23. Сьома божа заповідь

А. Хід катехези:

1. Вступна молитва:

Бог – це люблячий отець, Він прагне, щоб ми чинили завжди добро, а уникали зла. Отож як діти однієї сім’ї, довайте помолимося до нашого Небесного Отця: “Отче наш…”.

2. Повторення змісту розповіді за допомогою питань:

а) Пригадаймо зміст запису з попередньої катехези.

б) Пригадування змісту розповіді за допомогою запитань:

1. До чого покликав Бог чоловіка і жінку? – Бог покликав чоловіка і жінку до подружжя, до передання життя.

2. Що таке чистота? – Чистота – це Божий дар, це благодать.

3. Хто покликаний до чистоти? – До чистоти покликана кожна людина.

4. Як ми повинні піклуватися про чистоту?

в) Перевірка домашнього завдання.

3. Життєвий досвід:

Одного разу Саша їхав в автобусі до дому на канікули. В цей час автобус був переповнений людьми, які також поспішали до дому, щоб зустрітися з рідними. Вийшовши з автобуса, Саша вирішив подивитись котра година. Відкривши кишенню в сумці, він побачив, що і годинник, гроші і всі документи зникли.

Сергій, який украв все це, напочатку був дуже радий, що його ніхто не помітив, але побачивши документи, налякався і вирішив їх повернути. Він відчував неспокій від того, що тратив чужі гроші. В документах Сергій знайшов адресу хлопця, якого він обікрав. Набравшись сміливості він пішов до Сашка. Сергій жалів, що вчинив злочин тому сказав: “Сумління не давало мені спокою, тому віддаю тобі те, що забрав, а гроші, які я витратив я віддам коли буду мати. Обіцяю.

4. Запис теми: СЬОМА БОЖА ЗАПОВІДЬ

5. Розповідь про спасенне послання:

а) Всесвітнє призначення і приватна власність

Кожна людина повинна пам’ятати, що живе на землі не сама, навколо неї живуть і інші люди, які також мають право на використання матеріального добра для заспокоєння своїх земних потреб. Часто між людьми виникають непотрібні суперечки на цю тему. Для того Бог дав людям свої заповіді, щоб справедливо контролювати вчинки людини. В Божих заповідь існує спеціальна матеріальна чеснота – справедливість – віддавати кожній людині те, що їй належить, а вона має право користуватися цим так, як сама вирішить. В Святому Письмі читаємо слова Ісуса, що говорить про тих людея, які прив’язуються до матеріального багатства: “Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти” (Мк 10, 25). Людина повинна завжди уміти радіти з того що має, не прагнути за будь яку ціну добитися більшого. Божі заповіді дозволяють людині користуватися земними благодаттями і плодами з любов’ю та справедливістю. Людина повинна відноситися з повагою до своєї і чужої приватної власності. Людина призначена жити і мати все неолбхідне для свого існування, має право користуватись всім необхідним для свого розвитку і добра, але разом з цим вона повинна думати про добро інших людей.

б) Пошана добра іншої особи

Найбільше гріхів виникає з сьомої заповіді, яка забороняє брати або несправедливо затримувати добро ближнього, чим наносити йому моральний біль і терпіння. Пошана до іншої людини потребує здержаності, щоб виконувати права ближнього і віддавати те, що йому належить. Кожна людина повина шанувати власність другої особи, речі які позичає, має шанувати як свої власні. Заповідь забороняє красти, що є незаконним присвоєнням чужої особистості проти волі його власника. Кражі не має, якщо це було обговорено з власником. Любий спосіб брати і незаконно утримувати в себе те, що належить другому, являється гріхом проти сьомої заповіді. До цього також належить: обман у торгівлі, підвищення цін, спекуляція на свою вигоду, затримання чужих речей. Обіцянку потрібно виконувати. Договори цінити і добровільно виконувати. Якщо свідомо матеріально скривдили людину, то потрібно виплатити цій людині компенсацію за несправедливість. Ісус хвалить Закхея за його рішення: “Якщо когось обідив, - поверну вчетверо” (Лк 19, 9).

