Класифікація типів даних

Кожна мова програмування підтримує декілька стандартних (вбудованих) типів даних, для яких кардинальне число і множина допустимих операцій заздалегідь оговорені. Стандартні типи, зазвичай, є простими. Прості (скалярні) типи характеризуються тим, що значенням кожного із цих типів є окремий елемент даних. Такі типи представляють традиційні в мовах програмування множини значень і їхні модифікації. До простих типів даних відносяться, наприклад, цілі та дійсні числа.

Статичні структури в мовах програмування пов'язані із структурованими типами даних. Кожне значення такого типу має більш, ніж одну компоненту. Структуровані типи в мовах програмування є тими засобами інтеграції, які дозволяють будувати структури даних якої завгодно складності. До таких типів відносяться: масиви, записи (у деяких мовах - структури), множини (цей тип реалізований не у всіх мовах програмування), файли.

Розвинені мови програмування надають програмістові можливість оголошувати власні типи даних - типи користувача. Такі типи значно спрощують вирішення деяких задач, роблять їх більш наочними. Поєднання даних в такі структури відбувається шляхом створення (конструювання) відповідних типів даних. Кожна компонента структури може бути як окремим елементом даним, так і у свою чергу значенням будь-якого із структурованих типів. Правила побудови структурованих типів досить прості: кожен новий тип визначається в термінах базових (стандартних) або раніше визначених типів. При цьому, первинними в ієрархії типів даних є прості типи: на їх основі будуються структуровані типи.

Слід зазначити, що будь-який тип користувача визначає лише множину значень відповідного типу; набір же допустимих операцій над ними, а також правила упорядкованості (якщо вона має місце) зафіксовані в мові програмування і не можуть бути змінені за бажанням програміста.

Складові значення структурованих типів будуються із значень компонент за допомогою конструкторів, а значення компонент витягуються з структури з допомогою селекторів, причому кожному методу структурування відповідають своя пара конструкторів і селекторів.

Складніші структури, зазвичай, не описуються як статичні типи, а динамічно створюються під час виконання програми, причому їх розмір і вигляд можуть змінюватися.

Якщо значення деякого типа впорядковані, тобто, являють собою впорядковану послідовність, кожен елемент якої має свій порядковий номер, то такий тип називається впорядкованим (порядковим).

Розглянемо для прикладу класифікацію типів даних мови Pascal:

Як видно, ця мова характеризується великою різноманітністю типів даних. Її стандартними типами є цілочисельні, дійсні, логічний і символьний типи даних. Всі її прості типи, окрім дійсних, є порядковими. До її скалярних типів відносяться стандартні типи і прості типи, визначені користувачем.

Класифікація типів даних мови С:

Тип даних присвоюється об'єкту (змінній, функції, константі тощо) явно або неявно. Явне задання типу здійснюється в описі константи, змінної або функції, яке передує в тексті їх використанню. У деяких мовах програмування тип визначається по контексту. Обов'язковий опис типу приводить до надмірності в тексті програм,  але  така надмірність є важливим допоміжним засобом розробки програм і розглядається як необхідна  властивість сучасних алгоритмічних мов високого рівня.