- •Залежно від джерел формування, фінансові ресурси поділяються на: Державні і місцеві. Централізовані і децентралізовані. Внутрішні і зовнішні. Власні і позичені. За етапами формування:
- •2. Форми фінансування підприємств
- •4) Оренда основних фондів (лізинг)
- •5) Комерційний кредит
- •3. Нематеріальні активи
- •4. Інформаційний продукт
- •5. Оцінювання вартості
4) Оренда основних фондів (лізинг)
Лізинг в перекладі з англійської - це оренда. Але в підприємницькій діяльності під лізингом розуміють довготермінову оренду основних фондів з можливим подальшим викупом майна орендатором по залишковій вартості.
Лізинг - це також фінансова операція. По суті це цільовий кредит, який бере в банку під закупку обладнання спеціалізована лізингова компанія. Вона таки може здавати викуплене обладнання підприємству в оренду при умові повернення підприємством кредиту, виплати відсотків і комісійних.
Отже лізинг - це довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення.
Лізинг - є способом фінансування інвестицій і активізації збуту. Лізинг передбачає збереження прав власності на товар за орендодавцем. Здійснюючи лізингові операції, орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні фонди і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди.
У межах довготермінової оренди розрізняють дві форми лізингу фінансовий та оперативний. Фінансовий лізинг полягає у тому, що за час дії лізингової угоди орендатор виплачує орендодавцеві всю суму амортизації орендованого майна. Після закінчення такої угоди орендатор може:
1) вернути об'єкт лізингу орендодавачу;
2) укласти новий контракт на оренду;
3) викупити об'єкт лізингу за залишковою вартістю.
Об'єктами фінансового лізингу є переважно виробничі будівлі та споруди.
5) Комерційний кредит
Одним із найзручніших способів фінансування для багатьох підприємств є комерційний кредит.
Комерційний кредит - це одна з найперших форм кредитних відносин в економці, саме він породив вексельний обіг і тим самим сприяв розвитку безготівкового грошового обігу.
Основна мета комерційного кредиту - прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.
Комерційний кредит - це відповідна угода між двома підприємствами - продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником).
Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що визначає фінансові зобов'язання позичальника стосовно кредитора.
Комерційний кредит належать до короткотермінових кредитів, на вартість якого впливають два фактори:
- знижка при паданні комерційного кредиту,
- термін оплати комерційного кредиту;
Знижку надають покупцеві, якщо вій повертає кредит у певний термін.
3. Нематеріальні активи
підприємства
Нематеріальні активи - активи, які не мають фізичної дотикової форми, наприклад, захист, забезпечений страховкою, або ціна фірми.
Нематеріальний актив відображають у балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначено.
Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду, в якому їх здійснено:
витрати на дослідження, витрати на підготовку і перепідготовку кадрів, витрати на рекламу і просування продукції на ринку, витрати на створення, реорганізацію та переміщенння підприємства або його частини, витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, придатного для використання.
Первісну вартість нематеріальних активів збільшують на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей і терміну використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.
