3.3.Розрахунок норм застосовуваних добрив

При урожайності 60 ц/га зерна Озима пшениця виносить 120-180 кг/га азоту; 42-90 кг/га фосфору та 120-180 кг/га калію. Повне забезпечення Озима пшениця основними елементами живлення є основною передумовою одержання високих та стабільних урожаїв.

Мінеральні і органічні добрива під озимий ячмінь вносять з розрахунку на запрограмований врожай з урахуванням родючості ґрунту. На кислих ґрунтах вносять вапняне, доломітове, крейдяне борошно або дефекат, а на засолених — гіпс машинами КСА-3, АРУП-8, РУМ-8, ІРМГ-4 та ін.

Одночасне внесення органічних добрив з меліорантами — досить ефективний захід. Калійні і фосфорні добрива краще вносити під. оранку або локально до сівби чи при осінньому підживленні, а азотні — під час весняно-літніх підживлень. Восени їх застосовують лише при загрозі азотного голодування рослин після непарових попередників.

Внесення надмірної кількості азотних добрив восени спричинює переростання, надмірне кущення рослин. При цьому рослини перших строків сівби можуть перейти до третього етапу органогенезу і втратити зимостійкість, уражуватись сніговою пліснявою, а навесні стати схильними до ураження хворобами і раннього вилягання. Все це спричинить застосування екологічно небажаних хімічних засобів боротьби з хворобами і ретардантів проти вилягання. Крім того все це збільшить і витрати сукупної енергії в системі технології вирощування на 8—12 %. Надмірне азотне живлення сприяє також забур'яненню посівів, що, в свою чергу, зумовлює потребу внесення гербіцидів. Несприятливий екологічний вплив надмірних до азотних добрив проявляється і в тому, що легкорухомі форми мінерального азоту під дією опадів вимиваються в більш глибокі шари ґрунту (Галюк М. Ф., 1985; Федосеев А. П.; 1979). При висхідних токах ґрунтових вод частина їх повертається в зону розміщення кореневих систем, а решта втрачається, забруднюючи ґрунтові води.

Отже, з метою оптимізації мінерального живлення на кожному полі сівозміни перед висіванням озимого ячменю треба провести аналіз ґрунту на вміст елементів живлення і уточнити доцільність допосівного внесення азотних добрив.

При весняному відновленні вегетації Озима пшениця споживає найбільше азоту після несприятливих умов зимівлі. Нестача його в цей період, особливо на третьому етапі органогенезу, обмежує закладання колосків у колосі. На посівах ячменю пізніших строків; сівби, а також після непарових попередників дефіцит азоту в цей період негативно позначається на виживанні рослин і стебел та густоті продуктивного стеблостою.

Для визначення норм добрив для підживлення ячменю існує кілька методик. Більшість дослідників вважають, що найбільш інформативним показником забезпечення ґрунту азотом є вміст його у формі нітратних або амонійних сполук на час відновлення весняної вегетації. Найбільше практичне значення має методика розрахунку норм азотних добрив для підживлення посівів навесні як різниці між нормативною витратою азоту та валовим запасом мінеральних форм його в шарі ґрунту 0—40 см на початку весняного відростання. Наприклад, при плановому врожаї 75 ц/га зерна з ґрунту буде винесено близько 220 кг азоту. Валовий запас мінерального азоту в шарі ґрунту 0—40 см становить 130 кг/га. Різниця між нормативною потребою і валовим запасом азоту в ґрунті і є нормою підживлення для озимої пшениці, тобто становить 90 кг/га. Підживлення Озима пшениця починають при відновленні вегетації (другий етап органогенезу) та при переході рослин до третього етапу органогенезу. Для рівномірного підживлення застосовують розкидач НРУ-0,5, НРУ-0,6, а також зернотукові сівалки (за методом О. Г. Бузницького). При першому підживленні вносять 30—60 кг/га азоту залежно від кількості стебел, рослин, їх стану і часу відновлення весняної вегетації.

