- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль і. Загальні засади теорії фінансів Змістовий модуль 1. Теоретичні основи фінансів
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 4. Фінансова система
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 5. Фінансове право і фінансова політика
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •2. Методи пізнання фінансового життя.
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Теми теоретичних рефератів та теми науково-дослідних завдань
- •Методи пізнання фінансового життя.
Питання для обговорення
1. Які функції виконують фінанси?
2. Які об’єкти і суб’єкти розподілу вартості суспільного продукту дозволяють розкрити сутність фінансів?
3. Яку роль відіграє фінансова інформації у реалізації контрольної функції?
4.Які особливості індукції як методу пізнання фінансового життя?
5. Які особливості дедукції як методу пізнання фінансового життя?
6. Які можливості дає використання математичних методів і моделей при проведенні досліджень?
7. Які переваги має використання математичних методів і моделей при пізнанні фінансового життя?
Ключові терміни і поняття
|
|
|
|
|
|
Теми для підготовки доповідей та рефератів
1. Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки.
2. Використання математичних методів і моделей при проведенні досліджень.
Бібліографічний список до теми
[2, 10, 26, 27, 29]
[4, 13, 29, 39]
Семінарське заняття №3
|
Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
|
|
|
Мета занять: |
засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про передумови виникнення фінансів, етапи їх розвитку, сутність фінансових відносин і фінансової діяльності, види і ознаки моделей фінансових відносин у суспільстві |
План семінарського заняття
1. Історичні та економічні передумови виникнення фінансів.
2. Етапи та форми розвитку фінансів.
3. Організаційні засади функціонування фінансів.
4. Фінансові відносини і фінансова діяльність.
5. Моделі фінансових відносин у суспільстві
Методичні рекомендації до семінарського заняття
Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінанси - це специфічна форма руху виробничих відносин, підсистема економічного базису з певною регулюючою основою. Далі необхідно звернути увагу на об’єктивні передумови виникнення фінансів. Фінанси треба розглянути як економічну, вартісну, розподільчу та історичну категорії. Особливу увагу слід звернути на необхідність фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.
З розвитком держави і товарно-грошового господарства формувались групи складніших категорій - державні доходи і державні видатки, які, у свою чергу, утворюють категорію державного бюджету, а всі разом вони складають найбільш загальну абстракцію фінансової науки - категорію фінансів.
Друге питання акцентує увагу студентів на тому, що система фінансових категорій характеризується чіткою ієрархічністю і супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність. При цьому, поява нових фінансових категорій, зокрема, таких як фінанси підприємств, фінансовий ринок, страхування тощо, їх функціонування і еволюція обумовлені розвитком усієї системи фінансових категорій.
Розгляд третього питання про організаційні засади функціонування фінансів передбачає знання того, що фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою (змістовою) структурою й організаційною будовою.
Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланка - їх відособлену частину.
Сфера фінансів суб’єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств. Оскільки вони мають загальні принципи організації і методи здійснення фінансової діяльності, то ця сфера не поділяється на окремі ланки. Існують певні особливості, пов’язані з формою власності та галузевою специфікою. Однак вони не настільки суттєві, щоб на їх підставі виділяти окремі ланки. Ці особливості впливають на організацію фінансових відносин, але не змінюють їх сутності.
Сфера державних фінансів, що характеризує фінансову діяльність держави, поділяється на такі ланки: бюджет держави, державний кредит, фонди цільового призначення, фінанси державних підприємств.
Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні. Вона складається з двох частин - міжнародних фінансових відносин та безпосередньо міжнародних фінансів. Міжнародні фінансові відносини опосередковуються через міжнародні розрахунки, які, у свою чергу, ґрунтуються на використанні двох валют і встановленні валютного курсу. Нині процеси курсоутворення, купівлі та продажу необхідних валют пов’язані з функціонуванням валютного ринку, який формує специфічну ланку міжнародних фінансів. Безпосередньо міжнародні фінанси включають дві ланки - фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інституції.
Розгляд четвертого питання починається із осмислення того, що фінанси є об’єктом фінансової діяльності.
Фінансова діяльність – це діяльність, яка проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат суб’єктами фінансових правовідносин.
Фінансові відносини – це відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого і характеризують розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках.
Фінансова діяльність - це:
• процес збирання, розподілу (перерозподілу) та використання коштів, що забезпечують виконання завдань і функцій держави;
• діяльність уповноважених державних органів, органів місцевого самоврядування, пов’язана з прямим плановим збиранням і розподілом коштів.
Українська держава, управляючи фінансами та виступаючи у фінансових відносинах як суб’єкт влади і як власник засобів виробництва, встановлює відповідний порядок мобілізації та використання грошових фондів. Від імені держави у цих відносинах виступають компетентні органи. Діяльність держави та її органів у галузі мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів називають фінансовою діяльністю.
Відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності, є не тільки економічними. За допомогою правових норм держава надає їм юридичного характеру. Правове регулювання фінансової діяльності є однією з форм державного управління економікою.
Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування базується на відповідних принципах - основоположних правилах і вимогах, які відображають її найсуттєвіші особливості та цілеспрямованість, а основний зміст їх визначається Конституцією України та нормами права, що безпосередньо регламентують цю діяльність.
Особливості фінансової діяльності держави:
1. міжгалузевий характер;
2. суб’єкти фінансової діяльності держави – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
3. поєднання імперативних та диспозитивних методів управління.
Фінансова діяльність держави значною мірою врегульована на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються:
- Державний бюджет України і бюджетна система України;
- система оподаткування, податки і збори;
- засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;
- статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;
- порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;
- порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.
Вивчаючи моделі фінансових відносин у суспільстві слід звернути увагу на те, що основою побудови фінансової моделі суспільства є роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:
-
за послідовністю розподілу ВВП;
-
за рівнем державної централізації ВВП.
За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі – ринкової й адміністративної економіки.
За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі: американську, західноєвропейську та скандинавську. Слід детально охарактеризувати кожну модель і визначити їх характерні риси.
