- •Тема 1.
- •Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу.
- •2.Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи.
- •4.Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •5.Європейська кредитно-трасферна система накопичення – естs.
- •6.Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •7.Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти.
- •8.Принципи побудови систем вищої освіти Англії; Італії, Німеччини, Франції та інших країн єс.
- •1 Система вищої освіти великобританії
- •3.2 Система вищої освіти іспанії
- •3.3 Система вищої освіти італії
- •3.4 Система вищої освіти німеччини
- •3.5 Система вищої освіти франції
- •Тема 2.
- •Структура вищої освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні і освітньо-науковий рівні вищої освіти.
- •Документи про вищу освіту.
- •Післядипломна освіта та її форми.
- •6.Стандарти вищої освіти.
- •7.Рівні професійної підготовки та кваліфікації.
- •8.Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця.
- •9.Структурно-логічна схема навчання.
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •10.Навчальний план підготовки фахівця: структура.
- •11.Нормативні дисципліни і вибіркові дисципліни.
- •12.Зв'язок фундаменталізації та індивідуалізації навчальної діяльності.
- •Тема 3.
- •Форми навчання у вищих навчальних закладах.
- •Форми організації навчального процесу та види навчальних занять.
- •Лекція як основний вид навчального заняття.
- •Семінарські заняття в кмсонп.
- •Практичне заняття в кмсонп.
- •Лабораторні роботи в кмсонп.
- •Особливості організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців. Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- •Суб'єкти навчально-виховного процесу.
- •Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни.
- •Педагогічний контроль в кмсонп.
- •Види і форми контролю знань.
- •Консультації.
- •Рейтинговий контроль знань.
- •Комплексна діагностика навчальних досягнень студентів.
- •Тема 4.
- •Кваліфікаційні вимоги до фахівця. Зміст і характер професійної діяльності фахівця з обраного напряму підготовки, його права та обов'язки.
- •Характеристика різних рівнів підготовки фахівців.
- •Особливості підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів.
- •Підготовка до освітнього ступеню бакалавр
- •Термін навчання
- •Документи про здобуття освіти
- •Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •Термін навчання
- •Документи про здобуття освіти
- •Сутність і роль кваліфікаційних характеристик в організації підготовки фахівців за обраним напрямом підготовки.
- •Тема 5.
- •Бібліотека інституту як центр інформаційного забезпечення студентів.
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Структура бібліотеки інституту. Структура бібліотеки
- •Основи бібліотекознавства та бібліографії.
- •Класифікація джерел загальної, спеціальної методичної літератури, законодавчо-нормативних та галузевих видань.
- •Системи класифікації
- •Принципи організації та порядок роботи бібліотеки.
- •Правила користування бібліотекою.
- •Тема 6.
- •Мета і головні завдання діяльності вищого навчального закладу.
- •Типи вищих навчальних закладів.
- •Статут вищого навчального закладу.
- •- Іншу інформацію, не заборонену законодавством.
- •Тема 7.
- •Поняття і завдання студентського самоврядування.
- •Органи студентського самоврядування.
- •Основні завдання органів студентського самоврядування.
- •Проблеми студентського самоврядування у законодавчих та нормативно-правових документах з вищої освіти.
- •Європейський вибір України та питання утвердження студентського самоврядування.
- •Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні.
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради. Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Органи Всеукраїнської студентської ради.
- •Конференція як вищий орган управління Всеукраїнської студентської ради.
- •Всеукраїнська студентська колегія: права та обов’язки
- •Секретаріат як виконавчий орган Всеукраїнської студентської ради.
- •Система студентського самоврядування у внз України. Система студентського самоврядування у внз України
-
Семінарські заняття в кмсонп.