Сьома заповідь забороняє любі дії, які ведуть до приниження людської особистості.

в) Суспільна наука Церкви

Церква, черпаючи науку зі Святого Письма, проголошує Євангеліє, дає свідоцтво людині про її життя в спільноті, суспільстві. Також вчить як жити справедливо, по Божих законах.

Церква піклується про сторони спільного блага в тій мірі, в якій вони підкоряються вищому Благу.

Соціальна наука Церкви розвинулась у ХІХ ст. Соціальне навчання Церкви дає принципи мислення і формує критерії мислення, пропонує поправлену дію. Система, яка веде людея до неправильного одержання прибутку, веде до перетворення грошей в ідола, поштовхує розмноження атеїзму. “Не можна служити Богові і мамоні” (Мт 6, 24; Лк 16, 13). Потрібно розумно керувати своїми земними благами.

г) Поняття суспільної справедливості

Розвиток економічної діяльності та розвиток підприємст призначені для заспокоєння людських потреб. Людська праця безпосередньо показує людські дії, створених на образ Бога і покликаних разом з Ним продовжувати дію творіння, владувати над землею. Праця – це обов’язок кожної здорової людини. Людина, яка чесно, віддано працює, стає учнем Христа, беручи хрест на кожний день. Кожна людина має відповідні права законно співпрацювати з своїми талантами та можливостями. Держава повина забезпечити гарантії безпеки. Щоб людина яка працює могла користуватися плодами своєї праці. Керівники підприємств несуть перед спільнотою економічну та екологічну відповідальність за свою діяльність. Держава повинна брати під увагу потреби людей, забезпечити всім необхідним гостей країни.

Справедлива заробітня плата є законим плодом праці. Щоб справедливо нарахувати заробітню плату потрібно взяти до уваги одночасно негаразди і вклад кожного працівника. За плацю потрібно платити так, щоб людина могла гідно розвивати матеріальне, соціальне, культурне та духовне життя своє і своїх рідних. Людина, яка стала жертвою безробіття, являється потерпілою, вона підлягає небезпеці порушення життєвої рівноваги та безпеки сім’ї.

д) Вартість людської праці

Праця людини – це дар від Бога. Вже від самого початку людського буття праця займає важливе місце в житті людини: “І поблагословив Бог день сьомий і його осв’ятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці своєї, яку чинячи, Бог був створив” (Бт 2, 3). Після гріхопадіння перших людей праця людина має інший вигляд: праця стала тягарем. Але Бог не залишив людину, Він благословляє подальше людське життя. В Новому Завіті праця має інший вимір, де Ісус заохочує людей, щоб несли свій хрест, також і хрест праці. Але Він також не залишає людей самих і пропонує їм свою допомогу, кажучи: “Прийдіть до мене, усі струдженні та обтяжені, - і я вас взміцню! Візміть на себе ярмо моє, і навчіться від мене, бо я тихий і серцем покірний, - і знайдете спокій душам своїм. Бо ж ярмо моє любе, а тягар мій легкий!” (Мт 11, 28-30).

Праця благословенна для того, хто працює, дає радість, допомагає розв’язати життєві проблеми, за її допомогою людина забеспечує те, що необхідно для її життя.

е) Любов бідних

Бог благословляє тих, які приходять на поміч бідним, але осуджує тих, які відвертаються від них: “Хто просить у тебе – то дай, а хто хоче позичити в тебе – не відвертайсь від нього” (Мт 5, 42), “Дармо дістали, дармо й давайте” (Мт 10, 8). Ісус пізнає вибраних по тому, що вони зробили для бідних.

Любов Церкви до бідних, являїться частиною її постійної традиції. Церква живе Євангелією. Вона завжди оберігає таких людей і допомагає в духовних та тілесних потребах. Вчинок милосердя – це дії любові, якими ми приходимо на допомогу ближньому у його важких хвилинах життя. Ми повинні завжди потішати, підтримувати, проявляти терпеливість, нагодувати голодного, прийняти подорожнього, адже Ісус промовляє до нас і сьогодні: “Чого тільки одному з найменьших цих ви не вчинили, - мені не вчинили” (Мт 25, 45).