- •Тематичний план спецкурсу
- •Розділ 1. Кримінальна відповідальність як засіб протидії злочинності
- •1.1 Протидія злочинності та місце кримінальної відповідальності у її здійсненні
- •1.1.1 Загально-соціальна та спеціальна протидія злочинності
- •1.1.2 Механізм спеціальної протидії злочинності: а) кримінально-правове реагування на вчинення злочину (кримінально-правовий вплив на суб’єктів злочину); б) запобігання злочинів
- •1.2 Проблемні аспекти соціально-правової характеристики кримінальної відповідальності
- •1.2.1 Проблемні питання доктринального та законодавчого визначення кримінальної відповідальності
- •1.2.2 Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •1. 2.3 Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими засобами кримінально-правового реагування на злочинне діяння
- •1.2.4 Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі ) кримінальної відповідальності
- •1.3 Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •1.3.1 Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.2 Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.3 Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні.
- •1.4 Підстава й умови настання кримінальної відповідальності та форми її існування
- •Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •1.5 Умови настання кримінальної відповідальності.
- •1.6 Форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.1 Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.2 Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •Розділ 2. Покарання та його призначення
- •2.1 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики покарання.
- •2.1.1 Правова природа покарання та проблема визначення його сутності і змісту.
- •2.1.2 Проблема визначення мети покарання.
- •2.2 Система покарань за кк України
- •Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації.
- •2.3.1 Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •2.3.2 Принципи призначення покарання
- •2.3.3 Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
- •2.4 Призначення покарання за незакінчений злочин
- •2.4.1 Значення стадій вчинення злочину для визначення кримінальної відповідальності та покарання
- •2. 4. 2 Підстава та межі кримінальної відповідальності за готування до злочину та замах на його вчинення
- •Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті
- •2.5 Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •2.6 Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •2.7 Призначення покарання при множинності злочинів
- •2.7.1 Проблемні аспекти кримінальної відповідальності при множинності злочинів
- •2.7.2 Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •2.7. 3 Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Розділ 3. Звільнення від покарання та від його відбування.
- •3.1 Проблемні аспекти загальної характеристики звільнення від покарання та схожих із ним проявів кримінальної відповідальності, передбачених розділом хіі Загальної частини кк України
- •3.1.1 Поняття і кримінально-правова природа звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення;
- •3.1.2 Правова природа заміни покарання більш м’яким та зниження межі покарання ( пом’якшення покарання).
- •3.2 Звільнення від покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3. 2.1 Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк)
- •3.2.2 Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – (ч. 5 ст. 74 кк, ст. 49 кк )
- •3.2.3 Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •3.3 Корегування (зміна) призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3.3.1 Заміна призначеного покарання більш м’яким, здійснювана без актів амністії чи помилування
- •3.3.2 Зниження межі призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування (ч. 3 ст. 74 кк).
- •3.4 Звільнення від покарання та корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії та помилування
- •3.4.1 Звільнення від покарання на підставі акту амністії.
- •3.4.2 Корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії чи помилування.
- •3.5 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.1 Поняття та кримінально-правова природа звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.2 Загальний юридичний склад та порядок здійснення звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6 Види звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.1 Критерії поділу звільнення від відбування призначеного покарання на види
- •3.6.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від відбування призначеного покарання.
- •3.6.2.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •3.6.2.3 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •3.6.2.4 Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.2.5 Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •3.6.2.6 Звільнення від відбування покарання за хворобою
- •3.6.2.7 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку з амністією
- •3.6.2.8 Дискусійні аспекти щодо можливості інших видів звільнення від відбування призначеного покарання
- •Розділ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності (відмова від її застосування)
- •4.1 Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.1.2 Класифікація проявів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •4.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.2.1 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •4.2.2 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •4.2.3 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •4.2.5 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •4. 3 Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя
- •3.2 Проблемні аспекти прокурорської діяльності у сфері звільнення від кримінальної відповідальності та впровадження відновного правосуддя
- •Розділ 5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та їх звільнення від неї
- •5.1 Особливості покарання неповнолітніх та його призначення
- •5.2 Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •5.3 Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
3.3.2 Зниження межі призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування (ч. 3 ст. 74 кк).
Окремим випадком корегування призначеного покарання є пом’якшення покарання. Про його наявність свідчить ч. 3 ст. 74 КК, відповідно до якої призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м’який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК. Зазначена норма розрахована на усунення деяких „побічних результатів” динаміки законів про кримінальну відповідальність, зокрема, різниці в санкціях нового та попереднього законів.
Як слушно зауважує проф. Пінаєв А.О., оскільки пом’якшення покарання здійснюється в межах одного й того ж виду покарання, таке пом’якшення не можна вважати заміною одного покарання іншим. Не слід відносити пом’якшення покарання й до числа випадків звільнення від відбування призначеного покарання, оскільки звільнення не передбачає продовження покарання. Пом’якшення ж покарання, є як раз продовженням покарання але в більш м’якій його формі. Звідси й назва – по’якшення покарання. Не випадково в ч. 3 ст. 74 КК йдеться про зниження міри покарання. Якби все зводилось лише до зниження цієї міри, зазначене явище можна було б так і називати „зниження міри призначеного покарання”. Але далі у ч. 3 ст. 74 КК йдеться про випадки, коли новим законом встановлюється інший, більш м’який вид покарання, до якого обов’язково слід перейти, оскільки, як відомо, закон, що пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі (ч. 1 ст. 5 КК). Отже, пом’якшення призначеного покарання доцільно визнавати різновидом його корегування або, що одне й те його зміни.