Вміст азоту в листостебловій масі у процесі вегетації рослин зменшується і на період виколошування вони можуть відчувати його нестачу. Азотні добрива (карбамід), внесені в цей період, сприяють кращому виповненню зерна і значному підвищенню його якості.

Орієнтовна загальна норма азотних добрив під озимий ячмінь така: після багаторічних трав на один укіс, однорічних трав і гороху — 60—90 кг/га, після кукурудзи на силос та інших непарових попередників — 90—120 кг/га діючої речовини. Збільшення норми внесення азотних добрив не підвищує врожайності ячменю і може знизити окупність добрив зерном і білком, що, в свою чергу, знизить, коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування ячменю.

Максимально допустимою нормою азотних добрив під озимий ячмінь на чорноземах Лісостепу України слід вважати 140 кг/га, на Поліссі і в західних районах вона може бути дещо більшою, в Степу — меншою.

Оптимізація мінерального живлення сприяє підвищенню врожайності і якості врожаю, економічної і біоенергетичної ефективності Озима пшениця . Останнє визначає ощадність і ефективність використання енергоресурсів у технології вирощування культури.

Таблиця 4

Розрахунок норм мінеральних добрив під запланований рівень врожайності (балансово-розрахунковий метод)

№ з/п	Показники	Елементи
		N	Р205	К 2 О
1	Планова урожайність, ц/га	77
2	Винос елементів живлення з урожаєм на 1 ц основної продукції, кг	3,2	1,1	2,6
2а	Винос елементів живлення з урожаєм на 1га (розрахувати)	246,4	84,7	200,2
3	Міститься в орному шарі ґрунту, мг на 1 кг (з довідника)	330	280	660
За	Міститься в орному шарі ґрунту, кг/га (розрахувати)	250	250	200
4	Коефіцієнт використання поживних речовин із ґрунту (дод. 3)	0,30	0,15	0,30
5	Буде використано поживних речовин з ґрунту, кг/га (розрахувати)	75	37,5	60
6	Планується внести органічних добрив у фізичній вазі, т/га (за довідниками)	-	-	-
7	Вміст поживних речовин в 1 т органічних добрив, кг (дод. 4)	-	-	-
8	Буде внесено поживних речовин з органічними добривами, кг/га (розрахувати)	-	-	-
9	Коефіцієнт використання поживних речовий з органічних добрив (дод. 4)	-	-	-
10	Буде використано поживних речовин з органічних добрив, кг/га (розрахувати)	-	-	-
11	Потрібно внести мінеральних добрив, кг/га в діючій речовині (д. р.) (розрахувати)	171,4	47,2	140,2
12	Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив	0,60	0,20	0,60
13	Необхідно внести мінеральних добрив з урахуванням коефіцієнтів використання, кг/га в д.р. (розрахувати)	285	235	233

N ₂₈₅ P ₂₃₅ K ₂₃₃

Таблиця 5

Система застосування добрив під озиму пшеницю

удобрення	Форма добрива	Доза внесення, кг/га	Строки внесення	Спосіб внесення	Марка с.-г. машин
основне	Суперфосфат простий	P 235 14,6 ц/га	Восени перед основним обробітком ґрунту	Розкидний по поверхні ґрунту	НРУ-0,5
	Калійна сіль	K 233 5,8 ц/га	Восени перед основним обробітком ґрунту	Розкидний по поверхні ґрунту	НРУ-0,5
передпосівне	Аміачна селітра	N 100 2,9ц/га	Під передпосівну культивацію	Розкидний по поверхні ґрунту	НРУ-0,5
підживлення	Аміачна селітра	N 140 4,0 ц/га	При відновленні вегетації	Розкидний по поверхні ґрунту	НРУ-0,5
підживлення	Аміачна селітра	N 45 1,3 ц/га	В період стеблування	Розкидний по поверхні ґрунту	НРУ-0,5

Провівши розрахунок в таблиці, можна зробити такий висновок, що при запланованій урожайності 77 ц/га нам потрібно внести мінеральних добрив у такій кількості: N ₂₈₅ P ₂₃₅ K ₂₃₃