Семінарські заняття як форма навчання мають давню історію. Семінари проводилися в давньогрецьких і римських школах як сполучення диспутів, повідомлень учнів, коментарів і висновків учителів. З XVII ст. ця форма навчання використовується в Західній Європі, а з XIX ст. - у російських і українських університетах. Семінарські заняття носили практичний характер і являли собою школу того або іншого вченого, під керівництвом якого студенти практично освоювали теоретичний курс дисципліни, методику наукового дослідження. Семінарська форма навчання постійно розвивалася, усе більш чітко реагуючи на завдання вищої школи.
У сучасної вищої школи семінар є одним з основних видів практичних занять з гуманітарних і технічних наук. Він являє собою засіб розвитку в студентів культури наукового мислення. Семінар призначений для поглибленого вивчання дисципліни, оволодіння методологією наукового пізнання. Головна мета семінарських занять - забезпечити студентам можливість опанувати навичками й уміннями використання теоретичного знання стосовно особливостей досліджуваної галузі. На семінарах вирішуються наступні педагогічні завдання:
* розвиток творчого професійного мислення;
* пізнавальна мотивація;
* професійне використання знань у навчальних умовах:
а) оволодіння мовою відповідної науки;
б) навички оперування формулюваннями, поняттями,
визначеннями;
в) оволодіння вміннями й навичками постановки й рішення
інтелектуальних проблем і завдань, спростування,
відстоювання своєї точки зору.
Крім того, у ході семінарського заняття викладач вирішує й такі завдання, як:
* повторення й закріплення знань;
* контроль;
* педагогічне спілкування. [15, 149-151]
-
Практичне заняття в кмсонп.
Процес навчання у вузі передбачає практичні заняття. Вони призначені для поглибленого вивчання дисципліни. Їхні форми різноманітні. Це родове поняття: уроки іноземної мови, лабораторні роботи, семінарські заняття, практикуми.
Практичні заняття відіграють важливу роль у виробленні у студентів навичок застосування отриманих знань для рішення практичних завдань разом з викладачем. На молодших курсах практичні заняття проводяться через 2-3 лекції й логічно продовжують роботу, розпочату на лекції.
Ціль практичних занять. Практичні заняття покликані поглиблювати, розширювати, деталізувати знання, отримані на лекції в узагальненій формі, і сприяти виробленню навичок професійної діяльності. Вони розвивають наукове мислення й мову, дозволяють перевірити знання студентів і виступають як засоби оперативного зворотного зв'язку.
План практичних занять відповідає загальним ідеям і спрямованості лекційного курсу й співвіднесений з ним у послідовності тем. Він є загальним для всіх викладачів і обговорюється на засіданні кафедри.
Методика практичних занять може бути різною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача. Важливо, щоб різними методами досягалася загальна дидактична мета.
Структура практичного заняття в основному однакова:
* вступ викладача;
* відповіді на питання студентів по неясному матеріалу;
* практична частина як планова;
* заключне слово викладача.
Розмаїтість занять виходить з практичної частини. Це можуть бути обговорення рефератів, дискусії, рішення завдань, доповіді, тренувальні вправи, спостереження, експерименти.
Ціль занять повинна бути ясна не тільки викладачу, але й слухачам.
Практичні заняття не повинні бути топтанням на місці. Якщо студенти зрозуміють, що всі його навчальні можливості вичерпані, то різко впаде рівень мотивації. Варто організовувати практичне заняття так, щоб студенти постійно відчували наростання складності виконуваних завдань, відчували позитивні емоції від переживання власного успіху в навчанні, були зайняті напруженою творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і продуктивне педагогічне спілкування. Ті, яких навчають, повинні одержати можливість розкрити й виявити свої здатності, свій особистісний потенціал. Тому при розробці завдань і плану занять викладач повинен враховувати рівень підготовки й інтереси кожного студента групи, виступаючи в ролі консультанта й не придушуючи самостійності й ініціативи студентів.
При проведенні практичного заняття варто враховувати роль повторення. Але воно повинне бути не нудним, одноманітним. Повторення для закріплення знань варто проводити варіативно, під новим кутом зору, що далеко не завжди враховується в практиці вузівського навчання.