Передумовою пом’якшення покарання є засудження особи за вчинення злочину до певного покарання. Підставою такого пом’якшення є зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
Пом’якшення покарання, за наявності зазначених передумови та підстави, є безумовним, у тому сенсі, що жодних додаткових обставин для його застосування, окрім названих вище, закон не висуває. Воно, також, є обов’язковим, а не факультативним.
3.4 Звільнення від покарання та корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії та помилування
3.4.1 Звільнення від покарання на підставі акту амністії.
Здійснення цього звільнення регламентується статтями 85 та 86 КК, а також Законом України «Про застосування амністії в Україні». Під звільненням від покарання у зв'язку з амністією слід розуміти відмову держави від застосування до засудженої особи, яка вчинила злочин, будь-якого обмеження або позбавлення її законних прав чи можливостей, реалізовану на підставі окремого закону про амністію. Іншими словами, це – винесення вироку без призначення покарання, але обумовлене не нормами, визначеними КК України, а так би мовити, „з ініціативи” вищого законодавчого органу держави – Верховної Ради України, проголошеної в окремому законі про амністію з нагоди певної події. В цьому й полягає кримінально-правова природа цього феномену.
Відповідно до ч. З ст. 92 Конституції України амністія оголошується законом України. Особливістю законів про амністію є те, що вони приймаються виключно Верховною Радою України і не можуть бути прийняті всеукраїнським референдумом (ст. 74 Конституції України), а сама Верховна Рада України може приймати їх не частіше одного разу протягом календарного року (ст. 6 Закону «Про застосування амністії в Україні»).
Передумовою звільнення від покарання у зв'язку з амністією є засудження особи за вчинення злочину. Підставою такого звільнення від покарання є набуття чинності черговим Законом України про амністію, у зв’язку з певною подією в житті українського суспільства.
Закони про амністію можуть передбачати додаткові категорії осіб, до яких не застосовується амністія, доповнюючи перелік тих категорій, які визначено ч. 1 ст. З Закону «Про застосування амністії в Україні», за якою застосування амністії не допускається: до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі; до осіб, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів; до осіб, яких засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах тощо.
Інколи закони про амністію визначають лише ті категорії осіб, до яких вона застосовується, або ж пов'язують застосування амністії із засудженням особи лише до певного виду покарання чи з відбуттям особою певної частини призначеного їй покарання. Крім того, у випадках, спеціально передбачених у законі про амністію, передумову звільнення особи від покарання може бути доповнено вимогами щодо її поведінки під час відбування покарання.
Додаткових умов звільнення від покарання у зв'язку з амністією законодавством України не передбачено. Жодні спеціальні вимоги до поведінки осіб, звільнених від покарання за амністією, в залежність від виконання яких ставилася б остаточність такого звільнення, не встановлено. Отже таке звільнення є безумовним.
Оскільки суд зобов'язаний звільнити від покарання кожну особу, на яку поширюється дія закону про амністію, таке звільнення від покарання фактично є обов'язковим, а не факультативним, хоча в ч. 2 ст. 86 КК і вжито термін „можуть...”. Його слід розуміти, як визначення альтернативи: особи „можуть” бути звільнені або від кримінальної відповідальності, або від покарання.
Кримінально-правові наслідки звільнення від покарання у зв'язку з амністією є виключно сприятливими для особи: вона не відбуває жодного покарання. Кримінальна відповідальність особи за вчинений злочин полягає лише в засудженні такої особи та її злочинного вчинку, тобто в негативній їх оцінці з боку суду.
Стосовно корегування призначеного покарання на підставі актів амністії чи помилування слід зазначити, що його можливість прямо передбачена статтею 85 КК, в якій говориться, що актом амністії та помилування „засудженому може бути замінено покарання або не відбута його частина більш м’яким покаранням”, а також ч. 3 ст. 86 КК, відповідно до якої „ законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його на відбутої частини більш м’яким покаранням”.
Передумовою корегування призначеного покарання у формі заміни не відбутої його частини більш м'яким є фактичне відбування засудженою особою основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі. Особа, яка відбуває інший вид основного покарання, не підлягає звільненню від його подальшого відбування шляхом заміни його не відбутої частини іншим.
Крім того, у разі заміни не відбутої частини основного покарання більш м'яким, актом амністії засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання, але, мабуть не від будь-якого, а лише у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Таке рішення витікає з того, що відповідно до ч. 2 ст. 82 КК лише цей один вид додаткового покарання можна замінюватися на більш м’який. Для забезпечення однакового застосування закону при об’явленні амністії слід дотримуватися зазначеного у цій нормі правила.