4. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання Формами поточного контролю знань для студентів заочної форми є

обов’язкові види робіт:

- виконання домашнього письмового завдання – контрольної роботи (оцінюється в діапазоні: 0-5 балів);

- самостійне опрацювання тем програми або окремих розділів (оцінюється в діапазоні: 0; 2; 4; 6 балів);

- виконання письмового модульного завдання (оцінюється в діапазоні 0-5 балів);

- виступи на семінарському занятті (за одне заняття – 2 бали);

вибіркові види робіт:

- індивідуальний захист письмового завдання (оцінюється в 2 бали);

- виступ з повідомленням на семінарському занятті (оцінюється в 2 бали)

За поточну успішність протягом семестру студенти заочної форми можуть набрати 20 балів.

Підсумковий іспит для студентів заочної форми навчання проводиться у письмовій формі за екзаменаційними білетами, що містять десять завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6;0 балів.Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.

В разі, коли відповіді студента оцінені нижче 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Переведення даних 100 бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу ЕСTS і здійснється за умовами, затвердженими в ухвалі Вченої ради «Про нову редакцію Порядку оцінювання знань студентів» від 28.05.2009 р.

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90 -100	5 (відмінно)	А
80 -89	4 (добре)	B
70 -79		С
66-69	3 (задовільно)	D
60-65		Е
21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
0-20	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивчення дисципліни	F

5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Домашні письмові завдання

Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з дисципліни «Історія українського суспільства».

1. Історичні та етнокультурні витоки східнослов’янської спільноти на території сучасної України.

2. Античні автори про початки праслов’янської історії. Праслов’яни за скіфо-сарматську добу та добу грецької колонізації.

3. Слов’янські племена на території України в V-VIII ст. н.е. Їх господарство, суспільний лад, релігійні вірування. Започаткування державності у слов’ян.

4. Заснування Києва. Князь Кий: міфологія чи реальність.

5. Освіта, наука, мистецтво Київської Русі.

6. Релігія і церква. Роль монастирів в політичному і суспільному житті Київської Русі.