4.Методи калькулювання собівартість продукції

В практиці підприємств склалися і застосовуються такі методи обліку витрат та калькуляції собівартості продукції:

1. позамовний - використовується в одиничному і серійному виробництвах. Об’єктом обліку є замовлення,а одиницею калькулювання є продукція виготовлена в рамках замовлення. При цьому методі обліку витрат на кожне замовлення відкривається окрема картка, на якій облічуються прямі виробничі витрати протягом місяця, а по закінченню місяця списуються загально виробничі витрати. По завершенню виконання замовлення витрати, що відписуються на це замовлення, діляться на кількість продукції випущеної за замовленням і таким чином визначається собівартість продукції.

2. попередільний (попроцесний) – цей метод обліку використовується на виробництвах, технологічний процес яких складається з ряду послідовних переділів, результатом яких є напів фабрикати. Цей метод може бути і однопередільним. Одиницею обліку є цех, а об’єктом калькулювання виступає одиниця продукції випущена внаслідок цих переділів. В процесах (переділок) збираються лише витрати, але не калькулюються напівфабрикати, які є результатом переділу, калькулюються лише готова продукція.

3. нормативний - найбільш досконалий метод. При цьому методі витрати формуються за нормами і нормативами, а по закінченню місяця або після виконання замовлення розраховується від норм та нормативів. З’ясовуються місця винекнення перевитрат та центри їх відповідальності. Нормативний метод обліку може бути використаний як в серійному, масовому, так в одиночному виробництві. Нормативний метод є досить дорогим оскільки потребує розробки та перегляду норм і нормативів.

5.Облік втрат від браку продукції

Браком виробництва вважається продукція, яка в зв’язку з порушенням технологічного процесу або взагалі не може бути використана за своїм прямим призначенням або потребує додаткових витрат на виправлення.

В залежності від того чи можна виправити брак: виправний і невиправний (кінцевий).

В залежності від місця виявлення брак поділяється на зовнішній та внутрішній.

На кожний випадок внутрішнього браку складається акт про брак продукції, в якому зазначається операція, на якій виявленний брак, причина браку, приблизна вартість браку,винуватець браку.

Облік витрат від браку продукції на активному рахунок 24, по Дт відображаються витрати пов’язані з виправленні браку,а по Кт - списання цих витрат в залежності від винуватця.

Основні проведення пов’язані з формуванням витрат від браку продукції

1.Використання матеріалів на виправлення браку

80/20 80/20

24/80 24/80 24/20

2.Витрати на оплату праці, пов’язані з виправленням браку

81/66 81/66

24/81 24/81 24/66

3.Нарахування на соц. заходи на зарплату

82/65 82/65

24/82 24/82 24/65

4.Списання витрат на забраковані вироби

а) на постачальника за неякісну сировину

375/24

б) на винних працівників

375/24

в) оприбуткування матеріалів від забракованих виробів

20/24

г)списання витрат від невиправного браку або якщо винуватця не встановлено

23/24.

Реєстром синтетичного обліку витрат від браку продукції є журнал ордер №5, №5А.