Тема 9 : управління групами

1. Поняття та сутність груп в організації.

2. Модель групової поведінки.

3. Типи груп в організації.

1. Головна відмінність між індивідуальною та груповою поведінкою полягає у

тому, що в межах групи:

1) індивідум психологічно усвідомлює, що його власна поведінка впливає на

поведінку інших членів групи

2) добровільно визнає, що поведінка інших членів групи впливає на його

власну поведінку

Група – це два або більше індивідумів, які взаємодіють між собою в

процесі досягнення поставленої мети, та впливають один на одного так, що

створюють якісно нове середовище спілкування. Групи в організації виникають

за різних обставин.

Групи поділяють класично:

формальні – утворюються за волею керівництва у формі певних підрозділів

організації

неформальні – утворюються спонтанно незалежно від бажань керівництва

організації на закладі співпаданні інтересів членів групи

Осн. сьадії формування груп в організації:

1. “орієнтація” Її завдання зламати “кригу” - високий рівень міжособистого

спілкування здійснюється в умовах невизначеності цілей та влади. Члени

групи готові прийняти будь-якого лідера.

2. конфлікт та виклик - з’являються альтернативні варіанти дій,

прояснюються уяви про розподіл ролей у групі, значна кількість груп на

цьому етапі зникає

3. об’єднання - з’являється як наслідок появи нового оригінального лідера

або консенсуса влади

4. ілюзія - успішне подалання попередньої стадії формує у членів групи

уявлення, що всі труднощі позаду, з’являється ілюзорне уявлення гармонії,

можливості вирішення всіх проблем

5. розчарування – нереалістичність очікувань попередньої стадії вимагає від

членів групи шукати шляхи кращих дій

6. стадія сприйняття – поміж членами групи виникає довіра у

взаємовідносинах, взаємодопомога і віра у майбутню спільну діяльність.

Свідомо розподіляються ролі в групі.