2. Фактори величини і стабільності попиту на вироби

2.1. Широта попиту на нову продукцію. Як свідчать результати маркетингового дослідження, існує стабільний ринок збуту виробу А в межах України через брак досконаліших виробів цього типу. Вироби Б продаються на внутрішньому ринку, але не виключена можливість поставок цієї продукції на експорт за умови сприятливої ситуації на зовнішньому ринку. Збут продукції В здійснюється цілком на вітчизняному ринку.

2.2. Можливість створення різновидів виробів. Такої можливості немає стосовно виробу А. Проте є можливість на базі виробу Б розробити серію однотипних приладів, а щодо виробу В необхідне подальше дослідження, щоб виявити таку можливість.

3. Комерційні переваги

Очікується достатня прибутковість виробів А та В. Технічний рівень виробу Б дає змогу його сертифікувати й завдяки цьому одержати додатковий прибуток за рахунок надбавки до продажної ціни.

4. Рекламні витрати

Як показали розрахунки, витрати на рекламу виробу А не потрібні, а по виробах Б і В вони становитимуть приблизно 98 та 73 тис. грн щороку впродовж перших трьох років їх виготовлення.

Пропонується:

На основі зіставлення техніко-економічних показників альтер­нативних зразків нових електронно-вимірювальних приладів, а також кількісного та якісного аналізу виокремлених виробничих й інших факторів обґрунтувати найприйнятніший варіант організації виробництва продукції в АТ «Електроніка» з урахуванням його підприємницьких інтересів.

Ситуація 12.2. Обґрунтування вигіднішого варіанта бізнесової діяльності підприємства

Характеристика ситуації. Протягом кількох останніх років виробниче підприємство «Машпобут» виготовляло 1 вид виробів побутового призначення — пральну машину для механізованих фабрик-пралень. За звітний рік воно використало свою виробничу потужність на 80 %. Основні показники його діяльності за звіт­ний рік наведено в табл. 12.4.

Таблиця 12.4

Основні показники комерційної діяльності підприємства «машпобут» за звітний рік

Показник	Абсолютне значення, грн
Продажна ціна одиниці продукції	234
Обсяг реалізації продукції	772 200
Змінні витрати на виготовлення виробів	594 300
Постійні витрати на виробництво й реалізацію продукції	172 200
Валовий прибуток	15 700

Такі фінансові результати діяльності підприємства можна визнати недостатніми, оскільки валовий прибуток становить близько 4 % від величини власного капіталу фірми. Генеральна дирекція підприємства вважає більш-менш нормальними фінан­сові результати виробничо-комерційної діяльності, котрі реально забезпечують не менш як 10 % прибутковості власного ка­піталу.

На рівні генеральної дирекції висунуто кілька підприємни­цьких ідей (пропозицій).

Першу ідею висунув комерційний директор. Він запропонував знизити на 5 % продажну ціну виготовлюваного виробу, аби збіль­шити обсяг реалізації власної продукції.

Друга ідея, яка заслуговує на увагу, належить виробничому директору підприємства. Вона передбачає проектування й освоєння виробництва нового виду продукції — машини для миття посуду в закладах громадського харчування. Основні показники цього бізнес-проекту наведено в табл. 12.5. За складеним маркетологами прогнозом за перший рік функціонування нового виробн­ицтва очікуваний обсяг продажу виготовлюваних виробів може становити 1200 од., у наступні роки — по 3000 од. щороку.

Таблиця 12.5

РОЗРАХУНКОВІ (ПРОГНОЗНІ) ПОКАЗНИКИ БІЗНЕС-ПРОЕКТУ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА МАШИН ДЛЯ МИТТЯ ПОСУДУ

Показник	Абсолютне значення, грн
Вартість устаткування для нового виробництва	700 000
Змінні витрати на виготовлення однієї машини	337,5
Додаткові постійні витрати на річний випуск продукції (за винятком амортизаційних відрахувань)	202 500
Продажна ціна одного виробу	570

Специфічне міркування оприлюднив фінансовий директор підприємства. За його переконанням, розрахунок рентабельності продукції було зроблено некоректно, оскільки жодна частина постійних витрат загального характеру не була виокремлена для нового виду продукції. Він вважає, що сумісні витрати загального характеру, які нині становлять 101 400 грн, необхідно розподілити між обома видами продукції. При цьому дві третини цих витрат треба віднести на виробництво нового виду продукції.

Зміст аналізу ситуації має полягати ось у чому:

• по-перше, дати аналітичну оцінку обох бізнес-проектів продовження виробничо-комерційної діяльності підприємства «Машпобут», ураховуючи міркування його провідних функціональних директорів;

• по-друге, висловити власну думку стосовно виготовлення одного чи двох видів продукції на цьому підприємстві та економічно обґрунтувати граничні обсяги випуску кожного з виробів.

