Бориславське виробництво з переробки нафтового газу

Виробництво займається переробкою попутних нафтових газів з 20 - х років. У роки другої світової війни вся технічна документація, схеми свердловин, шурфів , тощо були втрачені, що призвело до того, що сотні свердловин було закинуто й, у кінцевому результаті, - до високого рівня загазованості в місті.

Проектна потужність технологічного комплексу 118 млн.куб. в рік, фактично переробляється на сьогодні біля 40 млн. м.куб. в рік, що пов’язано з падінням газовидобутку.

Комплексним планом організаційно-технічних заходів передбачених ТЕД щодо максимально можливого зниження загазованості території й забезпечення безпеки проживання населення м. Борислава в минулі десятиріччя передбачалося здійснити реконструкцію газопереробного виробництва за рахунок централізованих капіталовкладень та реконструкцію систем збору й транспортування газу за рахунок коштів капітального ремонту. Цей план був частково реалізований у 70-і й 80-і роки. У зв’язку з припиненням фінансування з початку 90-х років, планові роботи щодо заміни вакуумних газопроводів і підключенню свердловин були призупинені.

Для нормального функціонування й безпечного виробництва необхідні будівництво та реконструкція вакуум-збірних мереж і підключення до них свердловин, затвердження технічних умов на газ нафтовий вакуумний відбензинений для його реалізації.

Червоноградський гірничопромисловий район

ДХК “Львіввугілля”

Діяльність ДХК “Львіввугілля” спричинила складну техногенну ситуацію, пов’язану із суттєвими змінами геологічного та

гідрогеологічного середовища на території Червоноградського гірничопромислового регіону. Насамперед це обумовлено підвищенням рівня ґрунтових вод, підтоплення та заболоченням значних територій, забрудненням ґрунтових та водоносних горизонтів. Просідання над гірничими виробками на території Червоноградського гірничопромислового регіону займають 62 кв. км. у результаті пошкоджено інженерні мережі, будівлі й споруди, затоплено значні території індивідуального сектора. Особливо постраждало смт. Гірник. Територія селища підроблена гірничими виробками ДВАТ “Шахта Межирічанська” у результаті чого просідання земної поверхні становить від 1,4 до 3 метрів. Також постраждало м. Соснівка, де територія міста підроблена гірничими виробками ДВАТ “Шахта Надія”. Від виробничої діяльності шахти №1 “Червоноградська” підтоплена стара частина міста Червонограда.

Важливим фактором екологічного забруднення Червоноградського гірничопромислового району є дуже велике техногенне

перевантаження його внаслідок розміщення на відносно малій території 10 шахт та Центральної збагачувальної фабрики.

В результаті роботи підприємств вугільної промисловості в довкілля потрапило понад 20 високотоксичних елементів небезпечних

для здоров’я. Усе це стало причиною масового захворювання дітей на флюороз та гіпоплазію.

Коротка географічна й соціально-економічна характеристика міста Червонограда та оцінка можливої обстановки на його території у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Місто Червоноград розташоване на території Львівсько-Волинського вугільного басейну на Забузькому й Межирічанському родовищах, у північно-західному напрямку відносно м. Львова на відстані 70 км.

Червоноград – місто обласного підпорядкування.

Червоноградський міській Раді народних депутатів підпорядковані міста Червоноград, Соснівка, с.м.т. Гірник із населенням близько 100 тис. чоловік, територією 25 кв. км, на якій розташовано понад 800 підприємств, установ і організацій, найпотужнішими з яких є підприємства вугільної промисловості та енергетики України..

Поверхня землі здебільшого рівнинна й горбкувата з окремими височинами (188,0 – 195,0 м..).

Клімат помірний, континентальний, вологий. Переважними напрямками вітру є: взимку – північно-західний, західний; улітку – західний, південно-західний. Середньорічна швидкість вітру 3,2 м/сек., літом зменшується до 2,2 3,2 м/сек., узимку збільшується до 4,1 3,2 м/сек.

Автомобільні шляхи:

Червоноград – Львів, Червоноград – Сокаль – Ковель – Брест, Червоноград – Радехів – Броди, Червоноград – Белз – Рава-Руська й далі до межі з Польщею, Червоноград – Нова Українка й далі до межі з Польщею.

Місто має три залізничні станції (Червоноград, Гірник, Соснівка), довжина залізничної дороги 20 км.

Основними забруднювачами навколишнього середовища міста є підприємства ЗУВХК. Хімічно-небезпечними об’єктами для міста є Сокальське звірогосподарство, Сокальський молокозавод, на яких використовується СДОР – аміак відповідно 6 тонн і до 1 тонни, а також залізнична станція, через яку транспортуються СДОР, ядохімікати, інші небезпечні отруйні та вибухові речовини.

