- •Тематичний план спецкурсу
- •Розділ 1. Кримінальна відповідальність як засіб протидії злочинності
- •1.1 Протидія злочинності та місце кримінальної відповідальності у її здійсненні
- •1.1.1 Загально-соціальна та спеціальна протидія злочинності
- •1.1.2 Механізм спеціальної протидії злочинності: а) кримінально-правове реагування на вчинення злочину (кримінально-правовий вплив на суб’єктів злочину); б) запобігання злочинів
- •1.2 Проблемні аспекти соціально-правової характеристики кримінальної відповідальності
- •1.2.1 Проблемні питання доктринального та законодавчого визначення кримінальної відповідальності
- •1.2.2 Позитивна та ретроспективна кримінальна відповідальність
- •1. 2.3 Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими засобами кримінально-правового реагування на злочинне діяння
- •1.2.4 Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі ) кримінальної відповідальності
- •1.3 Механізм застосування кримінальної відповідальності та роль прокуратури в його реалізації
- •1.3.1 Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.2 Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні.
- •1.3.3 Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні.
- •1.4 Підстава й умови настання кримінальної відповідальності та форми її існування
- •Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності
- •Склад злочину та його кримінально-правове значення
- •1.5 Умови настання кримінальної відповідальності.
- •1.6 Форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.1 Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності.
- •1.6.2 Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності в контексті реформування кримінальної юстиції в Україні
- •Розділ 2. Покарання та його призначення
- •2.1 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики покарання.
- •2.1.1 Правова природа покарання та проблема визначення його сутності і змісту.
- •2.1.2 Проблема визначення мети покарання.
- •2.2 Система покарань за кк України
- •Проблемні аспекти визначення основних і додаткових покарань та перспективи їх законодавчої оптимізації.
- •2.3.1 Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання
- •2.3.2 Принципи призначення покарання
- •2.3.3 Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
- •2.4 Призначення покарання за незакінчений злочин
- •2.4.1 Значення стадій вчинення злочину для визначення кримінальної відповідальності та покарання
- •2. 4. 2 Підстава та межі кримінальної відповідальності за готування до злочину та замах на його вчинення
- •Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті
- •2.5 Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •2.6 Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання
- •2.7 Призначення покарання при множинності злочинів
- •2.7.1 Проблемні аспекти кримінальної відповідальності при множинності злочинів
- •2.7.2 Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •2.7. 3 Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Розділ 3. Звільнення від покарання та від його відбування.
- •3.1 Проблемні аспекти загальної характеристики звільнення від покарання та схожих із ним проявів кримінальної відповідальності, передбачених розділом хіі Загальної частини кк України
- •3.1.1 Поняття і кримінально-правова природа звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення;
- •3.1.2 Правова природа заміни покарання більш м’яким та зниження межі покарання ( пом’якшення покарання).
- •3.2 Звільнення від покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3. 2.1 Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 кк)
- •3.2.2 Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – (ч. 5 ст. 74 кк, ст. 49 кк )
- •3.2.3 Звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 кк України)
- •3.3 Корегування (зміна) призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування
- •3.3.1 Заміна призначеного покарання більш м’яким, здійснювана без актів амністії чи помилування
- •3.3.2 Зниження межі призначеного покарання, здійснюване без актів амністії чи помилування (ч. 3 ст. 74 кк).
- •3.4 Звільнення від покарання та корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії та помилування
- •3.4.1 Звільнення від покарання на підставі акту амністії.
- •3.4.2 Корегування (зміна) покарання на підставі актів амністії чи помилування.
- •3.5 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.1 Поняття та кримінально-правова природа звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.5.2 Загальний юридичний склад та порядок здійснення звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6 Види звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.1 Критерії поділу звільнення від відбування призначеного покарання на види
- •3.6.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від відбування призначеного покарання.
- •3.6.2.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •3.6.2.3 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •3.6.2.4 Умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання
- •3.6.2.5 Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •3.6.2.6 Звільнення від відбування покарання за хворобою
- •3.6.2.7 Звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку з амністією
- •3.6.2.8 Дискусійні аспекти щодо можливості інших видів звільнення від відбування призначеного покарання
- •Розділ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності (відмова від її застосування)
- •4.1 Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.1.2 Класифікація проявів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •4.2 Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності
- •4.2.1 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •4.2.2 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту
- •4.2.3 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •4.2.5 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •4. 3 Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя
- •3.2 Проблемні аспекти прокурорської діяльності у сфері звільнення від кримінальної відповідальності та впровадження відновного правосуддя
- •Розділ 5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та їх звільнення від неї
- •5.1 Особливості покарання неповнолітніх та його призначення
- •5.2 Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •5.3 Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
3.1.2 Правова природа заміни покарання більш м’яким та зниження межі покарання ( пом’якшення покарання).
