4. Інші грубі корми (полова, стрижні качанів кукурудзи, кошики соняшнику та ін.)

Полова – відходи, що отримують при обмолоті і очистці зерна, містять обломки листків, ніжних частин стебел, колосків, недозріле зерно, насіння бур’янів, частинки землі. Порівняно із соломою полова злаків бідніша на клітковину і багатша на протеїн, у ній мало кальцію і фосфору. Жуйні перетравлюють до 40% органічних речовин, що містяться у полові. Кращою вважається полова без остистих злаків, тому що грубі остюки пошкоджують слизову оболонку ротової порожнини тварин, викликаючи її запалення. У 100 кг міститься 41 к. о. і 2,3 кг перетравного протеїну. У кормовому відношенні дуже добра вівсяна, просяна та полова безостих сортів ячменю і пшениці. Ляна багата жиром і кальцієм, її широко використовують у свинарстві, а також добре поїдається великою рогатою худобою.

Полова бобових рослин порівняно із злаковими багатша на протеїн. У полові вики, гороху, бобів міститься до 4% протеїну, а у полові сочевиці – до 8%.

Полова легко злежується і часто при зберіганні уражується пліснявою, а домішки у вигляді ґрунту і піску можуть викликати запори, кольки, тому перед згодовуванням її піддають тепловій або хімічній обробці.

Стебла і стержні кукурудзи використовують як грубий корм для великої рогатої худоби і овець. За поживністю вони перевищують солому майже у 2 рази. Стебла потрібно подрібнювати (12-15 мм) і закладати за технологією сінажу, додаючи воду або молочну сировотку, а також азот, сірку, фосфоровмісні речовини.

Стержні кукурудзи подрібнюють до розміру 2-3 мм і змішують із силосом, концентратами, мелясою, сечовиною, діамонійфосфатом та іншими компонентами. Вводять у раціон ВРХ при отеленні та вівцям.

Подрібнені й висушені кошики соняшнику мають приємний запах і можуть згодовуватись у суміші з іншими кормами ВРХ та вівцям. У кормосумішах для свиней вони можуть становити до 20% від загальної поживності раціону.

Гіллячковий корм із листками є додатковим джерелом поживних речовин (береза, акація, липа, в’яз, каштан, тополя, клен, ясен, верба – товщиною у зрізі не більше 1 см). Краще за все заготовляти гілки у вигляді віників, які висушують або силосують, попередньо подрібнивши до 1-3 см. Силос із гілок має приємний запах і добре поїдається тваринами.

Після об’їдання листків гілки можна пропустити через молоткові дробилки і одержанні хлоп’я вологістю 46-50 % запарювати і згодовувати ВРХ, вівцям та свиням.

ВРХ дають 2-5 кг на добу на 1 голову, вівцям – 0,5-1,0 кг, свиням – 0,5-2,0 кг.

Неможна згодовувати гілки бузини, берестка, вовчих ягід, черемхи.

Поживність гіллячкового корму із листяних порід прирівнюється до ярої соломи. У ньому міститься 20-90 мг/кг каротину (залежно від часу заготівлі і технології сушіння) вітаміни С, Е, групи В, РР, К, а також значна кількість кобальту і марганцю.

Гілки хвойних дерев (ялина, сосна) використовують для приготування вітамінного борошна.

Хвойне борошно використовується як джерело каротину і мікроелементів. Слід остерігатися підвищеного вмісту в них в’язких, смолистих, а іноді й отруйних речовин. Для їх видалення використовується термічна обробка.

Згодовують дорослим тваринам по 0,7-1,0 кг, молодняку – по 0,2-0,3 кг, свиням старше 6 місяців – по 40-50 г, птиці – по 5-8 г на голову за добу.