План

Вступ

1. Історія комп’ютерної миші

2. Типи маніпуляторів

   1. Оптико-механічні маніпулятори

   2. Оптичні маніпулятори

3. Інтерфейси з’єднання маніпулятора з системою

0.3.1 Послідовний інтерфейс

0.3.2 Інтерфейс PS/2.

0.3.3 Інтерфейс USB

0.3.4 Безпровідний інтерфейс

0.4 Різновиди маніпуляторів

0.4.1 Трекбол

0.4.2Тачпад

0.4.3 Джойстик

0.4.4 Графічний планшет

0.4.5 Сенсорні панелі

Вступ

До маніпуляторів в першу чергу можна віднести такі периферійні пристрої як, миші, трекболи, джойстики та графічні планшети. Ці пристрої дозволяють значно спростити взаємодію оператора з різноманітними прикладними програмами.

0.1 Історія комп’ютерної миші

Перша «миша» була зконструйована у 1964 році руками аспіранта Біла Інгліша (англ. Bill English) під керівництвом власне винахідника та батька самої концепції Дугласа Карла Енгельбарта (англ. Douglas Carl Engelbart) у англ. Augmentation Research Center Стенфордського дослідного інституту (англ. Stanford Research Institute) у Менло-Парку, Каліфорнія. Пізніше Джеф Руліфсон (англ. Jeff Rulifson) покращив конструкцію та розробив програмне забезпечення. 9 грудня 1968 року Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував свій винахід на компютерній виставці Fall Joint в Сан-Франциско. Перша мишка доктора Енгельбарта було зроблена з дерева і в ній була тільки одна кнопка. Конструкція першої миші надана на рисунку 1.Однак ідея нового способу обробки текстових файлів, можливість виділити, скопіювати та вставити частини тексту за допомогою однієї руки лягла в основу багатьох сучасних технологій. Патент на нову мишку був отриманий 17 листопада 1970 року.

Доктор Енгельбарт отримав від працедавців $10 тис. доларів гонорару за свій винахід (вклав їх як перший внесок за власних заміський будиночок). Майже через 30 років, 10 квітня 1997 року Дуглас Енгельбарт отримав в Музеї американської історії Смітсонівського інституту в Вашингтоні Премію Лемельсона від Массачусетського технологічного інституту (англ. Massachusetts Institute of Technology)^[1]. 1 грудня 2000 року нагороджений Медаллю технологій (англ. National Medal of Technology) — визнаня від уряду США.

Серійне виробництво розпочалося в 1981 році, коли кнопку замінили на шаровий привід — коліщатко.

Першим комп'ютером, в комплект якого входила миша, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System представлений у 1981 році. Миша фірми Xerox мала три кнопки і коштувала $400 доларів США, відповідно $900 доларів у цінах 2007 року з урахуванням інфляції. У 1983 році фірма Apple випустила власну модель миші для комп'ютера Lisa, котра мала одну кнопку, вартість якої вдалося зменшити до $25 доларів. Широку популярність миша отримала завдяки використанню в комп'ютерах Apple Macintosh і пізніше в ОС Windows для IBM PC. Microsoft ввела підтримку маніпулятора в IBM PC ще у 1983 році, проте пізніше, ніж Apple, звернула увагу на можливості при роботі з віконним інтерфейсом.

Першу в світі оптичну мишу випустила у 1982 році фірма Mouse Systems, проте її оптика потребувала спеціального розкресленого планшету, що негативно відбилось на її вартості — $100 доларів США.

Рисунок 1 – Перша комп’ютерна мишка

0.2 Типи маніпуляторів

0.2.1 Механічні та оптико-механічні маніпулятори

Перші миші мали механічну конструкцію. У ній використовувався маленька кулька, що виступала через нижню поверхню пристрою й оберталася в міру його переміщення по поверхні. Перемикачі усередині миші визначали переміщення й напрямок руху кульки.

Кулька може обертатися в будь-якому напрямку, але визначаються тільки чотири напрямки. Це асоціюється з двома напрямками у двокоординатній системі. Переміщення в кожному з чотирьох напрямків вимірюється в сотих частках дюйма. Після проходження кулькою цієї відстані формується спеціальний сигнал для центрального блока. Ця куля опирається на два продовгуваті ролики, що притиснуті своїми площинами до сторін кулі та встановлені на одній вісі з двома датчиками положення. Вісі повертання роликів взаємно ортогональні. Датчики являють собою оптопари (світлодіод -фотодіод) і розміщуються по різні сторони спеціальних дисків з отворами. Послідовність, у якій освітлюються світлочутливі елементи, визначає напрямок переміщення миші, а частота імпульсів, що надходять від них - швидкість руху миші. Хороший механічний контакт з поверхнею забезпечується з використанням спеціального коврика, покритого гумою. Механічна миша може працювати практично на будь-якій поверхні. Однак набагато краще використовувати спеціальну підкладку (килимок), щоб мінімізувати або виключити проковзування кульки на гладкій поверхні столу. До мінусів механічних мишей можна віднести те, що для їх роботи потрібен якийсь простір для переміщення (зазвичай місця на робочих столах завжди не вистачає). А крім того, механічні частини часто ламаються. Миші можуть накопичувати бурду, що призводить до зменшення надійності їхнього функціонування, тому цей пристрій необхідно періодично чистити.

Рисунок 2 – Принцип дії механічної миші