злакових трав залежить від родючості ґрунту і може становити від 3-5 до 15-20 ц/га сіна, а на зволожених ділянках до 40-60 ц/га.
Люцерна посівна або синя
Це високоврожайна, зимостійка і посухостійка багаторічна кормова культура. Посівна площа люцерни в Україні становить 1,8 млн га і займає 48% у структурі посівів багаторічних трав. Основні площі люцерни сконцентровані в степовій та лісостеповій зонах. Урожайність зеленої маси становить 400-600 ц/га, сіна 50-120 ц/га.
Сорти: Веселка, Зайкевич, Херсонська 9, Ярославна, Надія, Райдуга, Світоч, Роксолана, Плато, Планет, Віра, Вінничанка.
Технологія вирощування
Попередники: ярі і озимі зернові, кукурудза на зерно, технічні культури. Сіють люцерну під покрив і чистими посівами.
Обробіток ґрунту включає одноразове або дворазове лущення стерні і оранку на глибину 30-32 см.
Удобрення. Під оранку вносять Р90-120 К90-120 кг/га д. р.. Щорічно люцерну підживлюють Р30-60 К30-60 кг/га д. р. Азотні добрива не вносять, тому що вони будуть пригнічувати діяльність бульбочкових бактерій.
Сівба. За наявності в насінній партії 20 % твердого насіння його скарифікують. Насіння перед сівбою протруюють фундазолом та проводять інокуляцію ризоторфіном, що підвищує урожайність на 20-30 %. Сіють одночасно з покривною культурою, рядковим способом. Кращими покривними культурами є однорічні трави на зелений корм та ярий ячмінь. Норма висіву 14-18 кг/га або 8-10 млн схожих насінин/га. За сівби люцерни під покрив норму висіву покривної культури зменшують на 20%. Глибина загортання 1-3 см. У зоні степу кращі строки сівби до 10-15 серпня.
Догляд за посівами полягає в прикочуванні, осінніх та весняних підживленнях, боронуванні (навесні та після першого і другого скошування). Для боротьби з бур’янами використовують такі гербіциди: базагран, зенкор, півот, ептам, трефлан.
Проти шкідників (довгоносики, клопи, попелиці, совки, вогнівки, трипси та ін) використовують такі інсектициди Бі – 58 новий, арріво, волатон, децис, золон, ф’юрі, фастак, базудин та ін.
Збирання. Скошують на зелену масу 2-4 і більше разів, випасають 4-7 разів. Інтервал між скошуваннями 35-40 днів. Перший укіс проводять у фазі бутонізації, останній укіс за 30 днів до настання морозів. На силос і сінаж косять на початку цвітіння.