
- •1. Юридична наука: поняття, система. Об’єкт та предмет правового дослідження.
- •2. Методологія правознавства: поняття, структура.
- •7. Аналіз та синтез.
- •8. Узагальнення. Абстрагування.
- •9. Індукція. Дедукція.
- •10. Аналогія. Моделювання.
- •11. Поняття. Класифікація.
- •12. Основні формально-логічні закони.
- •13. Загальнонаукові підходи та методи і засоби пізнання.
- •1. Історичний підхід
- •2. Логічний підхід.
- •3. Герменевтичний підхід
- •4. Порівняльний підхід
- •5. Ціннісний (аксіологічний) підхід
- •6. Системний підхід.
- •7. Синергетичний підхід.
- •8. Поведінковий (біхевіористський) підхід
- •9. Гуманістичний підхід
- •10. Кібернетичний підхід.
- •11. Інституціональний підхід
- •12. Структурний підхід
- •13. Функціональний підхід
- •14. Комплексний підхід.
- •14. Системно-функціональний підхід
- •15. Функціонально-структурний підхід
- •14. Прийоми емпіричного рівня пізнання.
- •15. Формалізація та ідеалізація як прийоми теоретичного рівня пізнання.
- •16. Аксіоматичний та гіпотетико-дедуктивний метод пізнання.
- •17. Сходження від конкретного до абстрактного, сходження від абстрактного до конкретного як прийоми теоретичного рівня пізнання.
- •18. Основні форми наукового пізнання.
- •19. Соціологічні методи і засоби пізнання.
- •20.Системний підхід. Методи та засоби системного аналізу.
- •21. Структурно-функціональні прийоми пізнання.
- •22. Синергетична парадигма: прийоми та засоби пізнання.
- •23 . Історичні, психологічні, політологічні та інші загально-наукові методи пізнання .
- •24. Порівняльно-правовий метод та засоби дослідження.
- •25. Методологія загальної теорії права.
- •26. Герменевтико-правовий метод.
- •27. Техніко-юридичний аналіз.
13. Загальнонаукові підходи та методи і засоби пізнання.
3агальнонаукова методологія використовується в усіх або в переважній більшості наук, оскільки будь-яке наукове відкриття має не лише предметний, але й методологічний зміст, спричиняє критичний перегляд прийнятого досі понятійного апарату, чинників, передумов і підходів до інтерпретації матеріалу, що вивчається. До загальнонаукових принципів дослідження належать: історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), моделювання та ін.
1. Історичний підхід
заснований на вивченні державно-правових явищ у їхньому виникненні і розвитку. Домінуючим, але не єдиним, є історичний метод, в основі якого лежить вивчення реальної історії держави і права як елементів суспільства у їх конкретному різноманітті; виявлення історичних фактів і на цій основі розумове відтворення історичного процесу, що розкривається через логіку, закономірності їх розвитку (історична школа права, історичні науки).
2. Логічний підхід.
При логічному підході об'єктивні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права розкривається шляхом їх вивчення на вищих стадіях існування, у яких концентровано виявляється і відновлюється в структурі і функціонуванні держави і права головні риси їх історичної еволюції, а це не потребує безпосереднього розгляду ходу реальної історії.
3. Герменевтичний підхід
ґрунтується на сукупності принципів і методів тлумачення й інтерпретації юридичних текстів, а останні можуть мати форму як нормативно-правових, так інших правових документів, а також наукових монографій і інших письмових праць вчених. Цей підхід як домінуючий властивий аналітичній юриспруденції.
4. Порівняльний підхід
спрямований на виявлення подібних і відмінних ознак між правовими і державними системами різних країн, їх елементів (галузей, інститутів і норм права або органів держави, інших державних інститутів), а також загальних і відмінних закономірностей їх виникнення, розвитку, функціонування. Методологія порівняльного підходу ґрунтується на порівняльному методі і взаємопов'язаних із ним інших наукових методів. Порівняльно-правовий метод застосовується при проведенні класифікацій і систематизацій державно-правових явищ, дає можливість досліджувати їх у широкому соціальному контексті, єдності економічних, соціальних, етнічних і інших чинників правового розвитку. За допомогою порівняльного методу виявляється загальне й особливе в історичних явищах, пізнаються різноманітні історичні щаблі розвитку того самого явища або різних співіснуючих явищ, визначаються тенденції розвитку. До форм порівняльного методу відносяться: порівняльно-логічний, порівняльно-історичний, порівняльно-генетичний.
5. Ціннісний (аксіологічний) підхід
- ґрунтується на ряді філософсько-соціологічних концепцій. Згідно з ними людські діяння можуть бути осмислені лише у співвіднесенні з цінностями (благами), якими визначаються норми і цілі поведінки людей. У правознавстві цей підхід використовується при дослідженнях цінності права, правової культури, суспільної значущості (суспільної користі і суспільної небезпеки) діянь у сфері дії права.