Крім звільнення від покарання, положення розділу ХІІ Загальної частини КК України регламентують, також, підстави та загальний порядок здійснення двох видів своєрідного корегування призначеного судом покарання. Перший із них отримав у законі назву „заміна призначеного покарання більш м’яким” (ч. 5 ст. 80; ч. 1 ст. 82; ч. 4 ст. 49; ч. 1 ст. 72 КК), а другий – „зниження межі покарання” (ч. 3 ст. 74 КК).
Правову природу такого корегування покарання в теорії кримінального права до кінця поки що не з’ясовано. Часто його відносять до звільнення від покарання або від його відбування, що не відповідає кримінально-правовій природі цих двох самостійних форм кримінальної відповідальності.
Не усталеною є і назва другого різновиду такого корегування. Як зазначалося, у ч. 3 ст. 74 КК він отримав назву зниження межі призначеного покарання, а в ч. 1 ст. 74 КК йдеться про пом’якшення покарання. Остання назва цього явища використовується і в кримінально-правовій теорії. Нам більше імпонує його визначення як зниження межі, оскільки пом’якшення призначеного покарання є більш широким явищем, яким охоплюється і заміна покарання більш м’яким.
Щодо кримінально-правової природи заміни покарання та зниження його межі, слід зауважити, що, як справедливо зазначає професор О.О. Пінаєв, ні до звільнення від покарання та до звільнення від його відбування вони не відносяться. Існує, щоправда, й протилежна позиція, а саме – заміна покрання визнається формою звільнення від відбування першого, тобто того, яке було замінене, покарання (В.А. Ломако). Більш обгрунтованою є, на нашу думку, точка зору професора А.О. Пінаєва, оскільки при заміні покарання більш м’яким особа не звільняється ні від покарання, ні від його відбування. Тим самим вона не позбавляється можливості звільнитися від відбування нового покарання умовно-достроково (ч. 5 ст. 82 КК). Якщо ж визнавати заміну покарання звільненням від нього, то після такого звільнення природньо неможливе умовно-дострокове звільнення. Але ч. 5 ст. 82 КК умовно-дострокове звільнення від нового покарання дозволяє, що є свідченням того, що заміна покарання більш мяким не є звільненням від першого, більш жорсткого покарання.
Крім того, заміна призначеного покарання може здійснюватися не лише в напрямі його пом’якшення, але й навпаки – у напрямі його ужорсточення. Йдеться про наступні випадки, передбачені законом про кримінальну відповідальність: 1) заміна штрафу громадськими чи виправними роботами при неможливість його сплати (ч. 4 ст. 53 КК); 2) при призначенні за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків різнорідних покарань, в результаті чого менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий (ч. 1 ст. 72 КК). Це є ще одним аргументом проти визнання заміни звільненням від покарання. Отже, заміна покарання є самостійним по відношенню до звільнення від покарання чи звільнення від відбування призначеного покарання кримінально-правовим явищем. За своєю кримінально-правовою природою воно не може претендувати на статус самостійної форми кримінальної відповідальності. Оскільки і заміна покарання, і зниження його меж стосуються першої форми кримінальної відповідальності – покарання, їх слід розуміти як своєрідне урізноманітнення зовнішнього прояву саме цієї форми кримінальної відповідальності, а не третьої її форми (звільнення від відбування призначеного покарання), як пропонують деякі дослідники цієї проблематики. На підставі зазначеного, вбачається доцільним перенести відповідні кримінально-правові норми з розділу ХІІ Загальної частини КК України до її розділу ХІ «Призначення покарання» з можливим доповненням його назви терміном «корегування» чи «зміна» покарання. Це відповідало б дійсній природі зазначеного явища. Нинішнє його «місце знаходження» в тексті КК України не відповідає кримінально-правовій природі цього явища.
Отже, для визначення зазначеної особливості прояву покарання ми пропонуємо термін „корегування призначеного покарання”, або його „зміна” На наш погляд, така термінологія у найбільшій мірі відображає сутність ситуацій, про які йдеться у названих статтях КК: спочатку суд призначає покарання засудженому, а потім через певні обставини замінює його на менш суворе чи на більш суворе, або знижує межу призначеного покарання, тобто здійснює корекцію раніше прийнятого судового рішення стосовно виду чи міри покарання суб’єкту, який вчинив певний злочин.
Як і звільнення від покарання, корегування (зміна) покарання може здійснюватись не лише на підставах, визначених відповідними статтями КК України, а також на підставі Законів України про амністію та указів Президента України про помилування. Далі спочатку розглянемо звільнення від покарання та його корегування (зміна), що здійснюються судом виключно на підставі відповідних статей КК і не потребують видання спеціального закону чи президентського указу.