Тема 13

280. Вчення про цінності:

A) аксіологія;

B) гносеологія;

C) онтологія;

D) метафізика;

E) праксеологія.

281. Певне (позитивне чи негативне) значення (важливість) об’єкта, явища чи процесу (носіїв цього значення), що його надають їм людство, група людей чи особа (адресати цього значення):

A) ціль;

B) значущість;

C) цінність;

D) вартість;

E) оцінка.

282. Категорія теорії цінностей, що позначає сам процес і наслідок усвідомлення значущості будь-яких об’єктів, явищ і процесів для задоволення потреб, нахилів, цілей певних суб’єктів:

A) цілепокладання;

B) оцінка;

C) цілеформування;

D) цілереалізація;

E) осмислення.

283. Суттєва ознака біологічної та соціальної форм руху матерії, найважливішими властивостями якої є подразливість, ріст, розмноження:

A) життя;

B) існування;

C) буття;

D) функціонування;

E) діяльність.

284. Термін, введений К. Юнгом для позначення особливого класу психічних явищ, які є носіями досвіду філогенетичного розвитку людства, що передається спадково через мозкові структури:

A) загальнолюдське несвідоме;

B) колективне несвідоме;

C) генетичне несвідоме;

D) спадкове несвідоме;

E) родове несвідоме.

285. Центральне поняття аналітичної психології К. Юнга, яке позначає “первісні уявлення”, структурні елементи людської психіки, що заховані в її неусвідомлюваних шарах, спільних для всього людства:

A) ідея;

B) ейдос;

C) прообраз;

D) взірець;

E) архетип.

286. Взірець досконалості, кінцева, найвища мета прагнень:

A) ідеал;

B) результат;

C) плід;

D) ефект;

E) наслідок.

287. Загальновизнане, узаконене правило, міра, закон, взірець, звичайний стан:

A) звичай;

B) традиція;

C) норма;

D) принцип;

E) регламент.

288. Закріплений у житті людини спосіб її поведінки, здійснення якого у певних ситуаціях набирає характеру потреби. Затримка у його виконанні супроводиться негативними емоційними станами (незадоволення, напруження, страждання):

A) вдача;

B) характер;

C) принцип;

D) звичка;

E) норма.

289. Особливий зміст, яким людина наділяє прояви своєї життєдіяльності, предмети та явища об’єктивного світу і внаслідок цього надає їм певного значення в системі людської культури, в ієрархії суспільних цінностей:

A) сенс;

B) ідея;

C) поняття;

D) атрибут;

E) сутність.

290. Сукупність предметів, ідей, явищ та способів дій, які є неодмінною умовою реалізації цілі:

A) механізм;

B) пристрій;

C) продуктивні сили;

D) засіб;

E) базис.

291. Сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність виступає визначальним фактором розвитку:

A) стратосфера;

B) ноосфера;

C) іоносфера;

D) термосфера;

E) літосфера.

292. Сукупність населених людиною областей Землі:

A) географічне середовище;

B) ноосфера;

C) біосфера;

D) термосфера;

E) ейкумена.

293. Сукупність усіх життєво важливих проблем, від вирішення яких залежить дальша доля людства, його соціальний прогрес:

A) екологічні проблеми;

B) економічні проблеми;

C) енергетичні проблеми;

D) глобальні проблеми;

E) гуманітарні проблеми.

294. Частина Біблії, одна з книг Нового Заповіту, що містить пророцтва про кінець світу; уявлення про кінець світу і Страшний Суд Творця над людьми:

A) Діяння апостолів;

B) Послання апостолів;

C) Апокаліпсис;

D) Екклезіаст;

E) Євангелія від св. Іоанна.

295. Наука, що вивчає зв’язок живих організмів між собою і з довкіллям; умови існування людини, тварин і рослин у певному регіоні:

A) біономія;

B) євгеніка;

C) біоніка;

D) екологія;

E) ергономіка.

296. Наука, що вивчає можливості створення машин, приладів, механізмів тощо шляхом моделювання будови і функціонування живих організмів:

A) біоніка;

B) євгеніка;

C) біоінженерія;

D) біономія;

E) ергономіка.

297. Наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці:

A) біоніка;

B) євгеніка;

C) біоінженерія;

D) біономія;

E) ергономіка.

298. Перехід до якісно нових способів виробництва, заснованих не на грубому зовнішньому втручанні у природні процеси, а на входженні у внутрішнє їхнє регулювання на засадах їхніх власних законів та властивостей:

A) технологічна революція;

B) промислова революція;

C) технічний переворот;

D) технічний прогрес;

E) соціальна революція.

299. Політика залякування; використання насильницьких методів для досягнення мети (аж до вбивства):

A) насильство;

B) тоталітаризм;

C) диктатура;

D) терор;

E) олігархія.

300. Напрям у генетиці, що досліджує шляхи і методи активного впливу на еволюцію людини, ставить завдання поліпшити біологічні властивості людини:

A) біоніка;

B) ергономіка;

C) євгеніка;

D) біоінженерія;

E) біономія.