- •Тематичний план спецкурсу
- •Розділ 1. Кримінальна відповідальність як засіб протидії злочинності
- •1.1 Протидія злочинності та місце кримінальної відповідальності у її здійсненні
- •1.1.1 Загально-соціальна та спеціальна протидія злочинності
- •1.1.2 Механізм спеціальної протидії злочинності: а) кримінально-правове реагування на вчинення злочину (кримінально-правовий вплив на суб’єктів злочину); б) запобігання злочинів
- •1.2 Проблемні аспекти соціально-правової характеристики кримінальної відповідальності
- •1.2.1 Проблемні питання доктринального та законодавчого визначення кримінальної відповідальності
- •1.2.2 Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •1. 2.3 Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими засобами кримінально-правового реагування на злочинне діяння
- •1.2.4 Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі ) кримінальної відповідальності
- •1.3 Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •1.3.1 Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.2 Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.3 Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні.
- •1.4 Підстава й умови настання кримінальної відповідальності та форми її існування
- •Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •1.5 Умови настання кримінальної відповідальності.
- •1.6 Форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.1 Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.2 Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •Розділ 2. Покарання та його призначення
- •2.1 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики покарання.
- •2.1.1 Правова природа покарання та проблема визначення його сутності і змісту.
- •2.1.2 Проблема визначення мети покарання.
- •2.2 Система покарань за кк України
- •Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації.
- •2.3.1 Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •2.3.2 Принципи призначення покарання
- •2.3.3 Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
- •2.4 Призначення покарання за незакінчений злочин
- •2.4.1 Значення стадій вчинення злочину для визначення кримінальної відповідальності та покарання
- •2. 4. 2 Підстава та межі кримінальної відповідальності за готування до злочину та замах на його вчинення
- •Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті
- •2.5 Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •2.6 Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •2.7 Призначення покарання при множинності злочинів
- •2.7.1 Проблемні аспекти кримінальної відповідальності при множинності злочинів
- •2.7.2 Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •2.7. 3 Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Розділ 3. Звільнення від покарання та від його відбування.
- •3.1 Проблемні аспекти загальної характеристики звільнення від покарання та схожих із ним проявів кримінальної відповідальності, передбачених розділом хіі Загальної частини кк України
- •3.1.1 Поняття і кримінально-правова природа звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення;
- •3.1.2 Правова природа заміни покарання більш м’яким та зниження межі покарання ( пом’якшення покарання).
- •3.2 Звільнення від покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3. 2.1 Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк)
- •3.2.2 Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – (ч. 5 ст. 74 кк, ст. 49 кк )
- •3.2.3 Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •3.3 Корегування (зміна) призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3.3.1 Заміна призначеного покарання більш м’яким, здійснювана без актів амністії чи помилування
- •3.3.2 Зниження межі призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування (ч. 3 ст. 74 кк).
- •3.4 Звільнення від покарання та корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії та помилування
- •3.4.1 Звільнення від покарання на підставі акту амністії.
- •3.4.2 Корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії чи помилування.
- •3.5 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.1 Поняття та кримінально-правова природа звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.2 Загальний юридичний склад та порядок здійснення звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6 Види звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.1 Критерії поділу звільнення від відбування призначеного покарання на види
- •3.6.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від відбування призначеного покарання.
- •3.6.2.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •3.6.2.3 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •3.6.2.4 Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.2.5 Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •3.6.2.6 Звільнення від відбування покарання за хворобою
- •3.6.2.7 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку з амністією
- •3.6.2.8 Дискусійні аспекти щодо можливості інших видів звільнення від відбування призначеного покарання
- •Розділ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності (відмова від її застосування)
- •4.1 Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.1.2 Класифікація проявів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •4.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.2.1 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •4.2.2 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •4.2.3 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •4.2.5 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •4. 3 Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя
- •3.2 Проблемні аспекти прокурорської діяльності у сфері звільнення від кримінальної відповідальності та впровадження відновного правосуддя
- •Розділ 5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та їх звільнення від неї
- •5.1 Особливості покарання неповнолітніх та його призначення
- •5.2 Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •5.3 Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
4.1.2 Класифікація проявів звільнення від кримінальної відповідальності.
Проблема класифікації проявів звільнення від кримінальної відповідальності знаходиться в стадії вивчення. КК передбачає звільнення від кримінальної відповідальності як в Загальній частині - розділ IX КК «Звільнення від кримінальної відповідальності» та низка інших її положень - так й у деяких статтях Особливої частини КК (наприклад, звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду — ч. 2 ст. 111, шпигунство — ч. 2 ст. 114, ухилення від сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів — ч. 4 ст. 212, участь у злочинній організації —ч. 2 ст. 255 та ін.).
Передбачені законом види звільнення від кримінальної відповідальності можуть бути розділені на групи за різними підставами. Так, залежно від того, правом чи обов'язком суду є звільнення особи від кримінальної відповідальності, виділяють два види такого звільнення: обов'язкове та необов'язкове (факультативне). Факультативним є звільнення, передбачене ст. 47 КК (передача на поруки), ст. 48 КК (зміна обстановки) та ч. 1 ст. 97 КК (звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру). Це означає, що за наявності передумов і підстав, передбачених зазначеними статтями, суд має право, але не зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності. В усіх інших випадках вимога закону про звільнення від кримінальної відповідальності є імперативною, тобто зобов'язуючою суд звільнити особу від кримінальної відповідальності (наприклад, при дійовому каятті або примиренні з потерпілим, а також після закінчення строків давності і при спеціальних видах звільнення, передбачених в Особливій частині КК).
Звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути безумовним та умовним. Безумовне звільнення означає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності остаточно, безповоротно, незалежно від наступної поведінки особи після набрання законної сили рішенням суду про її звільнення. З цього погляду всі види звільнення від кримінальної відповідальності є безумовними, крім двох, а саме: звільнення від кримінальної відповідальності 1) з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації (ст. 47 КК) та 2) неповнолітнього із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 97 КК). У цих випадках особа звільняється від кримінальної відповідальності під умовою, що протягом певного строку вона поводитиметься певним чином. У противному разі вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.
Залежно від того, на підставі якого правового акта здійснюється звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють звільнення: 1) у випадках, передбачених КК; 2) на підставі Закону України про амністію; 3) на підставі Указу Президента України про помилування. Нарешті, залежно від того, де в КК передбачено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, виділяють звільнення, передбачені: 1) у Загальній частині (Загальне звільнення) та 2) в Особливій частині КК (Спеціальне звільнення).
Питання застосування КК щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності детально роз'ясняються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (далі — постанова від 23 грудня 2005 р. № 12).
Кожен вид звільнення від кримінальної відповідальності характеризується притаманним лише йому юридичним складом такого звільнення, який включає до себе передумовою, підставу та умови звільнення. Тому кожен вид застосовується самостійно і не може замінити один одного або поєднуватися з іншим.