Ситуація 12.3. Еколого-економічне оцінювання та вибір ефективнішого інвестиційного проекту енергозабезпечення підприємств і населення великого міста

Характеристика ситуації. Згідно зі складеним облдержадміністрацією прогнозом соціально-економічного розвитку великого міста на 10 років (2006—2015), передбачаються подальший розвиток промислового виробництва, а також забудова нових житлових масивів. Це призведе до значного зростання енергоспоживання, унаслідок чого можливим стане дефіцит тепло- та електроенергії.

Енергопостачання підприємств, організацій і житлових будин­ків забезпечується підприємствами виробничо-енергетичного об’єд­нання «Міськенерго» (ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ТЕЦ-3). Для задоволення перспективних потреб необхідно значно збільшити виробництво тепло- та електроенергії. Попередні розрахунки показали, що тільки завдяки реконструкції та технічному переозброєнню діючих ТЕЦ досягти потрібних обсягів виробництва енергії не вдасться. Тому найімовірнішими варіантами нарощування енергетичних потужностей міста можна визнати: 1) будівництво нової ТЕЦ-4 для виробництва теплової та електричної енергії; 2) спорудження ГЕС середньої потужності для виробництва електроенергії; 3) реконструкція діючих ТЕЦ з метою збільшення виробництва теплової енергії.

Досягнутий рівень розвитку енергетики великого міста характеризується показниками, наведеними в табл. 12.6. За прогнозними розрахунками, потреба міста в тепло- та електроенергії на кінець перспективного періоду (2015) становитиме відповідно 1520 тис. Гкал і 2230 млн кВт·год. Унаслідок цього можливий дефіцит теплової енергії становитиме 460 тис. Гкал, а електроенергії — 840 млн кВт·год на рік.

Таблиця 12.6

ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГІЇ ТА СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА НА ТЕЦ МІСТА В 2005 р.

Виробник енергії	Виробництво		Споживання палива, тис. т ум. палива	У тому числі
	теплоенергії, тис. Гкал	електроенергії, млн кВт·год		газ	мазут	вугілля
ТЕЦ-1	270	410	235	200	15	20
ТЕЦ-2	550	690	426	36	390	—
ТЕЦ-3	240	340	205	183	8	14
Разом	1060	1440	866	419	413	34

Коротка характеристика можливих варіантів розвитку енергетики міста.

1. Будівництво нової ТЕЦ. Строк будівництва — 2 роки; капітальні вкладення — 2 млн грн; розмір інвестування за роками спорудження: 1-й — 60 %, 2-й — 40 %; споживання палива, тис. т ум. палива на рік: газу — 30, мазуту — 515; виробництво теплової та електричної енергії — відповідно 500 тис. Гкал на рік і 850 млн кВт·год на рік; собівартість: 1 кВт·год, електроенергії — 3 коп., 1 Гкал теплоенергії — 12 грн.

2. Спорудження нової ГЕС. Будівельний цикл — 5 років; капітальні вкладення — 12 млн грн (1-й рік — 40 %; 2-й — 5-й — по 15 %); річне виробництво електроенергії — 900 млн кВт·год; собівартість одиниці електроенергії — 1,5 коп.

3. Реконструкція діючих ТЕЦ. Термін реконструкції — 2 роки; загальний обсяг інвестування — 1,2 млн грн, у тому числі: 1-й рік — 45 %, 2-й — 55 %; збільшення споживання палива, тис. т ум. палива на рік: газу — 16, мазуту — 260, вугілля — 10; приріст виробництва теплоенергії — 500 тис. Гкал на рік; собівартість 1 Гкал теплової енергії після реконструкції ТЕЦ — 13,5 грн.

Еколого-економічна характеристика впливу енергетики на навколишнє середовище. Економічна ефективність використання централізованого теплопостачання на базі виробництва електроенергії залежить від потужності ТЕЦ, але обмежується довжиною теплових мереж. Ефективне функціонування ТЕЦ забезпечується за умови довжини тепломереж, що не перевищує 15—20 км.

Оскільки ТЕЦ працює в природній зоні з достатньо потужним фоном забруднення, зумовленим діяльністю насамперед промислових підприємств і транспорту, то існують жорсткі вимоги щодо обмеження впливу таких об’єктів енергетики на довкілля. Основні показники впливу ТЕЦ на навколишнє середовище наведено в табл. 12.7.

Потрібно також ураховувати, що будівництво ТЕЦ-4 пов’язано з відведенням чималої за площею території, на якій можуть змінитися рельєф місцевості, характеристика поверхневого стоку, структура ґрунтового покриву. З охолоджуваною водою ТЕЦ у навколишні водойми буде скидати велику кількість тепла, що може негативно вплинути на їхню флору й фауну. Проте забезпечення помірного підігріву води, поєднаного із сильною її циркуляцією, позитивно впливатиме на процес самоочищення водойм. Крім цього, з’явиться можливість використання водойм-охолодників для започаткування рибництва. Усе це потребуватиме додаткових інвестицій у створення та введення в дію технологічної установки для охолодження й очищення води.

