Тема10. Ринок монополістичної конкуренції

1. Особливості ринку монополістичної конкуренції

2. Рівновага на монополістичному ринку в короткостроковому та довгостроковому періоді

3. Методи нецінової політики на ринку монополістичної конкуренції

1. Особливості ринку монополістичної конкуренції

Основні риси ринку монополістичної конкуренції:

• діє відносно велике число невеликих за розміром фірм;

• пропонуються диференційовані товари;

• обмежена можливість впливу на ціну;

• відносно вільний вступ в галузь і вихід з неї;

• нецінова конкуренція.

Монополістична конкуренція - структура, в якій значний розвиток конкуренції поєднується з незначною монополь­ною владою над ринком.

Підставою для встановлення монополії стають ознаки диференціації продукту, а виробництво численних замінників, навпаки, створює умови для підриву мо­нополії і загострення конкуренції.

2. Рівновага на монополістичному ринку в короткостроковому та довгостроковому періоді

Існує декілька моделей рівноваги монополістичного конкурента. Класичною є модель Е.Чемберліна, яка будується за припущення, що конкуренти ніяк не реагують на рішення фірми щодо цін і обсягів виробництва.

Ринок монополістично конкуренції займає проміжне місце між монопольним ринком та ринком досконалої конкуренції. Тому механізм визначення ціни та обсягів виробництва при мо­нополістичній конкуренції є переплетінням зазначених моделей.

На ринку монополістичної конкуренції крива попиту є спадною, має незначний від’ємний нахил. Кри­ва попиту менш еластична, ніж при досконалій конкуренції, але більш еластична, ніж у чистої монополії.

Еластичність попиту фірми на ринку монополістичної конкуренції буде залежати від кількості конкурентів і ступеня диференціації товару.

Крива гранич­ного доходу знаходиться нижче від кривої попиту.

Оскільки крива попиту спадна, монополістичний конкурент сам ви­бирає комбінацію ціни і обсягу виробництва, яка максимізує прибуток. Інші фірми ніяк не відреагують на його рішення. Проте відсутність бар’єрів вхо­дження в галузь не дозволяє монополістичному конкуренту одержувати висо­кі прибутки тривалий час. Входження нових фірм в галузь розширює пропо­зицію і зводить економічні прибутки до нуля. Рівновага фірми у короткостроковому і довгостроковому періодах буде мати відміну.

У короткостроковому періоді фірма може максимізувати прибуток або мінімізувати збитки, керуючись загальним правилом MR = МС.

Короткострокова рівновага монополістичного конку­рента подібна до рівноваги чистої монополії, коли фірма, залежно від рівня витрат виробництва і попиту на продукцію, може бути як прибутковою, так і збитковою.

У довгостроковому періоді простежується тенденція до отримання фірмою нормального прибутку. Економічний прибу­ток, що його отримує фірма в короткостроковому періоді при­ваблює до галузі нові фірми. Як наслідок, пропозиція зростає, крива попиту змішується ліво­руч і є більш похилою, попит стає ще більш еластичним, і відстань до середніх су­купних витрат зменшується, ліквідуючи економічний прибуток. І навпаки, якщо фірма зазнає збитків, спостерігається відплив конкурентів, кількість продукції скорочується. Зменшення числа фірм призводить до збільшення попиту на товари тих фірм, які залишились на рин­ку. Криві їх попиту зміщуються праворуч, збитки зменшуються, крива попиту стає менш еластичною. Як результат вона перетне криву середніх сукупних витрат, ліквідувавши та­ким чином збитки фірми. Рух фірм триває до того часу, коли економічний прибуток досягне нуля.

Як тільки кри­ва попиту стане дотичною до кривої середніх витрат, економічний прибуток зникає, фірма стає беззбитковою. За досягнення у точці Е_тс стану довгострокової рівноваги зникають стимули до входження в галузь нових фірм. Отже, у стані довгострокової рівноваги Р_mс= АС всі фірми галузі одержують лише нормальний прибуток.

За умови рівноваги фірми на ринку монополістичної конкуренції одночасно виконуються такі рів­ності: Р = АТС; МС = MR .

На ринках з монополістичною конкуренцією не досягається ні ефектив­ність розподілу ресурсів, ні мінімізація витрат.

При монополістичній конкуренції рівновага наступає в точці перетину кривої граничних витрат з кривою граничного доходу, тобто MC=MR. Оскільки крива попиту фірми на ринку монополістичної конкуренції має спадний характер, то ціна зав­жди більша за граничний дохід (P>MR). Отже, в точці рівноваги вона буде більшою і за граничні витрати (Р>МС). Це означає, що елемент монополізму, який властивий монополістичній кон­куренції, завжди зумовлює неповне використання ресурсів для виробництва товарів. В умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють менший обсяг, ніж найбільш ефективний з точки зору оптимізації розподілу ресурсів.

Монополістичні конкуренти не мінімізують витрат, їх рівень виробництва менший за той, що дозволяє мінімізу­вати середні витрати. Точка довгострокової рівноваги монополістич­ного конкурента Е_mc за нульового економічного прибутку знаходиться ліворуч від мінімуму АТС, який відповідає точці перетину кривих АТС і МС. Якби фірма збільшила обсяг виробництва, вона могла б знизити серед­ні витрати. Але монополістичному конкуренту невигідно виробляти продукції більше, тому що її довелось би продавати за нижчою ціною. Тому галузі час­то переповнені фірмами, які завантажені неповністю, функціонують, не дося­гаючи оптимальної потужності. Надлишкові виробничі потужності і вод­ночас вищі порівняно з конкурентними ціни - ще один наслідок монополіс­тичної конкуренції для суспільства.