Упродовж останніх років на території Червоноградського гірничопромислового району склалась надзвичайно складна екологічна й гідроекологічна ситуація. Ряд чинників природного й техногенного характеру призвели до того, що в шахтарських містах Червонограді, Соснівці та с.м.т. Гірник загрозливого становища набув зріст онкологічних захворювань населення, висока смертність серед різних його груп, особливо дітей. Критичний екологічний стан викликаний у першу чергу важким техногенним перенавантаженням: на території в 62 кв. км 8 шахт, ЦЗФ, транспортні магістралі, гравітаційні відвали та шлаконакоплювачі ЦЗФ, відстійники шахтних вод.

Згідно “Оцінки екологічного стану геологічного середовища Червоноградського гірничопромислового району й умов водопостачання населення”, розробленій Геолого-економічним центром ДПГ “Західукрекологія”, основною причиною підвищеного техногенного забруднення є фактично нічим не гальмоване попадання високо забруднених дренажних вод від водосховищ ЦЗФ, дренажних вод 3 териконів шахт та породних відвалів фабрики в ґрунти, поверхневі та підземні води. Наслідком цього стало забруднення водоносних горизонтів на глибині 80-90 м., з яких ведеться водопостачання міст Червонограда, Соснівка, с.м.т. Гірник та навколишніх сіл. Цьому сприяли специфічні природні геологічні й геохімічні фактори:

- високий рівень тектонічної порушеності й тріщинуватості гірничих порід;

- висока водопроникність порід;

- природно неякісний склад води: низький і наднизький вміст у ній кальцію, підвищений та високий уміст натрію калію, стронцію, барію, фтору, інших речовин.

В зимово-весняний періоди в результаті атмосферних опадів на території Червонограда створюється складна гідроекологічна ситуація через підняття рівня води в ріках Західний Буг, Арата, Солодія до 2-2,5 м. Значною мірою ситуація ускладнюється підробленням території гірничими роботами (двома горизонтами) шахти № 1 ЧГ УДКР “Укрвуглереаруктуризація”. Величина вертикальних посідань сягає до 2 м, що в деяких районах призвело до неможливості водовідведення дощових і ґрунтових вод (підтоплення в м. Червонограді вулиць Промислової, Мішуги, Залізничної, Львівської, Стрілецької, Головної, Заньковецької, Й. Сліпого, Крайньої, Бойка, Наливайка, І. Франка, Кристинопільської.

Загрозливого стану набула ситуація з підтопленням с.м.т. Гірник. Підйом рівня води, просідання земної поверхні внаслідок підроблення гірничими роботами шахти ДВАТ “Межирічанська” ЗУВХК призвели до руйнування комунального та індивідуального житлового фонду, доріг, комунікацій, ліній зв’язку, виникнення заболочених територій.

Особливе занепокоєння викликає не очищення каналізаційних стоків, що перетворює проблему в епідемонебезпечну.

За останні роки на території Червоноградської міської Ради склалась надзвичайна техногенно-екологічна ситуація, викликана провалами магістральних самопливних каналізаційних колекторів поблизу багатоповерхових житлових будинків із утворенням вирв діаметром 7 – 15 метрів та глибиною до 7 метрів ( із листопада 1997 р. по квітень 1999 р. – 10 випадків), розривами магістральних напірних колекторів із витоками фекальної стічної рідини на прилеглі до житлових будинків території, частими аваріями водопровідної мережі, затопленням підроблених шахтними виробітками житлових масивів, садівничих товариств та трас підземних комунікацій. Усе це призводить до передчасного руйнування житлових будинків, росту інфекційної захворюваності населення, припинення водопостачання підприємствам та жителям міста.

Через відсутність належного фінансування планових ремонтно-відновлювальних робіт повністю від амортизованих інженерних комунікацій та споруд, фізично й морально зношений парк спеціальної, землерийної та водовідливної техніки, оперативна ліквідація аварійних ситуацій практично неможлива.

Крім об’єктивних причин, що призводять до НС на мережах водопровідно-каналізаційного господарства є:

* різке підняття ґрунтових вод унаслідок атмосферних опадів, просідання підроблених територій, підпору ставків-накопичувачів шахтних вод;

* деформація земної поверхні внаслідок гірничих виробіток;

*прорахунки проектних організацій під час проектування підземних комунікацій (прокладання безнапірних канколекторів на семиметровій глибині, нижче рівня ґрунтових вод, у плавунах);

* стовідсоткове фізичне зношення окремих ділянок водопровідно-каналізаційних мереж.