Основними чинниками впливу ГЕС на навколишнє середовище є такі: затоплення корисних земельних площ; зміна ландшафту місцевості; вплив на клімат, флору й фауну в районі акваторії. Проте форми й характер цього впливу принципово відрізняються від тих, котрі діють на довкілля ТЕЦ. Найважливіша з них полягає в тому, що гідроелектростанція потребує спорудження чималого водоймища, а це, у свою чергу, спричиняє затоплення значної за площею території. Причому наслідки створення водоймища, зумовленого спорудженням ГЕС, поділяються на 2 групи.

Першу групу становлять такі наслідки: затоплення лісових і сільськогосподарських земель; зменшення продуктивності заплавної луки та рибництва. Ці наслідки було враховано під час обґрунтування проекту спорудження ГЕС шляхом вибору конкретного місця під будівництво станції, її потужності та конструктивного типу греблі. Проте очікується затоплення кількасот гектарів орної землі, використовуваної для вирощування зернових культур. При цьому треба зважати на той факт, що вартість відновлення сільськогосподарських угідь становить у середньому 10 тис. грн за 1 га.

Таблиця 12.7

ФАКТИЧНІ ТА ПРОЕКТНІ ПОКАЗНИКИ ВПЛИВУ ТЕЦ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Показник	Діючі ТЕЦ		Нова ТЕЦ-4
	до реконструкції	після реконструкції
Водні ресурси, млн м3 на рік
Водоспоживання (забір води)	38,6	46,5	18,4
Водовідведення	36,1	44,7	16,2
Скидання стічної води	0,8	1,2	0,6
У тому числі після переочищення	0,6	0,9	0,3
Об’єм оборотної та повторно використовуваної води	14,8	19,2	6,5
Повітряний простір, т на рік
Загальна кількість шкідливих речовин, що викидаються стаціонарними джерелами забруднення	21 900	22 400	9600
Загальна кількість уловлюваних і знешкоджуваних речовин	13 800	18 100	7200
Загальна кількість викидів шкідливих речовин у повітряний простір	8100	4300	2400
Обсяг шлаків	1290	1620	910
Виробничі відходи, т на рік
Загальна кількість виробничих відходів	1314,0	1720,0	650,0
У тому числі:
шлам	1278,0	1516,0	586,0
відпрацьоване мастило	0,7	0,9	0,4
виробниче сміття	32,0	50,0	36,0
інші відходи	3,3	151,0	27,6
Обсяг використовуваних відходів	304,0	508,0	174,0
Обсяг вивезення відходів на звалище, поховання або спалювання	1010,0	1212,0	476,0

Другу групу становлять наслідки, які можна виявити через 5—10 років після заповнення водоймища. Вплив водоймища на локальні кліматичні умови має подвійний характер — охолоджувальний та утеплювальний. Зокрема, акваторія впливає на нижню хмарність, що сприяє збільшенню сумарної радіації на її берегах. У цьому проявляється посередній вплив на рослинний покрив зон узбережжя. Такий вплив може бути як негативним (посилення швидкості вітру та зниження температури протягом першої половини вегетаційного періоду), так і позитивним (зменшення ймовірності пізніх заморозків та опадів над акваторією, збільшення кількості ясних днів тощо).

У процесі проектування нової ГЕС удалося вирішити низку завдань, пов’язаних зі зрошенням, рибництвом і судноплавством у цьому регіоні України, що уможливить одержання значного економічного ефекту та зниження певною мірою негативного впливу будівництва гідроелектростанції на довкілля. Зрозуміло, усе це потребуватиме будівництва кількох гідротехнічних споруд і додаткових інвестиційних ресурсів.

Завдання щодо аналізу ситуації. На основі наведеної інформації потрібно: 1) проаналізувати можливі варіанти інвестування енергозабезпечення суб’єктів господарювання й населення великого міста на перспективний період (2006—2015 рр.); 2) вибрати та обґрунтувати найдоцільніший варіант майбутнього забезпечення енергією міста з урахуванням не тільки економічних, а й екологічних чинників, що впливають на правильне розв’язання цієї енергетичної проблеми.

Ситуація 12.4. Економічне оцінювання можливих спо­собів оволодіння прогресивною технологією виготовлення виробу

Характеристика ситуації. Для спеціалістів виробничого підприємства стала відомою нова технологія виготовлення подіб­них виробів. Вона оцінюється розробником як прогресивна й високоекономічна. У зв’язку з цим підприємство-виробник раніше освоєної продукції прийняло рішення щодо опанування нової технології.