- •Передмова
- •3.1.2. Будова ядра. Нуклони, їх характеристики і взаємоперетворення. Нейтрино
- •3.1.3. Енергія зв'язку нуклонів у ядрі. Дефект маси. Ядерні сили і їх природа. Мезони
- •3.1.4. Феноменологічні моделі будови атомного ядра
- •3.2. Радіоактивність
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- •Закономірності альфа і бета розпаду. Механізм альфа-розпаду.
- •Гама-випромінювання. Взаємодії гама-променів з речо-виною.
- •3.2.1. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- •3.2.2. Закономірності альфа- і бета-розпаду
- •3.2.3. Гама-випромінювання. Взаємодії -променів з речовиною
- •3.3. Ядерні реакції
- •3.3.1. Природа ядерних реакцій Поріг і механізм ядерних реакцій
- •3.3.2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
- •3.3.3. Термоядерні реакції. Енергія зірок. Керований термоядерний синтез
- •3.3.4. Ядерна зброя
- •Розділ 2
- •3.4. Радіаційна екологія
- •Фізичні основи радіаційної безпеки.
- •Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактив-ність.
- •Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань.
- •3.4.1. Фізичні основи радіаційної безпеки
- •3.4.2. Джерела опромінення. Природна й штучна радіоактивність
- •3.4.3. Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань
- •3.5. Взаємодія елементарних частинок з речовиною
- •3.5.1. Взаємодія важких заряджених частинок з речовиною
- •3.5.2. Вільний пробіг важких заряджених частинок у речовині
- •3.5.3. Взаємодія бета-частинок з речовиною
- •3.5.4. Взаємодія нейтронів з речовиною
- •3.6. Елементи дозиметрії
- •Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірюван-ня дози випромінювання.
- •Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами.
- •Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.6.1. Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірювання дози випромінювання
- •3.6.2. Особливості взаємодії різних видів випромінювання з біологічними об'єктами
- •3.6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.6.4. Вплив іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти при загальному опроміненні
- •3.7. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- •3.7.1. Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань
- •3.7.2. Первинні процеси дії іонізуючих випромінювань
- •3.7.3. Деякі міри захисту від зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •3.7.4. Розрахунок захисту і захисні матеріали
- •Максимальний пробіг -частинок різної енергії в речовині
- •Товщина захисних екранів, см ( для різних енергій)
- •Іонізаційні -сталі й -еквіваленти для деяких радіоактивних речовин
- •Додатки
- •Орієнтовані норми радіаційної безпеки людей
- •Перевідні коефіцієнти одиниць вимірювання радіоактивності:
- •Середнє опромінення людини на землі, мЗв/рік
- •Середня величина опромінення населення колишнього срср (1991р.) мЗв/рік
- •Потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання в салоні пасажирського літака
- •Радіоізотопний склад чорнобильського викиду
- •Розподіл і в різних районах земної кулі після аварії на чаес
- •Тимчасові допустимі рівні вмісту і в харчових продуктах і питній воді, установлені після аварії на Чор6нобильській аес (1991 р.)
- •Граничні допустимі дози опромінення, схвалені комісією ядерного регулювання сша (мЗв/рік)
- •Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- •Розділ і загальні положення
- •Розділ II екологічні права й обов'язки громадян
- •Розділ III повноваження рад в області охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ IV повноваження органів керування в області охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ VI екологічна експертиза
- •Розділ VII стандартизація і нормування в області охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ VIII контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища
- •Використана література
- •С.Г. Авдєєв, п.В. Гель, т.І. Бабюк лекції з фізики (ядерна фізика і радіаційна екологія)
3.3.2. Реакції ділення. Ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії
Взаємодія ядер важких елементів (уран, торій) з нейтронами може привести до поділу цих ядер на приблизно рівні осколки. Ядерні реакції такого типу називають реакціями поділу.
Механізм ділення важкого ядра після його взаємодії з нейтроном можна пояснити, виходячи з краплинної моделі будови ядра. В такому ядрі діють ядерні й кулонівські сили. Припустимо, що ядро поглинуло один нейтрон. Таке ядро, перебуваючи в збудженому стані, здійснює відповідну пульсацію, довільно змінюючи свою форму. Серед великої кількості різноманітних пульсацій форма ядра може випадково стати еліпсоїдною. Завдяки дії поверхневих ядерних сил, а також кулонівських сил відштовхування є велика імовірність, що еліпсоїдне ядро стане гантелеподібним і після цього буде розірване на дві частини. Схематично це виглядить так:
В середній частині "гантелі" буде підвищена концентрація нейтронів. Ці нейтрони не перебувають під дією кулонівських сил, а тому, як правило, 2÷3 з них не встигають попасти у відповідні осколки ділення. Отже, реакція ділення починається з поглинання важким ядром одного теплового нейтрона і закінчується розривом його на два приблизно рівні осколки з виділенням ще двох - трьох теплових нейтронів.
З упинимось на реакціях ділення урану. Природний уран складається з двох основних ізотопів (0,7%) і (99,3%). Поглинувши тепловий нейтрон (W≈25 кеВ), ядро перетворюється в ядро з енергією збудження 6,4 МеВ, а поріг ділення дорівнює 5,8 МеВ. Тому робимо висновок, що ядро ділиться під дією нейтрона довільної енергії. В той же час для поріг ділення досягає енергії 5,8 МеВ, а енергія збудженого ядра після взаємодії з нейтроном складає приблизно 4,8 МеВ. Робимо висновок, що ядро зможе ділитись лише після взаємодії з нейтроном, енергія якого не нижче 1 МеВ.
Теплові нейтрони ділять крім ще ядра і , які в природі не зустрічаються. Ці ізотопи одержують штучно в ядерних реакторах на швидких нейтронах ( W ≥ 1 МеВ):
Торій і , які використовуються для одержання необхідних матеріалів, називають ядерною сировиною.
Ізотопи , , є ядерним горючим для ядерних котлів і матеріалами для виготовлення ядерних бомб.
Для практичного застосування поділу важких ядер масу матеріалів ділення підбирають такою, щоб нейтрони після першого акту ділення змогли зустрітись з іншими ядрами і спричинити їх ділення. Процес наростання числа актів поділу буде лавиноподібним, а реакція ділення в такому випадку буде називатись ланцюговою.
Ланцюгова реакція може бути керованою при розміщенні в активній зоні реактора сповільнювача нейтронів (як правило це графіт або важка вода) і поглинача нейтронів (кадмій). За допомогою цих матеріалів досягають коефіцієнта розмноження нейтронів К=1. У випадку, коли К>1, ланцюгова реакція може стати надкритичною і спричинити вибух. Якщо К<1, то ланцюгова реакція є підкритичною і може зменшитись до нуля. В будь-якому реакторі відповідна система автоматики підтримує коефіцієнт розмноження нейтронів в критичному стані К=1.
Об'єм активної зони стане набагато меншим, якщо використовувати збагачений . Чим більша концентрація , тим менше робоча зона і менша кількість матеріалу, що ділиться, перебуває в активній зоні.
Некерована ланцюгова реакція може здійснюватись в ядерній бомбі, розміри якої тим менші, чим вища концентрація матеріалу що, ділиться.