5. Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів

Субординований кредит — це кредит, за котрим передбачено, що в разі ліквідації позичальника, сплата цього кредиту буде проводитися в останню чергу серед інших кредиторів, тобто після того як будуть задоволені вимоги усіх інших кредиторів, але до задоволення вимог акціонерів.

Субординований кредит, якщо він не оформлений у вигляді боргових цінних паперів, обліковується як звичайний довгостроковий інвестиційний кредит, але він має певні особливості. Виплата процентів за таким кредитом може бути призупинена (якщо це зазначено в угоді) у разі:

• введення режиму санації позичальника;

• відсутності позитивного фінансового результату у позичальника за відповідний період;

• за ініціативою позичальника.

Такі кредити, як правило, є довгостроковими або не мають визначеного строку (безстрокові).

Процентна ставка за субординованими кредитами може бути фіксованою або плаваючою (в тому числі змішана, частина якої залежить від прибутку, а решта — фіксована).

Видача, погашення та нарахування процентів за субординованими кредитами обліковуються аналогічно методам обліку інших кредитів.

Якщо процентна ставка за кредитом складається з фіксованої та плаваючої частини, то процентні платежі за фіксованою ставкою нараховуються у звичайному порядку безперервно; частина процентних платежів за субординованим кредитом, що залежить від результатів діяльності позичальника, нараховується лише в разі отримання відповідних підтверджуючих документів (наприклад, річного звіту, затвердженого зборами акціонерів).

Видача кредиту:

Д-т 1524 (2074) на суму основного боргу

К-т 2600 (1200) на суму основного боргу.

Нарахування процентів:

Д-т 2078 на суму процентів

К-т 6017 (6027) на суму процентів.

Отримання процентів:

Д-т 2600 (1200) на суму процентів

К-т 2078 на суму процентів.

Операції банків з векселями можна поділити на кредитні та депозитні.

До кредитних операцій банків відносяться операції з дисконтування векселів, форфейтингові операції з надання ломбардних кредитів під заставу векселів.

До позабалансових кредитних операцій, які здійснюються банком, належать операції з надання акцептів, авалювання та індосамент векселів.

Через особливий характер вексельного права вексельний кредит має деякі відмінності від звичайних кредитів:

• особа, яка отримує кредит — пред’явник векселя та особа, яка погашає кредит — платник за векселем є різними особами;

• відповідальність за погашення вексельного кредиту несуть разом пред’явник векселя і платник за векселем;

Вексельний кредит погашається в точно встановлений термін — строк платежу за векселем — є одноразовим платежем.

Врахування банком векселів, що пред’являються клієнтом-векселедержателем, здійснюється в межах певної суми. Розмір цієї суми визначається розміром кредитної лінії, яку банк відкриває клієнтові. При укладенні угоди на відкриття кредитної лінії банк відображає її позабалансом таким бухгалтерським проведенням:

Д-т 9129 Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам

К-т 9900 Контррахунок.

За відсутністю будь-яких претензій до векселя, банк оплачує вексель і перераховує відповідну суму клієнту, який подав вексель для врахування. При цьому здійснюється бухгалтерське проведення:

Д-т 2020 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями — на суму номінальної вартості векселя

К-т 2600, 1200 Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок банку — на суму номінальної вартості векселя за вирахуванням суми дисконту

К-т 2026 Неамортизований дисконт за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності — на суму дисконту.

Під час надходження коштів в оплату векселя банк спрямовує їх на погашення кредиту:

Д-т 2600 Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок банку

К-т 2020 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями.